09 жовтня 2020 року Справа № 280/4981/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (69096, м.Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд.14; код ЄДРПОУ 37573796) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - відповідач, Управління), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення позивачу допомоги на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період карантину з травня 2020 року відповідно до Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам- підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку №329 від 22.04.2020;
2) зобов'язати відповідача призначити з травня 2020 позивачу допомогу на дитину, як фізичній особі-підприємцю, яка обрала спрощену систему оподаткування і належить до першої та другої групи платників податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у травні 2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до першої та другої групи платників єдиного податку на період карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, однак за результатами опрацювання заяви в особистому кабінеті Міністерства соціальної політики України позивач отримав повідомлення «СПС ЗН повернув заяву заявникові на виправлення помилок: Дитина старше 10 років». В подальшому позивач направив заяву про призначення допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям засобами поштового зв'язку, однак відповіді від Управління не отримав. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не призначення допомоги на дитину протиправною, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 28.07.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.08.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.08.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№39647), в якому не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що у червні 2020 року позивачу надано відповідь на його заяву, якою відмовлено у призначенні допомоги на дітей, оскільки станом на день звернення дитині позивача вже виповнилося 10 років, у зв'язку з чим відсутні підстави для призначення вказаної допомоги. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
31.08.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх.№40160), в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, та наголошує на тому, що відповідно до пункту 6 Порядку №329 допомога на дітей призначається на період карантину на кожну дитину до досягнення нею 10 річного віку (включно), з чого випливає, право на призначення допомоги дітям, які мають у тому числі вік у 10 повних років. Відповідач у зазначеній нормі звертає увагу лише на прийменник «до», не зважаючи на застереження «включно».
08.09.2020 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№41273, де він підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та додатково зазначив, що Порядком №329 визначено, що до заяви подається свідоцтво про народження дітей віком до 10 років. У свою чергу припис «включно» мається на увазі, що дітям, яким виповнюється 10 років у період звернення, допомога призначається на місяць народження.
На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 16.09.2016, номер запису: 21030000000088523, основним видом діяльності є код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний).
Позивач має доньку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .
22.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою в електронній формі про призначення допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування, та належать до першої і другої групи платників єдиного податку, вказавши інформацію про дітей, номер банківського рахунку та прикріпивши до заяви скан-копії: свідоцтва про народження; Довідки з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску (форма ОК-7).
У відповідь позивач отримав письмове повідомлення в електронній формі: «СПСЗН повернув заяву заявнику на виправлення помилок: Дитина старше 10 років».
19.06.2020 ФОП ОСОБА_1 звернулась до Управління засобами поштового зв'язку із заявою в паперовій формі про призначення допомоги на дитину на час дії карантину. До заяви додано копію виписки, щодо реєстрації ФОП, копію свідоцтва про народження дитини, копію заяви від 22.05.2020, копію скріншоту з сайту Міністерства соціальної політики України, копію довідку форми ОК-7.
Листом від 25.06.2020 №04-113299 відповідач з посиланням на пункт 6 Порядку №329 повідомив, що допомога на дітей призначається на період карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та на один місяць після дати його відміни одному з батьків (опікуну) на кожну дитину до досягнення нею 10 річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 01.01.2020 і виплачується щомісяця за повний місяць. Вік «до 10-ти років» - це період від дня народження дитини до дня, коли їй виповнюється 10 років, включно. З огляду на вказане, оскільки дитині ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилося 10 років, відсутні законні підстави для призначення позивачу допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування, та належать до першої і другої групи платників єдиного податку.
Вважаючи, що порушеним право на отримання допомоги на дитину відповідно до Порядку №329, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей, забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлює Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 №2811-XII (далі - Закон №2811-XII).
Відповідно до положень статті 1 Закону №2811-XII роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Як зазначено у статті 5 Закону 2811-XII всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
З метою посилення соціального захисту сімей з дітьми на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, 22.04.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» №329, якою затвердив Порядок №329, який визначає призначення і виплати допомоги на дітей фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі - допомога на дітей).
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку №329 (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) допомога на дітей призначається і виплачується фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку і сплатили єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за усі місяці 2019 року або протягом усіх місяців 2019 року після державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Допомога на дітей призначається і виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні.
Призначення і виплата допомоги на дітей здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання фізичної особи - підприємця (далі - заявник).
Згідно з пунктом 6 Порядку №329 допомога на дітей призначається на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та на один місяць після дати його відміни одному з батьків (опікуну) на кожну дитину до досягнення нею 10 річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 р., і виплачується щомісяця за повний місяць.
Пунктом 7 Порядку №329 визначено, що допомога на дітей призначається з місяця звернення і виплачується через установи уповноважених банків відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. №1596.
Для призначення допомоги на дітей заявник подає/надсилає органу соціального захисту населення заяву за формою згідно з додатком у паперовій або електронній формі із зазначенням рахунка в установі уповноваженого банку та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені у пунктах 9 і 10 цього Порядку (пункт 8 Порядку №329).
Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №329 у паперовій формі заявник подає такі документи: копії свідоцтв про народження дітей віком до 10 років; довідку з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7); копію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства); копію рішення районної, районної у мм.Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
В електронній формі заявник подає такі документи/відомості: фотокопії свідоцтв про народження дітей віком до 10 років або відомості про свідоцтва про народження дітей (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім'я та по батькові дитини, прізвище, ім'я та по батькові батьків); фотокопію довідки з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7); фотокопію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства); фотокопію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
На заяву та документи/відомості, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис заявника. Відомості про прізвище, ім'я та по батькові заявника, його реєстраційний номер платника податків та реквізити документів, що посвідчують особу, отримуються з кваліфікованого сертифіката електронного підпису (пункт 12 Порядку №329)
Згідно з пунктом 14 Порядку №329 документи, необхідні для призначення допомоги на дітей, розглядаються органом соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви з усіма необхідними документами.
Перевірка належності фізичної особи - підприємця до першої або другої групи платників єдиного податку проводиться органом соціального захисту населення з використанням даних з Реєстру платників єдиного податку.
Про призначення допомоги на дітей чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення, у тому числі в електронній формі (у разі подання заяви та документів в електронній формі).
Як встановлено судом підставою для відмови позивачу у призначенні допомоги на дитину стало те, що станом на час звернення із заявою про призначення допомоги, дитині позивача ОСОБА_2 було більше 10 років.
Суд зазначає, що норма пункту 6 Порядку №329 має чітке визначення граничного віку дитини, за якого фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, виплачується допомога на дітей - «до досягнення 10-річного віку (включно)».
Суд звертає увагу, що слово «включно» - це прислівник, який означає - разом з останньою названою особою, предметом, датою тощо.
Зазначене свідчить про те, що право на отримання допомоги на дітей припиняється з досягненням дитиною віку 10 років, включно із днем народження, коли дитині виповнилось 10 років.
З матеріалів справи вбачається, доньці позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10 років виповнилось 15.11.2019 року, а тому позивач не мала права на отримання допомоги на дітей на підставі Порядку №329 на момент звернення з відповідною заявою, у зв'язку з чим відмова відповідача є правомірною.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є необґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, місцезнаходження: 69096, м.Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд.14; код ЄДРПОУ 37573796.
Повне судове рішення складено 09.10.2020.
Суддя М.О. Семененко