Справа № 183/5653/17
№ 1-кп/183/160/20
22 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського
міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12017040350003034 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ, громадянки України, маючої середньо-спеціальну освіту, одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, працюючої приватне підприємство «Економ клас», зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 , не судимої,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
встановив:
20 серпня 2017 року, близько 19 годин 30 хв., ОСОБА_3 проходячи біля будинку № 28 по вул. О. Мітягіна м. Новомосковськ Дніпропетровської області побачила раніше їй знайому ОСОБА_6 , з якої у ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки. У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Після чого 20 серпня 2017 р. близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 знаходячись поблизу будинку №28, який розташований по вул. О. Мітягіна м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, діючи умисно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наблизилася до ОСОБА_6 та схопила останню лівою рукою за волосся та нагнула обличчям до землі, після чого кулаком правої руки одразу почала наносити численні удари по голові. В лобну частину голови та в ліве око. Після чого ОСОБА_3 тримаючи ОСОБА_6 за волосся нагнула її голову ще нижче, після чого нанесла один удар коліном правої ноги в обличчя. Потім ОСОБА_6 почала прикривати обличчя руками та благати ОСОБА_3 припинити протиправні дії, але остання почала наносити удари кулаками по рукам, плеча та передпліччя. Від нанесених ударів ОСОБА_6 впала колінами на землю, а ОСОБА_3 продовжувала наносити удари кулаками по спині, після чого сіла на неї зверху та наносила удари по спині, лопаткам та голові. У подальшому протиправні дії ОСОБА_3 припинив ОСОБА_8 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_6 . Внаслідок умисних противоправних дій, ОСОБА_3 нанесла ОСОБА_9 не менше п'ятнадцяти травматичних дій, спричинивши останній тілесні ушкодження у виді: синців в правій лобно - тім'яній області голови, в лівій лобній області голови, навколо правого ока, на зовнішній поверхні пліч, тильній поверхні передпліч, в області правої лопатки, на передній поверхні правого колінного суглобу і гомілок, саден на задній поверхні шиї і в області обох лопаток, відносяться до легкого ступеню тяжкості.
Дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у обвинуваченні не визнала та відмовився від дачі показань.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 заявила клопотання, яке підтримала обвинувачена про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 44 ст. 49 КК України.
Прокурор не заперечує в задоволені клопотання та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, так як терміни давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності на сьогодні закінчився.
Потерпіла ОСОБА_10 заперечує щодо закриття кримінального провадження.
Обвинуваченій ОСОБА_3 роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Вислухавши клопотання захисника, думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, згідно ст. 12 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за вчинення якого передбачене максимальне покарання у виді виправних робіт на строк до одного року.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, яке відбулося 20 серпня 2017 р.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту 20 серпня 2017 року і ця обставина сторонами не заперечується.
З огляду на наведене, з часу вчинення злочину минуло більше 2 років, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення).
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України(в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. В судовому засіданні обвинувачена не заперечує проти закриття провадження з відповідних підстав, її захисником подане відповідне клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, яке повністю підтримано обвинуваченою, в судовому засіданні.
З'ясувавши позицію обвинуваченої та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України, суд враховує, що обвинувачена до кримінальної відповідальності не притягувалася, відомості про судимість відсутні, кримінальне правопорушення вчинила вперше, вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, а обвинувачена не заперечує проти закриття кримінального провадження з цих підстав.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є недопустимим.
Таким чином, судом встановлено законні підстави для задоволення клопотання захисника, звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
У зв'язку з закриттям кримінального провадження у суду відсутні законні повноваження розгляду цивільного позову, тому суд вважає за необхідне, закриваючи справу, цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , про стягнення з відповідача моральної та майнової шкоди в сумі 54552,16 грн. залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) та ст. ст. 284, 286 КПК України суд,
постановив:
звільнити обвинувачену у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , про стягнення з відповідачів моральної та майнової шкоди в сумі 54552,16 грн. залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1