Справа № 161/14959/20 Провадження №11-сс/802/573/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
15 жовтня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 ,
Слідчий СВ Луцького ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2020 року клопотання слідчого задоволено.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду від за ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.11.2020 року включно.
Водночас, підозрюваному ОСОБА_8 визначено заставу в розмірі 25 (двадцяти п'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в гривневому еквіваленті становить 52550 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн.
Вирішено, що у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_8 слід покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) з'являтись на виклик слідчих чи прокурорів, визначених у даному провадженні, у попередньо визначений та погоджений час впродовж терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену посадову особу; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) не залишати населений пункт, в якому він проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; 4) здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби у Волинській області - паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають таке право (за наявності).
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування або суду; вчинення іншого злочину (ів); перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які і дають обґрунтовані підстави для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави. Водночас, слідчий суддя вказав, що більш м'який запобіжних захід, аніж тримання під вартою, не зможе дієво запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати увалу слідчого судді як незаконну і необґрунтовану та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу. Вказує, що клопотання слідчого не містить переконливого обґрунтування припущень про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. При цьому, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду не знайшли свого підтвердження наданими в судовому засіданні доказами та долученими матеріалами. Зазначає також, що слідчий суддя не взяв до уваги листок непрацездатності ОСОБА_8 , який підтверджує, що останній хворів та з 10.09.20 по 18.09.20 потребував медичної допомоги, відповідно знаходився вдома. Не врахував місцевий суд і того, що потерпіла посилалась на те, що погрози були не від ОСОБА_8 , а захисника. Із заявою в поліціє з приводу побоювань вона не зверталась. Вказує і про те, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не вправі обґрунтовувати свого рішення посиланням лише на тяжкість вчиненого злочину, безпідставно посилатись на те, що він може вчиняти нові правопорушення або ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
Заслухавши суддю - доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили скасувати ухвалу слідчого судді, прокурора та слідчого, які її заперечили та просили залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді, - без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом вірно встановлено, і це відповідає матеріалам провадження, що СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030010001916 від 27.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , якому 23 липня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину. Обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, яким слідчий суддя дав належну правову оцінку.
На думку апеляційного суду слідчий суддя у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, із можливістю внесення застави в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше судимий, в період відбування покарання на підставі ст.ст.75, 104 КК України обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, неодружений, офіційно не працює, неодноразово не з'являвся на виклики до слідчого, а також 17.09.2020 року не з'явився в суд для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у зв'язку з чим слідчий звертався до суду з клопотанням про надання дозволу його затримання з метою приводу до суду.
При цьому, з письмових пояснень свідка ОСОБА_10 вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 спонукав цього свідка до надання неправдивих показів в даному кримінальному провадженні.
В даний час ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який є тяжким, і його санкція передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Підозрюється він у вчиненні цього злочину під час відбування призначеного йому покарання на підставі ст.ст.75, 104 КК України, тобто іспитового строку.
Зважаючи на це, колегія суддів повністю погоджується з висновком місцевого суду про те, що наявні ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на вищенаведене апеляційний суд вважає, що лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, із можливістю внесення застави, зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час судового розгляду провадження, а не будь-який інший більш м'який, передбачений ст.176 КПК України, як про це вказує сторона захисту.
Колегія суддів погоджується з мотивами слідчого судді щодо того, що наявність у підозрюваного соціальних зв'язків та перебування його на амбулаторному лікуванні в період з 10 - 15.09.2020 року в даному випадку не дають можливості обрати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Таким чином, усі доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду, з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують ризиків, передбачених п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України та не дають підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Водночас, як вбачається з постанови виконувача обов'язків керівника Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_11 від 30.09.2020 року строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12020030010001916 від 27.05.2020 року продовжений до 3-х місяців, тобто 01.11.2020 року, а тому колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що визначений слідчим суддею строк тримання під вартою підозрюваного до 23.11.2020 року, не повинен перевищувати строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2020 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, із можливістю внесення застави, - без змін.
Встановити, що строк тримання під вартою до 23.11.2020 року, але на строк, що не може перевищуватиме строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді