Справа № 756/6411/20
Провадження № 33/824/3753/2020
Головуючий в суді першої інстанції: Майбоженко А.М.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
21 вересня 2020 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бухуна Юрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, 20 травня 2020 року близько 00 год. 43 хв. рухаючись по вул. Малиновського, 27/23 в м. Києві, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Ford» з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога.
В апеляційній скарзі захисник Бухун Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги захисник вказує, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов до формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення.
Апелянт зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення всупереч вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП зазначено, що адміністративне правопорушення було вчинено о 00 год. 43 хв. в той час, як працівники поліції зупинили ОСОБА_1 значно раніше, також не зазначено жодного із свідків, які були присутні під час багаторазових проведень огляду на стан сп'яніння.
Також захисник Бухун Ю.В. вказує, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 її прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а вказівка в протоколі на таке ознайомлення - не відповідає фактичним обставинам справи.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу на те, що дії працівників поліції підчас складання протоколу про адміністративне правопорушення явно, на його думку, виходили за межі наданих їм прав чи повноважень, чим ОСОБА_1 було завдано істотної шкоди охоронюваним законом прав та інтересам.
Захисник зазначає, що працівники поліції неодноразово проводили огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, однак отримані за його результатами відомості поліцейських не влаштовували, у зв'язку з чим ними не було складено відповідного протоколу із початковими результатами огляду та свідками, які були присутні під час такого огляду.
Також апелянт зазначає, що перші огляди на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» показали негативний результат, після чого працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря-наколога, хоча вона і погодилась на огляд на місці.
При цьому захисник звертає увагу суду на те, що в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, відомостей про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння ще не було.
На думку захисника, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено не уповноваженою на те особою, оскільки Управління патрульної поліції у місті Києві не є юридичною особою публічного права.
В судове засідання ні ОСОБА_1 ні її захисник Бухун Ю.В. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, будь-яких клопотань про відкладення чи про поважність причин неявки до суду не направляли, тому на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 та її захисника Бухуна Ю.В.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що час вчинення адміністративного правопорушення є неточним, оскільки працівники поліції зупинили ОСОБА_1 значно раніше.
Вказані доводи апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Так, в матеріалах справи наявна копія постанови серії ЕАМ № 2556949 від 20 травня 2020 року, де зазначено, що ОСОБА_1 20 травня 2020 року о 00 годині 43 хвилини в м. Києві по вул. Маршала Малиновського, 27/23 в м. Києві, керувала автомобілем в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, порушивши п. 19.1 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в даній постанові час вчинення правопорушення вказано саме 00 год. 43 хв., що повністю співпадає із відомостями, які містяться в протоколі серії ДПР18 № 263077 від 20 травня 2020 року. При цьому, будь-яких відомостей про скасування даної постанови, матеріали справи не містять.
Крім того у наявному в матеріалах справи протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 263077 від 20 травня 2020 року, також вказано час вчинення адміністративного правопорушення 00 год. 43 хв., при цьому ОСОБА_1 була ознайомлена із вказаним протоколом, що підтверджується її підписом, зауважень щодо змісту, зокрема часу вчинення правопорушення, у ньому не зазначено.
Оскаржуючи судове рішення, захисник також зазначає, що протокол не відповідає вимогам закону через те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено її прав та обов'язків.
З такими доводами не погоджується апеляційний суд, оскільки в протоколі міститься підпис правопорушника про те, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Крім того, апеляційним судом був досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції із якого вбачається, що працівник поліції в повному обсязі роз'яснив ОСОБА_1 вищевказані положення закону.
Щодо доводів апелянта про те, що дії працівників поліції по відношенню до ОСОБА_1 виходили за межі їх повноважень, та були такими, що завдали шкоди її охоронюваним законом правам та інтересам, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що це питання не є предметом апеляційного розгляду і дії працівників поліції можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
В доводах апеляційної скарги захисник зазначає також, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому відсутні відомості про свідків.
На думку апеляційного суду, такі доводи є непереконливими.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначаються прізвища, адреси свідків, лише у випадку якщо вони є.
При цьому положеннями ч. 6 Розділу 2 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться в присутності двох свідків, лише у випадку проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, в той час як огляд ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи, був проведений у закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд звертає увагу, що із дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що огляд на місці зупинки транспортного засобу не було проведено у зв'язку із неодноразовим ухиленням ОСОБА_1 від такого огляду, зокрема остання не виконувала вказівок працівника поліції щодо порядку проходження огляду.
При цьому огляд на стан алкогольного сп'яніння не показав стану алкогольного сп'яніння не через негативний результат, як про це зазначає захисник в апеляційній скарзі, а саме через дії ОСОБА_1 , яка ухилилась від проходження такого огляду на місці, у зв'язку з чим за її згодою вона і була доставлена до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта, щодо проведення огляду у закладі охорони здоров'я більше ніж через дві години після зупинки транспортного засобу.
Так із протоколу вбачається, що ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції о 00 год. 43 хв. 20 травня 2020 року, при цьому у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 003452 від 20 травня 2020 року зафіксовано дата і точний час огляду, а саме 20 травня 2020 року о 01 год. 40 хв., відтак огляд був проведений в межах встановленого строку.
Також вищевказаним висновком спростовуються доводи апелянта, про відсутність у працівників поліції відомостей про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки результат огляду був відомий о 01 год. 40 хв., а протокол складений о 01 год. 45 хв.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до висновку № 003452 «щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції», у ньому міститься підпис ОСОБА_1 , що свідчить про те, що вона була ознайомлена та погодилась з результатами проходження нею огляду та будь-яких зауважень не зазначила.
Щодо доводів захисника про те, що протокол відносно ОСОБА_1 було складено не уповноваженою на те особою, то апеляційний суд звертає увагу на те, що як вбачається із матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови такі доводи були предметом перевірки судом першої інстанції.
Так, суд першої інстанції зазначив, що УПП в м. Києві є територіальним підрозділом юридичної особи - Департаменту патрульної поліції, не має статусу юридичної особи, але це не виключає можливість його працівниками складати протоколи про адміністративне правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.
Таким чином, наявний у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 263077 від 20 травня 2020 року складений у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, а отже, відповідає вимогам діючого законодавства.
Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що сукупність доказів, досліджених судом давали законні підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, та викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Бухуна Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун