31 серпня 2020 року Справа № 160/6185/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
05.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 з вимогами:
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати у розмірі 476614,27 грн., на р/р UA 378999980334159815000016147, одержувач Карлівське УК/м.Карлівка/18010900, код отримувача 37997400, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 18010900.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що в інтегрованих картках відповідача обліковується податковий борг у загальній сумі 476614,27 грн.
Ухвалою суду від 10.06.2020 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач отримав дану ухвалу 03.07.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (орендар) та Карлівською міською радою укладено договір оренди землі від 20.08.2008 р. про передачу на підставі рішення 28 сесії Карлівської міської ради від 16.07.2008 р. в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання площею 2,65 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 53216101:00:50:006:0916.
Договір укладено на 49 років (п.8 договору).
Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що перераховується до місцевого бюджету Карлівської міської ради Полтавської області.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідач перебуває на обліку у як платник податків у Головному управлінні ДПС у Полтавській області.
Згідно з даними інтегрованої картки платника наданих позивачем, відповідач має податкову заборгованість з орендної плати в розмірі 426239,58 грн., що утворена за рахунок несплачених у строк зобов'язань, по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2018 та 2019 роки та пені в розмірі 50374,69 грн.
Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення №6819146-1306-1612 від 24.05.2018 року, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 213119,79 грн., яке направлено відповідачу на юридичну адресу, проте, рекомендоване поштове відправлення повернуто відправнику «за закінченням терміну зберігання» та податкове повідомлення-рішення №8896046-5313-1612, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 213119,79 грн., вказане рішення відповідач отримав 09.07.2019 року.
Вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не були оскаржені.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 06.08.2015 року №19-15, нараховано пеню у розмірі 50374,69 грн. за період з 04.01.2016 року по 25.04.2018 року.
Докази сплати суми заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Згідно з ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Згідно з пунктом 36.1, пункту 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.
Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до норм статті 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 15-11 від 18.10.2013 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 112333,41 грн.
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» № 15-11 від 18.10.2013 р. відповідачем не надано.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 476614,27 грн. підлягає стягненню в судовому порядку, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та мають бути задоволені.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо визначання у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі такі витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати у розмірі 476614,27 грн., на р/р UA 378999980334159815000016147, одержувач Карлівське УК/м.Карлівка/18010900, код отримувача 37997400, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 18010900.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова