31 серпня 2020 року Справа № 160/7892/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
13.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року у заниженому розмірі: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 рік щомісячно 50% перерахованої пенсії, з 01.01.2019 року до 31.12.2019 року - 75% перерахованої пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розміри грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, частини 17 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» провести з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням її збільшення в розмірі 100% суми підвищення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням її підвищення у розмірі 100% суми пенсії з 01.01.2018, при цьому відповідачем було відмовлено у зв'язку з тим, що пенсія позивачу перерахована та виплата підвищення проводиться у відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Позивач вважає вказані дії відповідача при перерахунку пенсії, зменшенні відсотку відповідного грошового забезпечення та невиплати з 01.01.2018 року 100% суми підвищення пенсії такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.08.2020 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що пунктом 2 Постанови № 103 встановлено, що виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків, з 1 січня 2020 року - 100 відсотків сум підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 скасовано пункти 1, 2 Постанови № 103. Таким чином, виплата підвищення суми пенсії у 100% можлива лише з 05.03.2019, а не з 01.01.2018 як зазначає позивач.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Також встановлено, що з 01.01.2018 відповідачем, на підставі довідки Міністерства оборони України, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим розмір суми підвищення пенсії склав - 3706,1 грн. та згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 сума підвищення пенсії виплачується з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 50 % - 1853,05 грн., з 01.01.2019року по 31.12.2019 року у розмірі 75% - 2779,58 грн., з 01.01.2020 року у розмірі 100% - 3706,1 грн.
17.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018року.
18.03.2020 року Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надало позивачу відповідь оформлену листом № 3217-2463/Р-02/8-0400/20 відповідно до якої відмовило позивачу у проведенні перерахунку розміру пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 року, оскільки оплату було проведено частинами відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - постанова № 704).
Постанова Кабінету Міністрів України № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» пунктом 1 якої відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 р.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.
Отже, з набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців на підставі статті 63 Закону № 2262-XII та пункту 4 Порядку № 45 позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови № 103.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 р. та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 45 від 13 лютого 2008 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, в силу приписів ч. 2 ст. 265 КАС України пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05.03.2019.
З урахуванням заявлених позовних вимог дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 160/3586/19, провадження № Пз/9901/12/19 від 06.08.2019, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, суд враховує, викладений у рішенні у зразковій справі № 160/3586/19 правовий висновок Верховного Суду, відповідно до якого «у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 р. у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05 березня 2019 р. пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії».
З наявного у матеріалах справи перерахунку пенсії позивача слідує, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 підвищення пенсії позивача, визначеного станом на 01.03.2018 року, виплачувалось щомісячно 50% від підвищення з 01 січня 2018 по 31 грудня 2018 та 75 % з 01 січня 2019 року по 31.12.2019 року. Вказана обставина відповідачем не заперечується.
Таким чином, враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати саме з 05.03.2019 року по 31.12.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
При цьому, суд зазначає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 05.03.2019 року, з урахування вже сплачених сум, визначається Законом № 2262-ХІІ, а, отже, підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності».
З огляду на викладене, враховуючи те, що в період з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року, включно, діяла постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати позивачу у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, лише 50%, а з 01.01.2019 року по 04.03.2019 року лише 75% суми підвищення пенсії, а також в частині зобов'язання відповідача виплачувати 100% суми підвищення пенсії позивачу з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року, включно, не підлягають задоволенню.
Разом з тим, враховуючи положення ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову із визнанням протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати позивачу лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, та зобов'язанням відповідача виплатити позивачу з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 05.03.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція від 10.07.2020 №0.0.1763042581.1), підлягає частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова