справа № 274/6210/20
провадження № 1-в/0274/776/20
"21" жовтня 2020 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду провадження за поданням ДУ "Райківська виправна колонія (№ 73)" про приведення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2020 року у відповідність до вимог закону № 2617-VШ від 22.11.18 щодо засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новощепеличі Чорнобильського району Київської області, мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше судимого: 30.06.09 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі,
ОСОБА_3 засуджений 17 березня 2020 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 313 (п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю), ч. 3 ст. 311 (п'ять років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю), ч. 1 ст. 309 (два роки позбавлення волі), ч. 3 ст. 309 (п'ять років позбавлення волі), ч. 1 ст. 70 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, у строк покарання зараховано строк тримання під вартою з 08.08.18 до 10.08.18.
Початок строку відбування покарання: 14.05.2020; кінець строку: 12.06.2025.
Адміністрація ДУ "Райківська виправна колонія (№ 73)" звернулася до суду з клопотанням про приведення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2020 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VШ, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 309 КК України. Судове засідання адміністрація просить проводити без участі представника. В судове засідання також не з'явилися засуджений, прокурор . Про дату, час та місце розгляду провадження повідомлені. Суд не визнає явки цих учасників, враховуючи безспірність питання, в судове засідання обов'язковими, тому вважає можливим розглянути провадження у їх відсутність. Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Так, 01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII. Вказаним законом внесені зміни до ч. 1 ст. 309, якими встановлено, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, засудженому ОСОБА_3 підлягає зниженню призначена міра покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі, як така, що не передбачена санкцією нового закону, до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. При цьому строк покарання перераховується за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, тобто засудженому ОСОБА_3 визначається строк в межах максимальної межі покарання за санкцією ч. 1 ст. 309 КК України в ред. від 01.07.20 у виді обмеження волі на строк 4 роки.
Беручи до уваги, що за вироком від 17.03.20 відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_4 призначено остаточне покарання шляхом часткового складання основних покарань (з позбавленням волі за іншими статтями), а відповідно до ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий, тобто навіть при призначенні покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі, цей вид покарання має бути переведений у більш суворий вид - позбавлення волі, остаточна міра покарання, визначена ОСОБА_3 вироком від 17.03.20, залишається незмінною.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 5, 74, 309 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
клопотання задовольнити.
Привести вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2020 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ та вважати ОСОБА_3 засудженим за цим вироком за ст.ст. 313 ч. 3, 311 ч. 3, 309 ч. 3 КК України та за ч. 1 ст. 309 КК України (в ред. від 22.11.18).
Призначену вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2020 року засудженому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України міру покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки знизити до максимальної межі покарання, встановленої санкцією ч. 1 ст. 309 КК України (в ред. від 22.11.18), а саме до обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.
В решті вирок залишити без змін.
Остаточне покарання ОСОБА_3 визначено вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2020 року відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання основних покарань і поглинення менш суворого додаткового покарання менш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії вироку.
Головуючий - суддя ОСОБА_1