проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"06" жовтня 2020 р. Справа № 922/3280/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.
та представників сторін:
позивача - Никоненко А.Г. (посвідчення №1474 від 28.09.2008, довіреність №57/19 від 21.12.2019) - в режимі відеоконференції;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс" (вх.№2248Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2020 (повний текст рішення складено 03.08.2020, суддя В.В. Рильова) у справі №922/3280/18
за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс", м. Харків
про стягнення 405 606,79 грн, -
27 листопада 2018 року позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"), звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс" (далі - ТОВ "Харімпекс") про стягнення заборгованості в розмірі 405 606,79 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2015 в межах справи № 23/668-б-15/518-б-50/199-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" (далі - ПАТ "Укргазбуд").
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2019 закрито провадження у справі № 922/3280/18.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 922/3280/18 апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.02.2019 у справі № 922/3280/18 скасовано. Справу направлено до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2019 у справі № 922/3280/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Харімпекс" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" заборгованість в розмірі 405 606,79 грн.; витрати зі сплати судового збору за подання даного позову у розмірі 6 084,10 грн. та витрати зі сплати судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги у розмірі 1 921,00 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 922/3280/18 апеляційну скаргу ТОВ "Харімпекс" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2019 у справі № 922/3280/18 залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 року рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2019, постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 922/3280/18 скасовано; справу №922/3280/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2020 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - заборгованість за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2015 в межах справи № 23/668-б-15/518-б-50/199-б у розмірі 405 606,79 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання даного позову у розмірі 6 084,10 грн. Видано наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі №922/3280/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що обов'язок ТОВ "Харімпекс" приступити до виконання взятих на себе зобов'язань за мировою угодою виникне після повного погашення боржником кредиторських вимог 2-ої та 3-ої черги. Також зазначає, що позивачем було обрано невірний спосіб захисту своїх прав.
Згідно витягу з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі №922/3280/18 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на “06” жовтня 2020 року о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. №115.
Від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вх. 8624 від 14.09.2020) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 8625 від 14.09.2020), в якому він просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Ухвалою суду від 15.09.2020 задоволено заяву представника позивача адвоката А.Г.Никоненко про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/3280/18 режимі відеоконференції. Ухвалено здійснювати проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020, у зв'язку з відпусткою суддів Ільїна О.В. і Россолова В.В., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Хачатрян В.С., суддя Шутенко І.А.
В судове засідання з'явився представник позивача (в режимі відеоконференції), який заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, натомість надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№9455 від 05.10.2020), в обґрунтування якого посилається на термінове відрядження єдиного представника відповідача до м. Києва. Наполягає на необхідності бути присутнім в судовому засіданні для надання відповідних пояснень.
Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача та вважає його затягування розгляду справи, адже справа розглядалась судами неодноразово.
Розглянувши заявлене клопотання представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог пункту 11 статті 270 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез'явлення в засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а позицію відповідача достатньо повно викладено в апеляційній скарзі, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2015 в межах справи № 23/668-б-15/518-б-50/199-б про банкрутство ПАТ "Укргазбуд" (боржник) затверджено мирову угоду від 06.10.2014, укладену між боржником та кредиторами, зокрема і кредитором - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач). Постановлено, що дана мирова угода набуває чинності з дати її затвердження Господарським судом м. Києва. Припинено провадження у справі № 23/668-б-15/518-б-50/199-б на підставі пункту 5 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до набрання чинності змін, внесеними Законом №4212-VІ від 22.12.2011, у зв'язку з укладанням мирової угоди. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду м. Києва № 23/668-б-15/518-б-50/199-б від 17.08.2011.
Предметом цієї мирової угоди є домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та розстрочки погашення боргів боржника перед кредиторами. Метою мирової угоди є відновлення платоспроможності боржника та погашення його заборгованості на умовах відстрочення та розстрочення виплати боргів кредиторам. Мирова угода укладена відповідно до положень Закону України № 2343-ХII від 14.05.1992 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла до набуття чинності Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до пункту 1.4 мирової угоди джерелами погашення заборгованості ПАТ "Укргазбуд" перед кредиторами є прибуток за результатами господарської діяльності та кошти третьої особи, яка бере на себе зобов'язання з погашення заборгованості боржника перед кредиторами в обмін на активи боржника або його корпоративні права, що не суперечить частині четвертій статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 1.5 мирової угоди передбачено, що ця угода укладається щодо непогашених вимог кредиторів до боржника. На дату підписання цієї мирової угоди у боржника не існує зобов'язань перед кредиторами першої черги, а тому ця угода передбачає умови погашення заборгованості перед кредиторами другої, третьої та четвертої черги.
Розділом 2 мирової угоди встановлено розмір кредиторських вимог.
Зокрема, згідно з пункту 2.1 мирової угоди загальна сума кредиторських вимог, що підлягає погашенню становить 20 691 256,96 грн., які затверджені в реєстрі вимог кредиторів та складаються з: кредиторських вимог 2-ї черги в розмірі 1 527 447, 44 грн.; кредиторських вимог 3-ої черги в розмірі 836 100,11 грн.; кредиторських вимог 4-ої черги в розмірі 18 327 709,41 грн., до складу яких включено, у тому числі вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на суму 405 606,79 грн.
Порядок, умови та строк виконання мирової угоди встановлено в розділі 3 цієї угоди.
Відповідно до пункту 3.2 мирової угоди вимоги 2-ої черги у розмірі 1 527 447,44 грн. боржник зобов'язується погасити грошовими коштами, рівними частками щомісяця пропорційно сумі вимог кожного кредитора, протягом 1 (одного) року з дня затвердження ухвалою Господарського суду м. Києва цієї мирової угоди.
Згідно з пунктом 3.3 мирової угоди вимоги кредиторів 3-ї черги в загальному розмірі 836 100,11 грн. боржник зобов'язується погасити грошовими коштами рівними частками щомісяця пропорційно сумі вимог кожного кредитора протягом 5 (п'яти) місяців з дня закінчення строку встановленого для виконання зобов'язань боржника перед кредиторами 2- ї черги.
Відповідно до пункту 3.8 мирової угоди виконання зобов'язань перед кредиторами 4-ої черги в загальній сумі 18 327 709,41 грн. здійснюється третьою особою (ТОВ "Харімпекс") шляхом перерахування кредиторам грошових коштів в безготівковій формі рівними частками щомісяця пропорційно сумі вимог кожного кредитора протягом 11 місяців з дня закінчення строку встановленого для виконання зобов'язань боржника перед кредиторами 3-ї черги.
Виходячи з умов пунктів 3.4, 3.5 мирової угоди, виконання зобов'язань перед кредиторами 4-ої черги згідно реєстру вимог кредиторів в загальній сумі 18 327 709, 41 грн. приймає на себе третя особа, яка виявила таке бажання та погоджена комітетом кредиторів, а саме: ТОВ "Харімпекс"; виконання зобов'язань перед кредиторами 4-ої черги третьою особою відбувається на підставі частини четвертої статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та частини першої статті 528 ЦК України та не суперечить діючому законодавству України.
У пункті 3.6 мирової угоди сторони домовились, що виконання зобов'язання боржника перед кредиторами 4-ї черги третя особа (ТОВ "Харімпекс") здійснює шляхом перерахування грошових коштів в сумі відповідній вимогам кожного з кредиторів.
За невиконання або неналежне виконання ТОВ "Харімпекс" зобов'язань перед кредиторами 4-ої черги згідно умов цієї мирової угоди, ТОВ "Харімпекс" несе відповідальність передбачену чинним законодавством України (пункт 3.16 мирової угоди).
В розділі 4 цієї угоди встановлені умови набрання чинності мировою угодою, визнання недійсною та розірвання, а саме: мирова угода вступає в силу з дати її затвердження Господарським судом м. Києва (пункт 4.2). Відповідно до пункту 3 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одностороння відмова від мирової угоди не допускається (пункт 4.4); зобов'язання по даній мировій угоді повинні виконуватись належним чином і в установлений нею строк, одностороння зміна її положень не допускається (пункт 4.7).
У пункті 5.2 мирової угоди зазначено, що ця угода складена відповідно до норм чинного законодавства та підписана уповноваженими особами від імені боржника, комітету кредиторів, третьої особи - ТОВ "Харімпекс".
Мирова угода діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 5.4 мирової угоди).
В резолютивній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 у справі № 23/668-б-15/518-б-50/199-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" про затвердження мирової угоди та припинення провадження на підставі пункту 5 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постановлено, що дана мирова угода набуває чинності з дати її затвердження господарським судом міста Києва; ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала господарського суду м. Києва від 30.01.2015 про затвердження мирової угоди в межах справи № 23/668-б-15/518-б-50/199-б про банкрутство ПАТ "Укргазбуд" та припинення провадження у справі залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс" про стягнення заборгованості за мировою угодою, затвердженою господарським судом в межах справи про банкрутство.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Колегія суддів вважає правомірним такий висновок суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Водночас статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Мирова угода у розумінні змісту статей 202, 203 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є правочином, а, отже, і підставою виникнення прав та обов'язків для сторін, що її уклали, і згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України підлягає обов'язковому виконанню.
Частиною 1 статті 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 №4212-VI (далі також - Закону про банкрутство), визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 4 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Положення статей 4, 35 Закону про банкрутство свідчать, що мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство (така правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі 5015/2298/11).
Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 37 Закону про банкрутство мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити, зокрема, умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами.
Одностороння відмова від мирової угоди не допускається (частина 3 статті 37 Закону про банкрутство).
Частиною п'ятою статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що згідно укладеної в межах справи про банкрутство мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2015 у справі № 23/668-б-15/518-б-50/199-б, у сторін по справі виникли певні зобов'язання, зокрема, у відповідача щодо погашення заборгованості в порядку та у строк, визначені такою угодою.
Зокрема, як вже було встановлено судом:
- пункт 2.1 мирової угоди містить інформацію про затверджені в реєстрі кредиторів розміри вимог кредиторів, зокрема, про затверджений судом розмір вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", який становить 405 606,79 грн. та віднесений до вимог кредиторів 4-ї черги.
- згідно з умовами пункту 3.4 мирової угоди виконання зобов'язань перед кредиторами 4-ї черги згідно з реєстром вимог кредиторів в загальній сумі 18 327 709,41 грн. прийняла на себе третя особа - ТОВ "Харімпекс".
- відповідно до умов пункту 3.8 мирової угоди ТОВ "Харімпекс" зобов'язалося оплатити суму вимог кредиторів 4-ї черги шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі рівними частками щомісяця пропорційно сумі вимог кожного кредитора, протягом 11 місяців з дня закінчення строку, визначеного для виконання зобов'язань боржника перед кредиторами 3-ї черги.
- пунктами 3.2-3.3 мирової угоди боржник зобов'язався погасити вимоги кредиторів 3-ї черги протягом 5-ти місяців з дня закінчення строку, встановленого для виконання зобов'язань перед кредиторами 2-ї черги, а кредиторів 2-ї черги - протягом одного року з дня затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду м. Києва.
Тобто, умовами мирової угоди встановлено строки виконання зобов'язань щодо погашення заборгованості перед кредиторами 2-ї, 3-ї та 4-ї черг, перебіг яких розпочинається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано їх початок, а саме: для вимог 2-ї черги - з дня затвердження ухвалою суду мирової угоди; 3-ї черги - з дня закінчення строку встановленого для виконання зобов'язань боржника перед кредиторами 2- ї черги; 4-ї черги - з дня закінчення строку встановленого для виконання зобов'язань боржника перед кредиторами 3-ї черги.
Водночас, на виконання вказівок Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 26 лютого 2020 року у даній справі, судом першої інстанції досліджено Додаток № 5 "Графік погашення заборгованості конкурсних кредиторів" по справі № 23/668-б-15/518-б-50/199-б про визнання банкрутом ПАТ "Укргазбуд", а також завірену копія угоди про проведення розрахунків від 06.10.2014 укладену між боржником та третьою особою - ТОВ "Харімпекс".
Відповідні копії було знято судом першої інстанції та долучено до матеріалів справи.
Так, у Додатку №5 до мирової угоди від 06.10.2014 "Графік погашення заборгованості конкурсних кредиторів" у справі № 23/668-6-15/518-6-50/199-б вказано, що заборгованість перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у розмірі 405 606,79 грн. належить до четвертої черги та погашається протягом 11 місяців рівномірними платежами по 36 873,34 грн. до 25-го числа кожного місяця, що не суперечить відповідним положенням мирової угоди, та не встановлює інші строки розрахунку з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у порівнянні з мировою угодою.
Угода про проведення розрахунків за мировою угодою у справі № 23/668-6-15/518-6-50/199-б про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" не регулює питання строків погашення ТОВ "Харімпекс" заборгованості ПАТ "Укргазбуд", а регулює порядок і строки повернення цих коштів ПАТ "Украгазбуд" до ТОВ "Харімпекс".
