16 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 806/5185/15-а
адміністративне провадження № К/9901/22540/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року
у справі №806/5185/15-а за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
04 вересня 2020 року до касаційного суду надійшла скарга Державної фіскальної служби України.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано 10 (десять) днів з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору у розмірі 292 грн 32 коп.
07 жовтня 2020 року до касаційного суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
Так, скаржником виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 24 вересня 2020 року.
Щодо оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що у разі обґрунтування необхідності касаційного оскарження посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник повинен указати які порушення норм процесуального права допущені судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень із зазначенням відповідного підпункту та частини статті 353 КАС України та наведенням необхідних обґрунтувань.
У тексті поданої касаційної скарги скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Однак, у касаційній скарзі не зазначено які порушення норм процесуального права допущені судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень із зазначенням відповідного підпункту та частини статті 353 КАС України.
Касаційна скарга містить фактичний виклад обставин та незгоду заявника із оскаржуваними судовими рішеннями.
З огляду на викладене, Суд уважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у даній справі.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, касаційна скарга Державної фіскальної служби України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 169, 328, 330, 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №806/5185/15-а - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду