16 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/11107/20
адміністративне провадження № К/9901/25673/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Яковенка М. М.,
суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 01 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 640/11107/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної податкової служби України ГУ ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просив суд зобов'язати ДПС України ГУ ДПС у м. Києві перерахувати суми штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску (який повинен був бути мною сплачений щоквартально), виключивши місяці для нарахування штрафних санкцій і пені, за які за мене було його сплачено роботодавцем, і за які я не повинен був його сплачувати як самозайнята особа (березень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, тобто повних п'ять місяців); зобов'язати ДПС України ГУ ДПС у м. Києві (списати з Державного бюджету України) повернути мені зайво сплачені кошти єдиного соціального внеску у сумі 4590,30 грн (за березень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, тобто за повних п'ять місяців), зобов'язати ДПС України ГУ ДПС у м. Києві привести у відповідність мою інтегровану картку платника ОСОБА_1 по коду платежу 71040000, виключивши нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску та пеню; стягнути з ДПС України ГУ ДПС у м. Києві (списати з Державного бюджету України) всі витрати, що будуть понесені мною під час розгляду справи у судах; стягнути з ДПС України ГУ ДПС у м. Києві (списати з Державного бюджету України) завдану мені моральну шкоду протиправними діями посадових осіб у розмірі 20 (двадцять) тисяч гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з тим, що позовні вимоги заявлено до Державної податкової служби України ГУ ДПС у м. Києва, проте Державна податкова служба України та ГУ ДПС у м. Києві є різними самостійними органами, а тому позивач мав уточнити до якого органу він заявляє свої позовні вимоги. Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Проте, позивачем невірно визначено спосіб захисту порушеного права, тому як вимоги про зобов'язання вчинити певні дії є лише наслідком визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною. Також, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у сумі 3363,20 грн. або доказів, які посвідчують право на звільнення від сплати судового збору в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Позивачем до суду першої інстанції надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій він просив прийняти дані усунення недоліків позовної заяви та відкрити провадження у справі; встановити факт неможливості провадження позивачем господарської діяльності як самозайнятої особи адвоката, починаючи з 14 листопада 2018 року, тобто за весь час триваючої ліквідаційної процедури до її завершення; зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві повернути позивачу зайво сплачені кошти єдиного соціального внеску з березня по грудень 2019 року включно в сумі 9180,60 грн.; стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві завдану позивачу моральну шкоду незаконними діями та бездіяльністю даного суб'єкта владних повноважень у сумі 9013680,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв'язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у спосіб, визначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами вимог процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та прийнята за результатом її апеляційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 01 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 640/11107/20.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов