Справа № 761/4240/20
Провадження № 2/761/4339/2020
16 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Гриб Д.В.,
за участі представника позивача: Мороз І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна про стягнення коштів, -
06 лютого 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача 82 571,36 грн.
Вимоги обгрунтовані тим, що позивач є донькою ОСОБА_2 , яка перебувала на персоніфікованому обліку в підрозділі ГУПФ України в м.Києві в Печерському районі.
Як зазначає позивач, згідно із ч.1 ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. З 01.01.2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 пенсію не отримувала, що склало 82 571,36 грн.
На підставі ст.ст.1227, 1268 ЦК України позивач зазначає, що прийняла спадщину та звернулась до суду із зазначеним позовом.
28.05.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 виплата пенсії Головним управлінням не проводилась. За даними які містяться в електронній базі, ОСОБА_2 пенсією задоволена по 30.09.2013 року та з 01.10.2013 року виплата пенсії призупинена. Позивач самостійно визначила розмір заборгованості по пенсії, проте позивач не може підміняти державний орган, приймати замість нього рішення так як виключно на відповідача покладаються повноваження здійснювати нарахування пенсійного забезпечення.
03.06.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідач у власному відзиві не спростував обставини викладені в позові, а тому є законом передбачені підстави для задоволення позовних вимог.
Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із заявою про слухання справи в її відсутність.
А тому на підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Вислухавши представника позивача, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.
Стаття 1227 ЦК України визначає, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Стаття 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Варшава, як вбачається з виписки із свідоцтва про смерть.
22.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 з 09.08.1963 року по 14.01.2016 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суду не надано доказів, що позивач на день смерті ОСОБА_2 проживала разом з нею.
Згідно із ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України (ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Під час слухання справи суду не надано доказів, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем було нараховане та не виплачене пенсійне забезпечення.
Крім того, варто зауважити, що згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу.
Згідно із зазначеним вище Законом, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Звертаючись до суду з позовом, позивач розрахувала суму недоотриманої пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Проте позивач не уповноважений здійснювати нарахування пенсійного забезпечення, а тому суд не може взяти до уваги, що саме в тому розмірі, який зазначений позивачем мала право отримувати пенсійне забезпечення ОСОБА_2 (так як нарахування пенсії залежить від віку та трудового (страхового) стажу).
Представник позивача також не надала суду докази, що позивач протягом шести місяців з дня відкриття спадщини зверталась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на листи Головного управління Пенсійного фонду України від 22.10.2019 року №254059/02 та від 21.12.2019 року №308999/04 як на підтвердження тієї обставини, що позивач зверталась із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлої матері, так як листи з якими позивач зверталась до відповідача суду не надані та саме в листі від 21.12.2019 року було роз'яснено позивачу, що при наявності підстав, розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 буде визначатись в разі звернення з відповідною заявою та оригіналами документів.
Отже, так як позивач суду не довела, що померла ОСОБА_2 перебувала на пенсійному обліку у відповідача та їй було нараховане та не виплачене пенсійне забезпечення в сумі 82 571,36 грн., не надано доказів, що відповідач відмовив у виплаті нарахованої та не виплаченої пенсії, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 76-81, 141, 264, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна про стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 25 вересня 2020 року
Суддя: Н.Г.Притула