Справа № 146/464/20
"05" жовтня 2020 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Кізлевич О.П.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду у смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшенння розміру аліментів, -
В чеврні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, посилаючись на те, що з відповідачем по справі ОСОБА_2 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 травня 2014 року.
Від проживання у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3
08 квітня 2016 року позивач вдруге вийшла заміж та змінила прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка - « ОСОБА_1 ».
На даний час донька проживає з позивачем.
Згідно рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 травня 2014 року з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн щомісячно, починаючи з 24 квітня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що розмір стягуваних аліментів не відповідає вимогам закону.
Аліментів, які сплачує відповідач не вистачає на утримання дитини, тому з даним позовом вона вимушена звернутися до суду, який просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на її користь на утримання доньки, з твердої грошової суми в розмірі 350 грн на ј частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 червня 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено право на подання відзиву на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Позивачу визначено право на подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.
З матеріалів справи видно, що відповідачем копію вищевказаної ухвали суду та копію позовної заяви із доданими до неї документами було отримано 06 серпня 2020 року.
Станом на 05 жовтня 2020 року відзив на позов від відповідача ОСОБА_2 до Томашпільського районного суду Вінницької області не надійшов, про відкриття та розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження по справі останній був належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, заперечень на позов не подав.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку зтаких підстав.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що у сторін є донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області 07 серпня 2013 року (а.с. 8).
На підставі рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 травня 2014 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 350 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 квітня 2014 року (а.с. 6-7).
На виконання вказаного рішення суду 30 січня 2015 року Томашпільським районним судом Вінницької області було видано виконавчий лист (а.с. 5).
Як видно з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 08 квітня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Томашпільського районного управління юстиції у Вінницькій області позитвач вийшла заміж та змінила прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 » (а.с. 9).
Згідно довідки, виданої Комаргородською сільською радою Томашпільського району Вінницької області від 04 червня 2020 року № 654 ОСОБА_1 по те, що на її утриманні знаходиться дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами СК України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дитину та його виконання.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом цієї норми зміна способу стягнення аліментів не передбачає жодних умов, лише подання позову одержувача аліментів.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки це є правом позивача відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України.
Щодо їх розміру, зважаючи на зміну способу стягнення, то суд зважає, що відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Дитині виповнилося 6 років.
Суд, при визначені розміру аліментів, враховує обов'язок обох батьків утримувати дитину, а також положення ст.182 СК України, а тому, виходячи із засад справедливості, розумності та пропорційності, зважаючи на розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа, вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 травня 2014 року в цивільній справі № 146/616/14-ц, стягнувши з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі ј частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
Суд також відмічає, що 08.07.2017 набрав чинності Закон України № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017, а 28.08.2018 - Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», якими внесено зміни до законодавства України, зокрема щодо правового статусу аліментів (ст. 179 СК України) та закріплення їх мінімального розміру (ст. 182 СК України). Вищевказаними змінами законодавець закріплює мінімальний гарантований розмір аліментів, який дитина має право отримати у будь-якому випадку незалежно від обставин, які можуть перешкоджати в реалізації такого майнового права (50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
При цьому суд звертає увагу, що суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий визначений законом. Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначено законом (частина друга статті 182 СК України).
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Суд також зауважує, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що в разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).
Сплата аліментів при визначеному новому способі та розмірі проводиться з дня набрання рішення законної сили (п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 840,80 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини", ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст.180- 182, 192 СК України, ст.13, 81, 141, 263-265, 279 ЦПК України,суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшенння розміру аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, який встановлений рішенням Томашпільського районного суду від 26 травня 2014 року у цивільній справі № 146/616/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м Вінниця, жителя АДРЕСА_1 , ФОП на користь ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 350 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 квітня 2014 року.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , яка проживає АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист, виданий на виконання рішення Томашпільського районного суду Вінницької області по цивільній справі № 2/146/229/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відкликати після набрання даним рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: І. В. Скаковська