08 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3769/19 пров. № А/857/10007/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.
за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 3 червня 2020 року (рішення ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження у м. Луцьку, судом під головуванням судді Димарчук Т.М, дата складання повного тексту рішення - 09.06.2020) у справі № 140/3769/19 за адміністративним позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради до головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Нінічук Л.В. про визнання протиправним та скасування припису, суд,-
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
19.12.2019 позивач - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Нінічук Л.В., в якому просив визнати протиправним та скасувати припис №380 від 06.11.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 3 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його постановленим із невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради оскаржила його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 3 червня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.11.2019 відділ ДАБК було зобов'язано долучити до дозвільних справ документи (оформлені з урахуванням вимог законодавства), передбачені п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт від 13.04.2011 № 466 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто для виконання вимог вказаного припису відділ ДАБК повинен мати встановлене законодавством як право на долучення відповідних документів до дозвільних справ, так і право на оформлення таких документів з урахуванням вимог законодавства. Однак діючим законодавством органу державного архітектурно- будівельного контролю такі права не надані. Посилання суду на акт перевірки від 16.03.2020 як на обставину, що свідчить про можливість самостійного виконання (без залучення інших суб'єктів містобудування) вимог припису є неправомірним, оскільки визначаючи за відділом ДАБК таку можливість суд не зазначив положення закону, яким така можливість передбачається.
Про неможливість виконання вимог припису свідчить й та обставина, що позивач отримавши 06.11.2019 припис про усунення і нерозуміючі порядок його виконання звернувся з клопотанням про роз'яснення порядку долучення документів до дозвільних справ від замовників будівництва, оскільки відділ ДАБК відповідних документів в своєму розпорядженні не має. Однак, від відповідача відділ ДАБК не отримав роз'яснень щодо порядку виконання вимог припису.
Позивач стверджує, що зазначені в приписі порушення вимог законодавства можуть бути усунуті лише замовником шляхом коригування проектно-кошторисної документації. Процедура коригування проектно-кошторисної документації не надає відділу ДАБК права вносити зміни у таку документацію.
Вказані обставини свідчать, що відповідачем був виданий припис про усунення, який позивач не може виконати у визначений законом спосіб і порядок, оскільки внесення змін в проектно-кошторисну документацію не входить в коло прав та обов'язків відділу ДАБК, у зв'язку із чим головний інспектор будівельного нагляду повинен був керуватись вимогами п. 32 Порядку № 698 і прийняти рішення про скасування дії дозволів на виконання будівельних робіт.
Позивач вважає, що відповідачу було достеменно відомо про те, що вимоги припису відділ ДАБК виконати не може з незалежних від нього підстав (з тих, що зазначені у даній апеляційній скарзі), чим поставив відділ у безвихідне положення, оскільки за невиконання вимог припису передбачена адміністративна та дисциплінарна відповідальність.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Доводи відзиву на апеляційну скаргу по суті співпадають з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні.
Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв'язку, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та на електронну пошту, зазначену даними учасниками справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибули, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі та участі представника. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 07.10.2019 по 04.11.2019, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.09.2019 №1054 та направлення на проведення планової перевірки від 02.10.2019 №13, головними інспекторами будівельного нагляду Управління ДАБІ у Волинській області Нінічук Л.В. та Возним І.П. у присутності начальника відділу ДАБК Луцької міської ради Троця В.Я. була проведена планова перевірка відділу ДАБК Луцької міської ради щодо дотримання відділом вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження містобудівної діяльності.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.11.2019, згідно якого перевіркою встановлено ряд порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності - дозволи на виконання будівельних робіт видаються на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства або за відсутності необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу документів, а саме:
1) Дозволи на виконання будівельних робіт ВЛ 112191141313 «Капітальний ремонт підлоги в концертному залі та сцени Будинку культури мікрорайону Вересневе Волинська обл., м. Луцьк, вул. Корольова, 10», ВЛ 112191570479 «Капітальний ремонт санвузлів комунального підприємства «Луцька дитяча поліклініка» Волинська обл., м. Луцьк, вул. В'ячеслава Чорновола, 1» (замовник - УКБ Луцької міської ради):
- бланк заяви на отримання дозволу не відповідає додатку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466;
- замовником надано не всі томи проектної документації згідно складу проекту.
2) Дозвіл на виконання будівельних робіт ВЛ 112191770033 «Капітальний ремонт приміщень Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області; Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 12» (замовник - УКБ Луцької міської ради):
- бланк заяви на отримання дозволу не відповідає додатку 10 до Порядку №466;
- завдання на проектування розроблено 08.06.2017 до отримання вихідних даних (технічні умови на теплопостачання видані ДКП «Луцьктепло» 30.08.2017), чим порушено ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ та п. 4.2 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 16.05.2011 №45;
- замовником надані не всі томи проектної документації згідно складу проекту (том 3 Кошторисна документація), долучено 3 аркуші зведеного кошторису не затвердженого замовником);
- наказ про призначення головного архітектора проекту 12.03.2019 (після розроблення проектної документації та проходження експертизи проекту (11.12.2018));
- до документів дозвільної справи долучено експертний звіт від 28.03.2019 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації (відсутні документи на коригування проектної документації, передбачені Порядком № 45).
3) Дозвіл на виконання будівельних робіт ВЛ 112192401674 «Реконструкція нежитлових приміщень під заклад харчування та офісні приміщення; Волинська обл., м. Луцьк, вул. Драгоманова, 3» (замовник - ОСОБА_1 ):
- не надані інженерно-геодезичні вишукування, чим порушено п. 4.1 ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
- проект містить посилання на недіючі ДБН, чим порушено ч. 1 ст. 31 Закону №3038- VI та Порядку №45;
- розрахунок класу наслідків об'єкта не завірений підписом посадової особи проектувальника, чим порушено ч. 6 ст. 32 Закону №3038-VІ;
- схема організації дорожнього руху розроблена та погоджена після затвердження проектної документації, чим порушено ч. 5 ст. 26 Закону №3038-VІ;
- на виконання п. 6 технічних умов № 135 від 17.08.2018, виданих КП «Луцькводоканал», відсутнє погодження проекту організацією, яка видала технічні умови;
- зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва складений у поточних цінах станом на 18.07.2019 (після затвердження проектної документації), чим порушено ч. 5 ст. 26 Закону №3038-УІ, не завірений підписами та печатками відповідальних осіб та затверджений 23.10.2018 (до проведення експертизи проекту будівництва);
- робочий проект "Внутрішнє газопостачання закладу харчування та офісних приміщень на вул. Драгоманова, 3 в м. Луцьку", розроблений ПАТ «Волиньгаз» з порушенням Порядку №45, ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Розроблений в 2019 році та є складовою проектної документації, яка розроблена, проведена експертиза проекту та затверджена замовником 25.11.2018;
- робочий проект «Газопровід - ввід низького тиску до закладу харчування та офісних приміщень на вул. Драгоманова, 3 в м. Луцьку тип приєднання: нестандартний», розроблений ПАТ "Волиньгаз" з порушенням Порядку №45, ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Розроблений в 2019 році та є складовою проектної документації, яка розроблена, проведена експертиза проекту та затверджена замовником 25.11.2018;
- наказ на призначення особи, що здійснює технічний нагляд, оформлений некоректно та не завірений печаткою та підписом суб'єкта господарювання.
4) Дозвіл на виконання будівельних робіт ВЛ 112191151401 «Нове будівництво цеху по виготовленню металоконструкції та відкритого складу для їх зберігання на вул. Індустріальна, 2Г у м. Луцьку Волинської області» (замовник - ТзОВ «Меткомплекс Плюс»):
- завдання на проектування розроблено 12.11.2018 до отримання вихідних даних (технічних умов на приєднання до централізованих систем водопостачання та водовідведення, виданих КП «Луцькводоканал» від 28.12.2018 №199), та до дати формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (30.11.2018), чим порушено ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону №3038-VІ та п. 4.2 Порядку №45;
- завдання на проектування затверджено та розроблено з порушенням п. 4.1, 4.2 Порядку №45, ч. 9 ст. 29 Закону №3038-VІ та не відповідає Додатку Б ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (відсутня потужність та характеристика об'єкта);
- розрахунок класу наслідків не затверджений проектувальником, чим порушено вимоги ч. 6 ст. 32 Закону №3038-VІ;
- технічний звіт, розроблений ФОП ОСОБА_2 , найменування об'єкта та місце розташування не відповідають вихідним даним та проектній документації, чим порушено вимоги п. 8 Порядку №45;
- склад поданої проектної документації не відповідає вимогам п. 10 Порядку №45 та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (в проектній документації відсутня інформація щодо об'єкта «відкритий склад для зберігання металоконструкцій» (в загальній пояснюючій записці відсутня інформація (в тому числі в техніко-економічних показниках), в кресленнях «генеральний план» в експлікації будівель і споруд зазначено найменування "відкритий склад для зберігання металоконструкцій" № на плані - "2", однак з урахуванням умовних позначень до генерального плану не вбачається можливим визначити місце знаходження та конфігурацію вказаного об'єкта). Крім того, оскільки проектною документацією не визначено техніко-економічні показники вказаного об'єкта, відповідно не враховано в загальній площі забудови об'єкта, що унеможливлює визначення дотримання вимог містобудівних умов та обмежень в частині максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки;
- в складі проекту не відображена проектна документація, яка надана для прийняття рішення щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт;
- долучено 3 аркуші зведеного кошторису, не затвердженого замовником (том кошторисна документація відсутній в складі проекту та не надано локальний кошторис);
- робочий проект «Нове будівництво електричних мереж для приєднання електроустановок цеху по виготовленню металоконструкцій по вул. Індустріальна, 2Г у м. Луцьку» - найменування не відповідає вихідним даним, чим порушено п. 8 Порядку №45 та розроблений з порушенням Порядку №45, ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
- завдання на проектування робочого проекту «Система пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, устаткування передавання тривожних сповіщень" не затверджено замовником, чим порушено п. 4.1 Порядку №45, ч. 9 ст. 29 Закону №3038-\Л;
- том «Проект організації будівництва» не узгоджується з експертним звітом щодо тривалості будівництва;
- 20.08.2019 через Департамент Центр надання адміністративних послуг Луцької міської ради надійшла заява ТзОВ "Меткомплекс Плюс" про внесення зміни у дозвіл ВЛ № 112191151401 у зв'язку із зміною генерального підрядника. За результатами розгляду вказаної заяви відділом не прийнято рішення;
- проектна документація оформлена без врахування вимог п. 20 Порядку № 45 та ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації".
На підставі акту перевірки Управлінням ДАБІ у Волинській області 06.11.2019 видано припис №380 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким вимагалось до 31.01.2020 долучити документи (оформлені з урахуванням вимог законодавства), передбачені п. 28 Порядку №466 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VІ до дозвільних справ ВЛ 112191141313, ВЛ 112191570479, ВЛ 112191770033, ВЛ 112192401674, ВЛ 112191151401. Про виконання вказаного припису повідомити Управління ДАБІ у Волинській області до 03.02.2020 (а.с. 74- 76).
У подальшому, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.02.2020 №504 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення від 02.03.2020 №21 про проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Волинській області Нінічук Л.В. у присутності начальника відділу ДАБК Луцької міської ради Троця В.Я. у період з 02.03.2020 по 16.03.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відділом ДАБК Луцької міської ради, а саме: перевірка виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.11.2019 №380.
За результатами вказаної перевірки було складено акт від 16.03.2020, згідно якого за результатами позапланової перевірки встановлено, що на виконання припису від 06.11.2019 №380 до дозвільних справ ВЛ 112191141313 «Капітальний ремонт підлоги в концертному залі та сцени Будинку культури мікрорайону Вересневе; Волинська обл., м. Луцьк, вул. Корольова, 10», ВЛ 112191570479 «Капітальний ремонт санвузлів комунального підприємства «Луцька дитяча поліклініка» на вул.В'ячеслава ЧорноволаД; Волинська обл., м. Луцьк, вул. В'ячеслава ЧорноволаД», ВЛ 112191770033 «Капітальний ремонт приміщень Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області; Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 12» долучено документи, передбачені п. 28 Порядку №466 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Вимоги припису щодо дозволів ВЛ 112192401674 «Реконструкція нежитлових приміщень під заклад харчування та офісні приміщення; Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 3»; ВЛ 112191151401 «Нове будівництво цеху по виготовленню металоконструкцій та відкритого складу для їх зберігання на вул. Індустріальна, 2 Г у м. Луцьку Волинської області» не виконані, чим порушено чим порушено пп. 1 п. 5, пп. 2 п. 8 Порядку №698 та п. 1 ч. 4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 112-113).
За результатами позапланової перевірки інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Волинській області Нінічук Л.В. на підставі п. 32 Порядку №698 прийнято рішення від 16.03.2020 №172 про скасування рішення на видачу дозволу ВЛ 112192401674 «Реконструкція нежитлових приміщень під заклад харчування та офісні приміщення; АДРЕСА_1 », замовник ОСОБА_1 та рішення від 16.03.2020 №173 про скасування рішення на видачу дозволу «Нове будівництво цеху по виготовленню металоконструкцій та відкритого складу для їх зберігання на вул. Індустріальна, 2 Г у м. Луцьку Волинської області», замовник ТзОВ «Меткомплект Плюс».
Не погоджуючись з винесеним відповідачем приписом №380 від 06.11.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 5 Порядку №698, пунктами 1, 2 ч. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Враховуючи виявлені та зафіксовані актом планової перевірки від 04.11.2019 порушення, начальнику відділу ДАБК Луцької міської ради Троцю В.Я. видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.11.2019 №380, у якому вказано суть порушень та строк до 31.01.2020 протягом якого від позивача вимагалось здійснити заходи щодо усунення порушень. Підставою для винесення оскаржуваного припису від 06.11.2019 №380 слугувало те, що під час перевірки встановлено, що позивачем видані дозволи за відсутності документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу та на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства. Разом з тим, під час планової перевірки відповідачем встановлено, що позивачем видані дозволи за відсутності документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу та на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства, а тому суд погоджується з твердженням відповідача, що за таких обставин саме відділом ДАБК Луцької міської ради порушено норми ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо видачі дозволів на виконання будівельних робіт.
Суд першої інстанції звертає увагу, що як вбачається з акту проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.03.2020, який був складений за наслідками перевірки виконання оскаржуваного припису від 06.11.2019 №380, позивачем частково виконані вимоги припису, а саме до дозвільних справ ВЛ 112191141313, ВЛ 112191570479, ВЛ 112191770033 долучено документи, передбачені п. 28 Порядку №466 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таким чином, позивачем частково виконано вимог припису від 06.11.2019 №380, що свідчить про його правомірність та безпідставність тверджень позивача щодо неможливості його виконання.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI), Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно з частинами першою, другою ст.41-1 названого Закону державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пунктів 1-4 частини 3 ст.41-1 Закону № 3038-VI передбачено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; витребують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Частиною 4 статті 41-1 Закону №3038-VI встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об'єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
Про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (надалі - Порядок № 698), яким передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. (п.2).
Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.
Пунктом 29 Порядку № 698 встановлено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5. Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.
Згідно п.31 Порядку № 698 головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об'єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п.32 Порядку № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
Отже, пунктом 5 Порядку №698, пунктами 1, 2 ч. 4 ст. 41-1 Закону №3038-VІ передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, обставини, враховуючи виявлені та зафіксовані актом планової перевірки від 04.11.2019 порушення, начальнику відділу ДАБК Луцької міської ради Троцю В.Я. видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.11.2019 №380, у якому вказано суть порушень та строк до 31.01.2020 протягом якого від позивача вимагалось здійснити заходи щодо усунення порушень. Підставою для винесення оскаржуваного припису від 06.11.2019 №380 слугувало те, що під час перевірки встановлено, що позивачем видані дозволи за відсутності документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу та на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства.
Частиною 2 статті 37 Закону №3038-VІ передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Частиною 3 статті 37 Закону №3038-VІ та пунктом 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466) передбачено, що для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Водночас, частиною 4 ст.37 Закону №3038-VІ, а також пунктом 30 Порядку №466, визначені підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, якими є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
У той же час, частиною 6 ст. 37 Закону №3038-VІ визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
4) скасування містобудівних умов та обмежень;
5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що під час планової перевірки відповідачем встановлено, що позивачем видані дозволи за відсутності документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу та на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства, а відтак саме відділом ДАБК Луцької міської ради порушено норми ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо видачі дозволів на виконання будівельних робіт.
Разом з тим, інспектори Управління ДАБІ у Волинській області уповноважені проводити державний архітектурно-будівельний нагляд шляхом проведення планових перевірок та мають право видавати обов'язкові для виконання приписи у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Крім того, як вбачається з акту проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.03.2020, який був складений за наслідками перевірки виконання оскаржуваного припису від 06.11.2019 №380, позивачем частково виконані вимоги припису, а саме до дозвільних справ ВЛ 112191141313, ВЛ 112191570479, ВЛ 112191770033 долучено документи, передбачені п. 28 Порядку №466 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Водночас, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим твердження позивача відносно того, що відділ ДАБК Луцької міської ради не міг виконати припис, оскільки таке виконання залежить від третіх осіб, оскільки зібраними доказами у справі вбачається що вимоги припису по ряду виданих дозволів були виконані. Відносно ж решти порушень, які не були усунуті, то відділ ДАБК Луцької міської ради не надав суду жодного доказу звернення до третіх осіб з вимогою стосовно надання необхідних для отримання дозволу документів та відмови таких осіб у наданні запитуваних документів.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду належні та достатні докази, які підтверджують правомірність припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.11.2019 №380, а також те, що оскаржуваний припис винесений у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його винесення.
За наведених обставин справи та положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису №380 від 06.11.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 3 червня 2020 року у справі № 140/3769/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2020 року.