Справа №758/9650/19Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3174/2020
28 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100070002005 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року,
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 08.10. 2020 року включно.
В поданій апеляційній скарзі із уточненнями захисник ОСОБА_10 просить оскаржувану ухвалу суду змінити та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що висновки суду про наявність існування ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, не відповідають фактичним обставинам справи, а також суперечать вимогам чинного законодавства і практиці ЄСПЛ.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_7 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та постійне місце проживання. Крім цього, за доводами апелянта, що існує реальна загроза його здоров'ю, оскільки ОСОБА_7 хворіє на важке захворювання.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати ухвалу суду у зв'язку з порушенням судом вимог кримінального процесуального законодавства.
За доводами обвинуваченого, він не вчиняв інкримінований йому злочин, пред'явлена йому підозра є необґрунтованою, а наведені прокурором ризики є надуманими, які не знайшли свого ствердження під час судового розгляду. Зокрема, він не збирається вчиняти нові злочини або переховуватись від суду та бажає довести свою невинуватість, постійно проживає в м. Києві, має сім'ю та двох неповнолітніх дітей. Вплив на свідків, які є поліцейськими, вважає взагалі неможливим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який підтримав подані апеляційні скарги, прокурора, яка заперечила проти їх задоволення, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки судове провадження не було завершене до його спливу, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону судом належно дотримані.
Як вбачається з представлених матеріалів контрольного провадження, в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100070002005, по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. На даний час зазначене кримінальне провадження перебуває в стадії судового розгляду.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 08 жовтня 2020 року.
Продовжуючи обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК, зокрема переховуватися від суду, негативно впливати на свідка, інших обвинувачених у цьому провадженні, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.
Суд першої інстанції під час судового провадження на підставі розумної оцінки сукупності доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів, з чим погоджується і колегія суддів.
Перевіряючи доцільність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який виправдовує обмеження права ОСОБА_7 на свободу.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, суд врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали кримінального провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року, якою ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 08.10. 2020 року включно, залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 , - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4