29 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4139/19 пров. № А/857/7018/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 460/4139/19 (головуючий суддя Зозуля Д.П., м. Рівне, повний текст рішення складений 12 травня 2020 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області), в якому просив: а) визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Рівненській області щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів ДФС у Рівненській області;
б) зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області розглянути питання про призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів ДФС у Рівненській області;
в) зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.01.2017 року по дату винесення судового рішення по справі.
Рішенням від 12 травня 2020 року Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Рівненській області щодо недопущення капітана податкової міліції ОСОБА_1 до служби на посаді в.о. завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції ДПС у Рівненській області.
Зобов'язав Головне управління ДФС у Рівненській області розглянути питання про допущення капітана податкової міліції ОСОБА_1 до служби на посаді в.о. завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції ДПС у Рівненській області.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Також суд стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати на суму 768 грн. 40 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 та відповідач ГУ ДФС у Рівненській області подали апеляційні скарги.
У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції вірно зазначив у рішенні, що строк дії відсторонення позивача від посади закінчився 15.01.2017. Поряд з цим, позивач на дату розгляду справи не звільнений, а тому він має право на відшкодування.
Проте, всупереч даному твердженню, суд безпідставно не задовольнив позовну вимогу щодо зобов'язання Головного управління ДФС у Рівненській області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.01.2017 року по дату винесення судового рішення по справі.
Посилання суду на Закон України ,,Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” є безпідставним, оскільки цей Закон не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ГУ ДФС у Рівненській області свою апеляційну скаргу мотивує тим, що згідно статті 354 Податкового кодексу України у разі порушення посадовою чи службовою особою податкової міліції прав і законних інтересів громадянина відповідний контролюючий орган зобов'язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків та на вимогу громадянина публічно вибачитися.
Обставини наявності обвинувачення позивача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 240, ч. 3 ст. 364 КК України визнаються сторонами. На дату відкриття провадження в даній адміністративній справі вирок по кримінальній справі №572/1609/13-к відсутній. Інкриміноване кримінальне правопорушення відноситься до злочинів у сфері службової діяльності.
Протягом тривалого часу, починаючи з 30.11.2012 ОСОБА_1 був відсторонений від виконання обов'язків завідувача сектору протидії незаконному підакцизних товарів управління податкової міліції ДПС у Рівненській області, у зв'язку з оголошенням йому підозри у вчинені злочинів.
Згідно останньої ухвали Сарненського районного суду Рівненської від 14.11.2016 у справі №572/1609/13-к продовжено строк заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади виконуючого обов'язки завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів УПМ ДПС у Рівненській області до 14 січня 2017 року.
Разом з тим, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців 20.08.2013 року внесений запис №160081120003008239 про припинення юридичної особи ,,Державна податкова служба у Рівненській області”.
Таким чином, із зазначеної дати податковий орган позбавлений можливості забезпечити ОСОБА_1 збереження посади, від виконання обов'язків за якою його відсторонено згідно рішення суду.
За змістом статті 157 Кримінального процесуального кодексу України відсторонення від посади здійснюється з метою припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Оскільки в діючому штатному розписі підрозділів податкової міліції посада завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів УПМ ДІІС у Рівненській області відсутня, то відсутня необхідність у відстороненні від неї.
За таких обставин відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача Ярмолки І.В. подав відзив на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Рівненській області, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого позивачем рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та просить залишити рішення в цій частині без змін, а вимоги апеляційної скарги - відхилити.
Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційного суду підтримали апеляційну скаргу позивача та просять її задовольнити в повному обсязі. При цьому заперечили вимоги апеляційної скарги відповідача та просять їх відхилити.
Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарги не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді виконуючого обов'язки завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів в Державній податковій службі у Рівненській області, що підтверджується його трудовою книжкою і послужним списком (а. с. 10-16).
Наказом Державної податкової служби у Рівненській області від 10.12.2012 №87-о на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 30.11.2012 позивач відсторонений від займаної ним посади строком на два місяці (т. 1, а. с. 17).
В подальшому, наказами керівника податкового органу, виданих на виконання ухвал Рівненського міського суду та Сарненського районного суду Рівненської області у кримінальній справі №572/1609/13-к продовжувалось відсторонення ОСОБА_1 від займаної ним посади виконуючого обов'язки завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів в Державній податковій службі у Рівненській області до 14.01.2017. Тобто, до закінчення строку дії останньої ухвали Сарненського районного суду від 14.11.2016 про відсторонення позивача від посади (т.1, а. с. 24, 96-152).
Сарненський районний суд Рівненської області листом від 08.02.2017 №572/1609/13-к/636/2017 у відповідь на запит позивача повідомив, що станом на 08.02.2017 судом не розглядалося клопотання про продовження відсторонення від посади ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №42012100000000001 після закінчення дії ухвали від 14.11.2016, оскільки таке клопотання до суду не надходило (т.1, а. с. 160).
Також суд першої інстанції встановив, юридична особа ,,Державна податкова служба у Рівненській області” 20.08.2013 була припинена внаслідок реорганізації шляхом приєднання її до Головного управління Міндоходів у Рівненській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 06.08.2014 Головне управління Міндоходів у Рівненській області було реорганізоване в Головне управління ДФС у Рівненській області - відповідача у цій справі.
В 2017 році (дата не встановлена) позивач звернувся до ГУ ДФС у Рівненській області з рапортом, в якому погодився з запропонованою йому посадою старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління (т.1, а. с. 186).
20.02.2017 завідувач сектору по роботі з персоналом ДФС у Рівненській області звернувся до відділу внутрішньої безпеки з проханням надати погодження на призначення ОСОБА_1 на посаду, зазначену останнім у поданому рапорті (а. с. 187-188);
У відповідь на цей лист начальник відділу внутрішньої безпеки повідомив, що відповідно до статті 65 Закону України ,,Про запобігання корупції” ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину в сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді до прийняття остаточного рішення в порушеному щодо нього кримінальному провадженні ( т.1, а. с. 119).
22.07.2019 позивач звернувся до ГУ ДФС у Рівненській області з проханням призначити його на посаду, стосовно якої в січні 2017 року закінчився термін відсторонення (т.1, а. с. 190).
16.08.2019 відповідач повідомив, що за результатами розгляду заяви позивача направлений запит до Національного агентства з питань запобігання корупції з метою надання роз'яснення щодо правомірності призначення позивача на посаду ГУ ДФС в Рівненській області за наявності оголошеної йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності (т.1, а. с. 191). Інформації щодо результатів розгляду такого запиту НАЗК в матеріалах справи немає.
02.10.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням призначити його на посаду, стосовно якої в січні 2017 року закінчився термін відсторонення (а. с. 192).
У службовій записці, яка подана керівництву відповідача управлінням правового забезпечення відповідача зауважено, що під час відсторонення від роботи трудовий договір продовжується, але працівник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце. Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівник в залежності від наявних підстав може бути допущений до роботи, переведений на іншу роботу або звільнений з роботи. Повідомлено, що забезпечити ОСОБА_1 посадою після відсторонення неможливо, оскільки 20.08.2013 припинена юридична особа, в якій він працював (т.1, а. с. 196)
Листом від 23.01 2020 ГУ ДФС у Рівненській області повідомило відділ внутрішньої безпеки ДФС України, що документи стосовно погодження його кандидатури на старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління відповідача 25.11.2020 направлені на адресу ДФС України і станом на 15.01.2020 відповідь за результатами їх розгляду не надійшла (т.1, а. с. 193).
Не погодившись з тривалим недопущенням до службових обов'язків за займаною посадою, а також з невиплатою належного грошового забезпечення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав і інтересів.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності Головного управління ДФС у Рівненській області щодо недопущення капітана податкової міліції ОСОБА_1 до служби на посаді в.о. завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції ДПС у Рівненській області.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до пункту 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, у складі ДФС та її територіальних органах діють підрозділи податкової міліції.
Згідно зі ст. 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Статтею 354 Податкового кодексу України передбачено, що посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність (пункт 354.1).
Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому законом порядку (пункт354.4).
Відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, особа рядового або начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.
Частинами 1 та 2 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 158 Кримінального процесуального кодексу України прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що начальник органу ДФС, якому надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину та є службовою особою правоохоронного органу, приймає рішення про її відсторонення на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений судом за клопотанням прокурора.
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що ОСОБА_1 наказами відповідача був відсторонений з посади виконуючого обов'язки завідувача сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів в Державній податковій службі у Рівненській області з 10.12.2012 по 14.01.2017 на підставі рішень судів у межах кримінального провадження.
Після 14.01.2017 рішення щодо продовження відсторонення ОСОБА_1 від посади судом не ухвалювались, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що були відсутні правові підстави для подальшого недопущення позивача до роботи.
З 2017 року позивач неодноразово звертався до відповідача стосовно його призначення на посаду, що підтверджується його заявами, які містяться у матеріалах справи. Натомість відповідач наказу щодо закінчення відсторонення позивача не видав і до займаної посади не допустив.
При цьому суд першої інстанції критично оцінив посилання відповідача на те, що позивач не може бути допущений до служби відповідно до статті 65 Закону України ,,Про запобігання корупції”, позаяк ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину в сфері службової діяльності та підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді до прийняття остаточного рішення в порушеному щодо нього кримінальному провадженні, а матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відсторонення позивача з будь-яких інших підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України ,,Про запобігання корупції” особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що відсторонення від виконання повноважень на посаді особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, здійснюється в порядку, визначеному законом. Таким законом, на думку колегії суддів, є Кримінальний процесуальний кодекс України, частиною 2 статті 154 якого визначено, що відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців з можливістю продовження у відповідності до ч.1 ст. 158 цього Кодексу.
Оскільки після 14 січня 2017 року строк відсторонення позивача від виконання службових повноважень не продовжувався, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності у позивача з 15 січня 2017 року права на допущення до виконання своїх службових обов'язків та, відповідно, щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка виразилась у недопущенні позивача до роботи.
При цьому суд першої інстанції аргументовано відхилив як безпідставні доводи відповідача про те, що відсторонення позивача не продовжувалось у зв'язку з тим, що посади, яку він займав вже не було у штатному розписі, оскільки такі обставини не виключають дотримання покладених законодавством обов'язку щодо продовження або припинення трудового договору з працівником.
Також суд першої інстанції мотивовано відхилив аргументи відповідача, що забезпечення ОСОБА_1 посадою після відсторонення є неможливим, оскільки 20.08.2013 припинена юридична особа, у якій він працював.
Так, частиною першою статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Таким чином, під час ліквідації установи, в якій працював позивач, він мав бути звільнений або переведений на іншу роботу.
Припинення юридичної особи, в якій працював позивач, проведене з переходом усіх прав та обов'язків цієї юридичної особи до правонаступників - Головного управління Міндоходів у Рівненській області, а в подальшому - Головного управління ДФС у Рівненській області.
Оскільки позивач не був звільнений у визначеному законодавством порядку або переведений на іншу роботу у правонаступників, суд першої інстанції правомірно визнав протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Рівненській області щодо недопущення капітана податкової міліції ОСОБА_1 та зобов'язав відповідача розглянути питання про його допущення до служби на посаді, яку позивач обіймав до відсторонення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не свідчать про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ ДФС у Рівненській області.
Також, на думку колегії суддів, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що механізм нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції визначаються Порядком виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України17 липня 2018 року № 616 (далі-Порядок № 616).
Пунктом 2 розділу ХІ Порядку передбачено, що особам начальницького складу податкової міліції, відстороненим від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, протягом усього періоду відсторонення грошове забезпечення не виплачується.
Відповідно до пункту 4 розділу ХІ Порядку відшкодування грошового забезпечення у разі відсторонення від посади на підставі пункту 2 цього розділу здійснюється відповідно до Закону України ,,Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”.
Орган ДФС, рішенням керівника якого особу начальницького складу податкової міліції було відсторонено, видає відповідний розпорядчий документ про дату закінчення відсторонення та про відшкодування грошового забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 01.12.1994 року № 266/94-ВР ,,Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом виникає, зокрема, у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення або відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
Оскільки на час розгляду справи провадження у кримінальній справі №572/1609/13-к не завершене, вирок чи постанова про закриття провадження судом не ухвалені, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за період з 15.01.2017 року по дату винесення судового рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 460/4139/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 08.10.2020.