Справа № 529/690/18
Провадження № 6/529/18/20
07 жовтня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Петренко Л. Є.
при секретарі с/з - Скрипник Р. А.
з участю:
заявника - ОСОБА_1
стягувага - ОСОБА_2
представника стягувача - адвоката Панченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, -
Відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.
В обгрунтування заяви відповідач вказує, що рішенням Диканського районного суду від 21.01.2020 року, яке після апеляційного оскарження було залишено без змін, вирішено демонтувати та засипати вигрібну яму відповідачем та стягнути з неї судові витрати по справі в загальній сумі 13 669 грн. Але, на даний час відповідач не має змоги виконати повністю це рішення, тому як єдиним джерелом доходу у неї є соціальна допомога по догляду за сином, який є інвалідом 1А групи, вона сама з 2015 року ніде не працює та значна частина доходу витрачається на придбання ліків для сина.
Заявниця в судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити з підстав наведених у ній. Також вказала, що на її утриманні перебуває син, який є інвалідом, потребує постійного догляду та лікування, у 2020 році йому зробили три операції на які вона витратила багато коштів, тому перебуває у скрутному матеріальному становищі. Вона не працює, отримує лише соціальну допомогу на дитину.
Представник стягувача - адвокат Панченко О.О. проти задоволення заяви заперечила, просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , тому як відсутність грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших причин, крім звернення стягнення на грошові кошти, способів виконання рішення суду. Представник стягувача вказала, що заявниця має достатньо майна і доходів, щоб виконати рішення суду по цій справі, яке набрало законної сили. Сукупний дохід ОСОБА_1 та її членів родини є достатнім, щоб виконати рішення суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали заяви та справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 21.01.2020 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 06.07.2020, вирішено зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтування та засипання вигрібної ями та стягнути з неї на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати по справі в загальній сумі 13 669 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Статтею 129 Конституцією України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно абзацу 3 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до абзацу 2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Підставою для розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Право на отримання кінцевого результату є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина судового розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Шмалько проти України” від 20 липня 2004 року).
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку в виконанні рішення в кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи не є період виконання судового рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Згідно положень ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що обставинами для відстрочення та розстрочення виконання вищевказаного судового рішення є догляд за сином, який є особою з інвалідністю 1А групи і потребує постійної допомоги як у плані догляду за ним, оскільки він є лежачим хворим зі зламаним хребтом у 2013 році, так і у фінансовому плані, оскільки на його лікування витрачаються значні кошти.
Але, вказане не дає правових підстав для відстрочення та розстрочення рішення суду, оскільки заявником не доведено належними доказами відсутність у неї інших видів доходів ніж отримання соціальної допомоги на сина.
Разом з тим, у судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що батько сина надає кошти на утримання та лікування сина та допомагає у його догляді. Також встановлено, що заявниця має у власності земельну ділянку, яка передана в оренду НВП «Інтерагросервіс» та отримує дохід у вигляді орендної плати. Доказів відсутності в неї іншого майна, заявницею суду не надано.
Враховуючи викладене та те, що заявником не надано суду доказів існування виняткових обставин, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладюють його виконання або роблять неможливим, суд не вбачає законних підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 18, 258-261, 435 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Головуюча Л.Є. Петренко