07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/7563/20 пров. № А/857/11351/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Ратушної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року про зупинення провадження у справі № 140/7563/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Ксензюк А.Я.,
час ухвалення рішення - 30.06.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не вказано,
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що питання строку звернення до суду вже врегульовано чинним законодавством, а тому підстави для зупинення провадження відсутні. Крім того, правовідносини у справах № 510/1286/16-а та № 460/4922/20 не є подібними.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підняті у справі № 510/1286/16-а питання вказують на наявність виключної правової проблеми, оскільки питання застосування строків звернення до адміністративного суду стосується всіх категорій спорів стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо (1) обчислення, (2) призначення, (3) перерахунку, (4) здійснення, (5) надання, (6) одержання (а) пенсійних виплат, (б) соціальних виплат непрацездатним громадянам, (в) виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, (г) виплат та пільг дітям війни, (ґ) інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (далі - спори стосовно соціального захисту). Тому слід зупинити провадження у розглядуваній справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Предметом спору, що розглядається, є визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання пенсійного органу провести нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Предметом спору у справі № 510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління ПФУ щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат; зобов'язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю з дати її призначення - 17 липня 2009 року на виконання статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням середньомісячної суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат за 24 календарних місяця.
Отже, у зазначених справах різний об'єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Питання щодо застосування строків звернення до суду та можливості застосування строків, встановлених Законами України, і, навпаки, незастосування норми ст. 122 КАС (ст. 99 КАС у редакції, чинній до 15.12.2017 року) вирішується судом під час розгляду апеляційної скарги відповідно до його повноважень.
Оскільки відсутні підстави неможливості об'єктивного розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Великої палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а, а зупинення провадження у справі може призвести до вирішення справи в порушення «розумного строку», апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження.
Суд першої інстанції вказаним обставинам не надав належної оцінки, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права. Відтак, оскаржувана підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308,315,320,321,325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року про зупинення провадження у справі № 140/7563/20 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2020 року