07 жовтня 2020 року Справа № 160/8150/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" про стягнення податкового боргу,-
06 липня 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", в якій просить стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (код ЄДРПОУ 32835945) на користь держави в сумі 669 962, 18 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області і на даний час має податковий борг у сумі 669 962,18 грн., що утворився внаслідок несплати штрафних санкцій, пені та самостійно нарахованих грошових зобов'язань згідно поданих декларацій.
На адресу відповідача направлялася податкова вимога, однак заборгованість так і не була сплачена.
Ухвалою суду від 06 липня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
Судом на адресу відповідача (49038, м. Дніпро, вул. Боброва буд. 1) було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти «Організація не розшукана».
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом та відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи зазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Місія 1» - відповідач знаходиться на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
В інтегрованих картках платника податків у ТОВ "Місія-1" обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 669 962,18 грн.
Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 669 962,18 грн. виник внаслідок несплати штрафних санкцій, пені та самостійно нарахованих сум згідно наданих декларацій з ПДВ, а саме:
08.08.2019 донараховано основного платежу згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'Р') №0017411408 від 09.07.2018 до Акту про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 28462/04-36-14-08/32835945 від 01.06.2018 на суму 342 593,15 грн.;
08.08.2019 донараховано штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'Р' ) №0017411408 від 09.07.2018 до акту про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №28462/04-36-14-08/32835945 від 01.06.2018 на суму 95 172,25 грн.;
08.08.2019 донараховано штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'ПН') №0017391408 від 09.07.2018 до акту про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 28462/04-36-14-08/32835945 від 01.06.2018 на суму 150 638,51 грн.;
08.08.2018 нараховано пені згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'Р') №0017411408 від 09.07.2018 до акту про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 28462/04-36-14-08/32835945 від 01.06.2018 на суму 74 351,94 грн.;
28.12.2018 пеня згідно п. п. 129.1.1 ст. 129 ПК України в сумі 2 688,33 грн.;
24.01.2019 нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість № 9281641906 від 15.12.2018 на суму 867,00 грн.;
30.01.2019 нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість № 9307767253 від 18.01.2019 на суму 1441,00 грн.;
03.10.2019 донараховано штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'ПС') № 0038285041 від 18.06.2019 до акту перевірки №19404/04-36-50-05/32835945 від 05.04.2019 на суму 1020,00 грн.;
03.10.2019 донараховано штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'ПС') № 0038245041 від 18.06.2019 до акту перевірки № 18022/04-36-50- 05/32835945 від 02.04.2019 на суму 170.00 грн.;
20.12.2019 донараховано штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'ПС') № 0095435041 від 22.10.2019 до акту перевірки 26549/04-36-50-41/32835945 від 15.05.2019 на суму 1020,00 грн.
Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач винесені позивачем податкові повідомлення-рішення не оскаржував, а тому визначені у них суми грошових зобов'язань набули статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.
Згідно п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як передбачено п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою до бюджету суми податкового боргу позивачем було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 13.09.2018 року №101654-17/66.
Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 36 ПК України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пп. 14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи, що податковий борг відповідачем не сплачено, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (код ЄДРПОУ 32835945) на користь держави в сумі 669 962, 18 грн. (шістсот шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні вісімнадцять копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник