провадження № 274/6211/20
провадження № 1-в/0274/777/20
Іменем України
21.10.2020 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання . . . . . . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням Державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" про приведення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року у відповідність до вимог закону № 2617-VШ від 22.11.18 щодо засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше судимого: 1) 13.02.07 за ст.ст. 186 ч. 2, 69 КК України до 2 років позбавлення волі; 2) 21.03.12 за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі,
ОСОБА_3 засуджений 09 квітня 2019 року Київським апеляційним судом за ст.ст. 313 ч. 1, 309 ч. 2, 70 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 21.06.19; кінець строку: 21.06.22.
Начальник Райківської виправної колонії (№ 73) звернувся в суд з клопотанням про приведення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.16, який був скасований вироком від 09.04.19 у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо спрощення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень" від 22.11.18, яким внесено зміни до ч. 2 ст. 309 КК України. Судове засідання просить проводити без участі представника адміністрації установи. Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, звернувся з заявою про розгляд клопотання без його участі. Відповідно до листа від 24.09.20 прокуратура не заперечує проти проведення судового засідання за відсутності прокурора. Суд не визнає явки засудженого, представника адміністрації та прокурора в судове засідання обов'язковими. Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Так, 01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII. Вказаним законом внесені зміни до ч. 2 ст. 309 КК України, згідно з якими кримінальна відповідальність за скоєння цього кримінального правопорушення настає за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах. На відміну від попередньої редакції норми, яка передбачала відповідальність за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах. Отже нова редакція закону значно звужує кваліфікуючу ознаку складу правопорушення, передбаченого частиною другою.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.16 та Київського апеляційного суду від 09.04.19, дії засудженого ОСОБА_3 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, перевезення, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, повторно, а також незаконне виготовлення та зберігання психотропної речовини у великих розмірах, повторно, без мети збуту. Після внесених Законом України № 2617-VШ від 22.11.2018 змін диспозиція ч. 2 ст. 309 КК України кваліфікуючої ознаки повторність не містить, тобто дії ОСОБА_3 з 01.07.20 мають бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконні придбання, перевезення, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, повторно, а також незаконні виготовлення та зберігання психотропної речовини у великих розмірах, без мети збуту.
Будь-які інші підстави для зміни вироку відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 5, 74, 309 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
клопотання задовольнити частково.
Привести вирок Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ та вважати ОСОБА_3 засудженим за цим вироком за ч. 1 ст. 313 КК України та за ч. 2 ст. 309 КК України (в ред. від 22.11.18) виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку "повторність".
В решті вирок залишити без змін.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий - суддя ОСОБА_1