м. Вінниця
07 жовтня 2020 р. Справа № 120/4243/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач, починаючи з 17.11.2005 року по 10.08.2011 року, отримував пенсію по інвалідності (як особа з інвалідністю 3 групи), з 11.08.2011 року його переведено на пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. 03.01.2020 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заяву про переведення його на пенсію за віком. 18.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про проведення обчислення розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2017-2019 роки. Листом від 03.06.2020 року №2142-1994/Б-02/8-0200/20 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. З такими діями позивач не погоджується, оскільки вважає, що у випадку його звернення мало місце саме призначення іншої пенсії за іншим законом, у зв'язку з чим відбувся не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення нової пенсії. Таким чином позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно відмовлено у перерахунку його пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17.09.2020 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 17.11.2005 року по 10.08.2011року отримував пенсію по інвалідності (як особа з інвалідністю 3 групи), з 11.08.2011 року позивача переведено на пенсію за вислугу років згідно Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 03.01.2020 позивачем подано заяву про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Відповідно до статті 25 Закону №1058 було визначено індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, він складає 0,42917, що становить 42 роки 11 місяців 7 днів страхового стажу (стаж зараховано по 30.11.2019). В розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за період з 01.07.2000 по 30.11.2019 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітку - 4,29622 застосовано до про індексованого показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016р.р. - 4404,35 грн. З огляду на це, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив: 4404,35 грн. х 4,29622 = 18922,06 грн. Розрахунок пенсії з 03.01.2020: 8120,78 грн. - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону №1058 (18922,06 грн. х 0,42917); 75,18 грн. - доплата за 7 років понаднормового стажу, обчислена відповідно до ст.28 ч.1 абз.2 Закону №1058 (1074,00 грн. х 7%); Розмір пенсії з надбавками - 8195,96 грн. З 1 травня 2020 року, проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058. Зокрема, для забезпечення індексації пенсії щороку проводитиметься перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" визначено коефіцієнт збільшення, який склав 1,11. Таким чином, середня заробітна плата по Україні, з урахуванням якої проводиться обчислення пенсій після проведення відповідного перерахунку становить: 4404,35грн х 1,11 = 4888,83грн. З огляду на це, середньомісячний заробіток для обчислення позивачу пенсії з 01.05.2020 року становить 4888,83, грн. * 4,29622 = 21003,49 грн. 9014,07 грн - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону №1058 (21003,49 грн х 0,42917); 75,18 грн - доплата за 7 років понаднормового стажу, обчислена відповідно до ст.28 ч. 1 абз.2 , Закону №1058 (1074,00 грн х 7%); Розмір пенсії з надбавками становить - 9089,25 грн. Проте, позивач скористався правом на призначення пенсії за вислугу років, обчисленої відповідно до Закону 1058 із врахуванням норм Закону 1788, яка є різновидом пенсії за віком, в 2011 році. Таким чином, оскільки позивач з 2011 року отримував пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону 1058 із врахуванням норм Закону 1788, яка є різновидом пенсії за віком, відсутні підстави для перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону 1058 з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та починаючи з 17.11.2005 року по 10.08.2011 року отримував пенсію по інвалідності (як особа з інвалідністю 3 групи), з 11.08.2011 року його переведено на пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.
03.01.2020 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заяву про переведення його на пенсію за віком.
18.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про проведення обчислення розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2017-2019 роки.
Листом від 03.06.2020 року №2142-1994/Б-02/8-0200/20 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, посилаючись на те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 вказаного Закону застосовується виключно при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
У свою чергу роз'яснено, що відповідно до поданої заяви, з 03.01.2020 року позивача переведено на пенсію за віком, обчислену згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої з надбавками становить - 9089,25 грн.
Вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області порушені його права та інтереси щодо застосування старих показників середньої заробітної плати по Україні, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту шостого частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з пунктом першим частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Тобто, Законом № 1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.
Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються відповідно до Закону № 1058-ІV.
Згідно з частиною першою, другою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.01.2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
За правилами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною першою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У той же час, відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV України переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_1 17.11.2005 року по 10.08.2011 року отримував пенсію по інвалідності (як особа з інвалідністю 3 групи), з 11.08.2011 року його переведено на пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, а вже з 03.01.2020 року йому призначено пенсію за віком відповідно Закону № 1058-ІV, суд зазначає, що у даному випадку при зверненні позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії за віком мало місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переходу з одного виду пенсії на інший на підставі Закону № 1058-ІV.
Отже, за призначенням пенсії за віком відповідно Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 03.01.2020 року, тобто переведення з одного на інший вид пенсії у межах одного Закону відсутнє.
Суд також вважає за доцільне зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до одного Закону, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV.
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим Законом, ніж пенсія яка до цього була призначена позивачу.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 року у справі № 185/1474/17 та повинні застосовуватись до спірних правовідносин відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004 року, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011 року, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, та беручи до уваги той факт, що за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше, суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно при призначені пенсії за віком з 03.01.2020 року не враховано показники середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню, а порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної з 03.01.2020 року пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначені за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто, за 2017-2019 роки.
Питання про розподіл судових витрат вирішено судом відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки, починаючи з 03.01.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна