07 жовтня 2020 року Справа № 804/2686/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника заявника - Афанасенко К.В. та позивача - Мельника Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Дніпропетровської області, в якому просив: визнати протиправними дії Прокуратури Дніпропетровської області щодо не нарахування і невиплати грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати Прокуратуру Дніпропетровської області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ч. 16 ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру».
29.05.2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено, визнано протиправними дії прокуратури Дніпропетровської області щодо не нарахування і не виплати грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991р., у редакції до 01.05.2014р. та зобов'язано прокуратуру Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ч. 16 ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991р., у редакції до 01.05.2014р.
03.10.2017 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року у справі №804/2686/17 залишено без змін.
24.01.2019 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» відмовлено.
02.09.2020 року від Прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява про поворот виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року у справі №804/2686/17.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року, позивачу 26.01.2018 року перераховано грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію, проте постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року, винесеною у даній справі, касаційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» відмовлено.
Також, заявник зазначив, що перерахована позивачу грошова допомогу у зв'язку з виходом на пенсію не є пенсією чи іншим періодичним платежем, заробітною платою чи іншим грошовим утриманням у відносинах публічної служби. За своєю природою така грошова допомога, згідно з п.3.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, тому питання про поворот виконання судового рішення повинно вирішуватись на загальних засадах, згідно ст..380 КАС України.
Вказану заяву було передано до розгляду судді - 07.09.2020 року, відповідно до реєстру передачі справ судді.
Разом із заявою про поворот виконання судового рішення заявником було подано заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду з заявою про поворот виконання рішення, в обґрунтування якої вказано, що Верховним Судом при скасуванні судових рішень не було вирішено питання про поворот виконання рішення, у зв'язку з чим Прокуратура Дніпропетровської області звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про повернення коштів виплачених ОСОБА_1 на виконання скасованого рішення суду. При цьому, судом прийнято рішення від 02.04.2020 року у справі №183/3407/19, яким відмовлено у задоволенні позову оскільки способом захисту є поворот виконання рішення.
08.09.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву Прокуратури Дніпропетровської області про поновлення процесуального строку для звернення до суду з заявою про поворот виконання судового рішення - задоволено, ухвалено поновити процесуальний строк звернення до суду з заявою про поворот виконання судового рішення у справі №804/2686/17 та призначити розгляд заяви про поворот виконання судового рішення у судовому засіданні на 23.09.2020 року.
23.09.2020 року у судовому засіданні, в яке прибув представник заявника, розгляд заяви Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання судового рішення відкладено до 01.10.2020 року, у зв'язку з відсутністю відомостей щодо належного повідомлення позивача про місце, дату та час розгляду заяви.
30.09.2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, в якому останній просить відмовити у задоволенні заяви Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання судового рішення, з огляду на пропуск заявником процесуального строку для звернення із зазначеною заявою та відсутність у Курінної О.О. , яка підписала вищезазначену заяву, повноважень на підписання такої заяви.
01.10.2020 року у судовому засіданні представник Прокуратури Дніпропетровської області просив задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення, посилаючись на доводи, викладені у вказаній заяві. ОСОБА_1 просив у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні про долучення додаткових документів до матеріалів справи від 30.09.2020 року, додатково зазначив про відсутність у Афанасенко К.В. повноважень на представництво інтересів Дніпропетровської обласної прокуратури у судовому засіданні щодо розгляду даної заяви та вказав, що перерахована позивачу грошова допомогу у зв'язку з виходом на пенсію є грошовим утриманням у відносинах публічної служби, передбаченим ст..381 КАС України.
Відносно посилань ОСОБА_1 на пропуск Прокуратурою Дніпропетровської області строку для звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення суд зазначає, що в ухвалі суду від 08.09.2020 року надано оцінку вказаному питанню, заяву Прокуратури Дніпропетровської області про поновлення процесуального строку для звернення до суду з заявою про поворот виконання судового рішення задоволено та поновлено такий строк.
Щодо посилань ОСОБА_1 на відсутність у Курінної О.О., яка підписала вищезазначену заяву, повноважень на підписання такої заяви від імені Прокуратури Дніпропетровської області та у Афанасенко К.В. - повноважень на представництво інтересів Дніпропетровської обласної прокуратури у судовому засіданні щодо розгляду даної заяви, суд вважає вказані твердження помилковими з огляду на наступне.
Так, до заяви про поворот виконання судового рішення долучена копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до якої Курінна О.О. є представником Прокуратури Дніпропетровської області, який може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, а згідно наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 11.09.2020 року №263, долученому до матеріалів справи, Афанасенко К.В. переведено на посаду прокурора відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері управління представництва інтересів держави в суді Дніпропетровської обласної прокуратури.
З огляду на вищевказане, судом встановлено наявність у представника заявника повноважень представляти інтереси Дніпропетровської обласної прокуратури, про що зазначено під час судового засідання.
Розглянувши заяву Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно ч. 4, 7 ст. 380 КАС України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Поворотом виконання рішення суду є повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.
Відповідно до ч. 5 ст. 380 КАС України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Виходячи з вищезазначеного суд зазначає, що питання про поворот виконання судових рішень виникає у зв'язку із скасуванням чи зміною вищестоящим судом вже виконаних постанов. Поворот виконання судового рішення є способом захисту прав та інтересів боржника і передусім полягає у поверненні стягувачем боржнику одержаного за судовим рішенням у разі скасування цього рішення або зміни його на користь боржника.
За правилами ч.1 ст.381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналогічна правова норма встановлена ст. 239 Кодексу законів про працю, а саме: у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Таким чином, вказаною нормою Кодексу законів про працю поворот виконання рішення допускається відносно всіх виплат що випливають з трудових правовідносин, що спростовує твердження Прокуратури Дніпропетровської області про те, що наведений порядок не застосовується до повернення грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.
При цьому, з огляду на наведені норми законодавства, суд зазначає, що законодавцем чітко визначена можливість повороту виконання рішення суду для даної категорії справ, лише при одній умові - недобросовісності з боку набувача коштів, через повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.
Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Суд звертає увагу, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 4 квітня 2018 року у справі № 2а-9320/11/0308.
Водночас, судом встановлено, що висновки Верховного Суду у цій справі не ґрунтуються на тому, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, не містять таких доказів і матеріали справи, що виключає можливість повороту виконання судового рішення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що єдиною підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року став висновок щодо застосування положень статті 50-1 Закону № 1789-XII викладений у постанові Верховного Суду України по справі № 812/143/15 від 05.07.2017 року, прийнятої за наслідком розгляду питання невідповідності судового рішення касаційної інстанції пункту 5 частини першої статті 237 КАС України (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Таким чином, суд зазначає, що на час прийняття рішення у цій справі про задоволення позову існували інші правові висновки Верховного Суду України щодо спірного у цій справі питання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), висловив правову позицію, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах «суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
Отже виходячи із змісту статей 380-381 КАС України, статті 239 КЗпП України, позиції Європейского суду з прав людини та принципу Верховенства права, враховуючи ту обставину, що скасована постанова суду від 29.05.2017 року не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання позивача повернути грошові кошті за скасованим судовим рішенням.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 07.10.2020 року.
Суддя М.В. Дєєв