Крім того, судами вставновлено, що відповідачем не заперечується наявність у ТОВ "Харімпекс" за мировою угодою зобов'язань щодо погашення заборгованості боржника перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у встановленому цією угодою розмірі, не спростовується факт невиконання прийнятого на себе зобов'язання щодо перерахування позивачу грошових коштів та розмір боргу.
Доводи відповідача, викладені також і в апеляційній скарзі, фактично зводяться до того, що обов'язок ТОВ "Харімпекс" приступити до виконання своїх зобов'язань за мировою угодою виникне після повного виконання боржником кредиторських вимог 2-ої та 3-ої черги.
Колегія суддів, вважає необґрунтованими посилання відповідача на приписи статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011, якою встановленого черговість задоволення вимог кредиторів.
Так, відповідно до пункту 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що провадження у даній справі порушено 11.10.2004, до набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону про банкрутство в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 № 4212-VІ.
Водночас, згідно приписів частин 1, 2 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України № 2343-ХII від 14.05.1992, яка кореспондуються з положеннями частин 1, 2 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.
Наведені положення містяться в розділі III "Ліквідаційна процедура" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та встановлюють порядок та черговість задоволення вимог кредиторів під час здійснення ліквідаційної процедури, та не визначає порядок виконання затверджених судом в межах справи про банкрутство мирових угод. При цьому, в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" щодо боржника не застосовувалась така судова процедура банкрутства, як ліквідація банкрута.
Разом з тим, статтею 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розділом 3 мирової угоди та ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 передбачено порядок укладення мирової угоди та набрання нею чинності, а саме з дня її затвердження господарським судом, а також у мировій угоді визначено умови та строки виконання мирової угоди, які затверджені судом.
Вказане судове рішення не скасовано у встановленому законом порядку (зокрема, в частині умов мирової угоди та набрання нею чинності), набрало законної сили, а отже, в силу приписів статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України (статті 115 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017) є обов'язковим до виконання на всій території України.
З цих же підстав суд першої інстанції правомірно відхилив твердження відповідача про відстрочення виконання умов мирової угоди у зв'язку з переглядом ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 у справі №23/668-б-15/518-б-50/199-б в апеляційному та касаційному порядку.
Виходячи з наведеного, виконання зобов'язань перед кредиторами 4-ї черги здійснюється третьою особою ТОВ "Харімпекс" в період з 01.07.2016 по 31.05.2017, після закінчення встановленого пунктами 3.2, 3.3 мирової угоди строку для погашення боржником кредиторських вимог 2-ї та 3-ї черги.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем своїх зобов'язань щодо перерахування на рахунок позивача відповідних платежів у відповідності до умов мирової угоди не виконано, доказів сплати суми заборгованості у розмірі 405 606,79 грн. не надано, а відтак, позивач отримав право вимагати від ТОВ "Харімпекс" сплати непогашеної суми заборгованості на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду.
За таких обставин, фактично предметом даного спору є вимога про спонукання відповідача до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 23/668-б-15/518-б-50/199-б, шляхом стягнення з ТОВ "Харімпекс" заборгованості.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №914/2699/15, від 13.04.2018 у справі № 910/4134/17, від 03.07.2018 у справі № 903/644/16.
У відповідності до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що ухвала господарського суду міста Києва від 30.01.2015 про затвердження мирової угоди в межах справи № 23/668-б-15/518-б-50/199-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" не містить усіх даних, що мають зазначатись у виконавчому документі згідно зі статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди), а саме не зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Отже, дана ухвала не має статусу виконавчого документа та інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.
Також колегія суддів враховує правову позицію, що у разі невиконання однією зі сторін зобов'язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-274цс15.
Відтак, невиконання зобов'язань по мировій угоді, затвердженій господарським судом у справі про банкрутство, є підставою для пред'явлення кредиторами своїх вимог в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.
Таким чином, дослідивши всі обставини, що мають значення для справи, надавши їм відповідну правову оцінку та врахувавши факт неналежного виконання відповідачем умов мирової угоди щодо погашення кредиторських вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 03.08.2020 у справі №922/3280/18 слід залишити без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харімпекс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі №922/3280/18 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 08.10.2020.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя В.С. Хачатрян
Суддя І.А. Шутенко