Справа № 673/1849/19
Провадження № 22-ц/4820/1495/20
Категорія: 50
08 жовтня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В.,Талалай О.І.
секретар судового засідання Гриньова А.М.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу №673/1849/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року (суддя Салоїд Н.М., повне судове рішення складено 02 липня 2020 року) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_3 вказував, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2015 року з нього стягуються щомісячно на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 жовтня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач посилається на те, що з часу ухвалення рішення його сімейний стан змінився: він проживає однією сім'єю із іншою жінкою без реєстрації шлюбу та мають спільну доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв'язку із доглядом за дитиною до трьох років дружина не працює, перебуває у декретній відпустці та знаходиться на утриманні позивача. У зв'язку із тим, що ОСОБА_3 не має змоги забезпечувати належне матеріальне становище обох дітей, сплачуючи аліменти у встановленому рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області розмірі, тому позивач просив суд зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ј частини його заробітку (доходу) щомісячно до 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задоволено. Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.12.2015 року та вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно до 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року скасовано заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2020 року та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року позов задоволено. Зменшено розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до 1/6 частини його заробітку (доходу) на дитину щомісячно до досягнення нею повноліття, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Представник вказує, що жодних доказів, які б підтверджували зміну сімейного стану позивача до суду не надано, він розлучений і доказів про укладення нового шлюбу ним не надано. Разом з тим, представник зазначає, що в матеріалах справи відсутні також достовірні докази того, що батько і мати дитини проживають однією сім'єю. Крім того, рівень забезпеченості позивача покращився і, як вбачається із документів, доданих до позовної заяви, його доходи, порівняно із 2015 роком, зросли вдвічі. Представник вказує, що ОСОБА_3 , посилаючись на матеріальний стан і на утримання інших осіб, неодноразово намагався уникнути виконання свого батьківського обов'язку по утриманню сина ОСОБА_7 . Зважаючи на викладене, апелянтка просила суд скасувати оскаржуване рішення та постановити нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Так, позивач зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що у нього народилася донька ОСОБА_5 , з матір'ю якої вони проживають у фактичних шлюбних відносинах і відповідно змінився матеріальний стан платника аліментів. Позивач вказує, що не має змоги утримувати дві дитини в однаковому матеріальному забезпеченні та вважає, що аліменти в розмірі 1/6 доходу щомісячно повністю вистачатиме для достатнього забезпечення гармонійного розвитку сина ОСОБА_7 , відповідатиме інтересам дитини та фінансовим можливостям позивача.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу вимог ст. ст. 12, 76 - 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 15 вересня 2011 року, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2016 року (а.с.13).
І сторони є батьками ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 щомісячно на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 жовтня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11-12).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 позивач є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Судом першої інстанції також вірно встановлено, що з матір'ю доньки ОСОБА_5 позивач проживає у фактичних шлюбних відносинах і остання перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджуються довідкою ТУ ДСА у Хмельницькій області за № 720/19 вих. від 10.10.2019 року та довідкою ОСББ «Золота підкова Озерної» за № 13 від 12.06.2020 року (а.с.6, 71).
Як вбачається із розрахункових листів за травень-вересень 2019 року та довідки №109 ОСОБА_3 займає посаду торговельного представника із збуту с/г техніки ТОВ «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» та його дохід (після утримання податків, зборів та інших утримань) за вказаний період склав 101 747,66 грн. (а.с.7-10, 87).
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відбулись істотні зміни в сімейному стані позивача: він створив нову сім'ю, у якій народилася дитина і, як наслідок, відбулася і зміна майнового стану.
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.
Так, за змістом ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої в Україні з 27 лютого 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям у розмірі, необхідному для забезпечення належного та достатнього рівня життя дитини та її всебічного розвитку. Водночас, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Разом з тим, відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно роз'яснень, що викладені в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Положенням ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що суд при визначенні аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції не доведеність позивачем зміну сімейного стану, судова колегія вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, адже виходячи з аналізу положень ст. 192 СК України під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач створив нову сім'ю з жінкою, з якою на час ухвалення оскаржуваного судового рішення не перебував у зареєстрованому шлюбі та у цій сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_10 , батьком якої відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 є ОСОБА_3 . І зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.
А посилання в апеляційній скарзі на те, що відсутні докази проживання батька і матері дитини ОСОБА_5 однією сім'єю, адже довідка ОСББ «Золота підкова Озерної» №13 від 12.06.2020 року викликає сумнів та не є належним доказом та зазначення позивачем місця свого проживання м. Деражня не вказують на невірну оцінку судом першої інстанції доказів, що надавалися учасниками справи та їх представниками.
Аргументи апеляційної скарги про те, що необґрунтованим є висновок суду про погіршення матеріального стану позивача, що є підставою для зменшення розміру аліментів є такими, що заслуговують на увагу, враховуючи розмір сукупного доходу позивача на час постановлення Хмельницьким міськрайонним судом рішення 22.12.2015 року та на час постановлення оскаржуваного судового рішення. Однак, це посилання не призвело до невірного вирішення справи, виходячи із наступного.
Так, у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Тобто, закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров'я, а відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України сторони повинні довести суду наявність цих обставин подавши відповідні докази.
А тому, зміна сімейного стану є самостійною підставою для зміни розміру стягуваних аліментів незалежно від зміни матеріального стану. Матеріальний стан платника аліментів відповідно до ст. 182 СК України враховується при визначенні розміру аліментів, що і було зроблено місцевим судом, який визначив справедливий та розумний розмір аліментів, врахувавши перебування двох малолітніх дітей на утриманні позивача, адже відсутність примусового стягнення аліментів на утримання доньки не позбавляє позивача обов'язку утримувати свою малолітню дитину.
І у суду апеляційної інстанції відсутні законні підстави для переоцінки доказів, що оцінені судом першої інстанції у відповідності із вимогами ст. 89 ЦПК України.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням судом норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2020 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай