справа № 755/10363/18
провадження № 22-ц/824/10708/2020
01 жовтня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г.М.,
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.
при секретарі Климчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справи за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Данилова Юрія Валентиновича про роз'яснення судового рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у її вихованні та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Данилова Юрія Валентиновича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 червня 2020 року у складі судді Савлук Т.В.,
встановив:
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у її вихованні та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року вказаний позов задоволено частково.
Встановлено графік спілкування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком ОСОБА_2 , а саме:
- перші три місяці - перша та третя субота місяця з 13.00 год. по 16.00 год. в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля в присутності матері ОСОБА_1 ;
- з четверного по шостий місяці - перша та третя субота місяця з 13.00 год. по 16.00 год. в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля без присутності матері ОСОБА_1 .
В подальшому:
- кожну першу та третю п'ятницю з 17.00 до 21.00 год. та першу та третю суботи з 14.00 год. по 19.00 год.;
- першу неділю літніх канікул;
- день народження ОСОБА_3 з 19.00 год. до 20.00 год.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
25.05.2020 представник ОСОБА_1 - адвокат Данилов Ю. В. звернувся до суду першої інстанції з заявою про роз'яснення судового рішення.
Просив суд роз'яснити рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року, а саме: з якої саме дати починається відлік «першого місяця» вказаного в судовому рішення - від дати набрання рішенням законної сили, чи від дати коли батько дитини виявить бажання це роботи? Коли починається відлік "четвертого" місяця? Коли та за яких умов, "у подальшому" повинно виконуватись рішення суду, чи може наступити наступний етап спілкування батька з дитиною без настання попереднього? Чи можливо виконувати рішення суду у разі невиконання батьком дитини попереднього етапу, та не відновлення контакту (взаємозв'язку) з дитиною?
Заява обґрунтована тим, що у відповідності до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року перші три місяці побачення батька з дитиною повинно було відбуватись в присутності матері, враховуючи втрату емоційного зв'язку сина з батьком, наявності страху, який батько навіює на сина, небажання дитини наодинці залишатись з батьком.
Лише у разі налагодження особистого контакту батька із сином та особистої зацікавленості дитини у спілкуванні з батьком з четвертого по шостий місяці (листопад, грудень 2019 року та січень 2020 року побачення батька з дитиною визначено без присутності матері.
Натомість батько дитини, зловживаючи своїми правом, 16.08.2019 отримав виконавчий лист, у листопаді 2019 року направив його до Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві для відкриття виконавчого провадження, без встановлення особистого контакту з дитиною вимагає побачень з дитиною без присутності матері. Державний виконавець вже виніс постанову про накладення на матір дитини штрафу за умисне невиконання рішення суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 червня 2020 року у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовлено.
09.07.2020 на вказану ухвалу суду представник ОСОБА_1 - адвокат Данилов Ю. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та роз'яснити рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року в частині: з якої саме дати починається відлік «першого місяця» вказаного в судовому рішення: від дати набрання рішенням законної сили, чи від дати коли батько дитини виявить бажання це роботи; коли починається відлік "четвертого" місяця; коли та за яких умов, "у подальшому" повинно виконуватись рішення суду; чи може наступити наступний етап спілкування батька з дитиною без настання попереднього; чи можливо виконувати рішення суду у разі невиконання батьком дитини попереднього етапу, та не відновлення контакту (взаємозв'язку) з дитиною.
Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, не надав належної оцінки обґрунтованості заяви про роз'яснення рішення суду та всім обставинам справи, не зазначив, які саме підстави для задоволення заяви про роз'яснення рішення, передбачені ст. 271 ЦПК України, відсутні.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Данилов Ю. В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Не заперечував проти тієї обставини, що він пред'явив виконавчий лист до виконання у листопаді 2019 року. Вважає, що після листопада 2019 року побачення дитини з ним повинні відбуватися без присутності матері. На даний час він також має право зустрічатися з сином не обмежуючись рекреаційними зонами та зонами дитячого дозвілля.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
Як зазначено в пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Незрозумілим слід вважати рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Відтак, в порядку ст. 271 ЦПК України допускається роз'яснення судового рішення, не змінюючи його змісту.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що резолютивна частина рішення є чіткою і зрозумілою, двозначних висновків не містить, а тому прохання у заяві роз'яснити, як саме виконати зазначене рішення фактично зводиться до роз'яснення порядку виконання рішення за наявності небажання дитини спілкуватися з батьком.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання про встановлення способу та порядку участі батька у спілкуванні та вихованні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції, враховуючи втрату емоційного зв'язку між батьком та дитиною, вважав доцільним, щоб перші три місяці спілкування між ними здійснювалось по вихідним дням в присутності матері.
Судом встановлено, що 16 серпня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконання судового рішення в даній справі.
12 листопада 2019 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби мста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Галас Г. І. відкрито виконавче провадження ВП №60556835 (а.с.183).
27.11.2019 державним виконавцем зобов'язано ОСОБА_1 з'явитися до виконавця 11.12.2019 для встановлення часу та місця побачення стягувача із дитиною (а.с.184-185).
11.12.2019 ОСОБА_1 повідомила державного виконавця про те, що стягувач ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання по першому етапу графіку зустрічі з сином для налагодження контакту з дитиною (а.с.186 -188).
09.04.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання судового рішення (а.с.192).
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, в ній йдеться про незрозумілість, неоднозначне тлумачення рішення суду сторонами та державним виконавцем, а саме періоду, з якого наступає можливість спілкування батька з дитиною без присутності матері поза межами рекреаційних зон та зон дитячого дозвілля.
Різне тлумачення резолютивної частини судове рішення, невизначеність у питанні часу настання чергового періоду у спілкуванні батька з дитиною без виконання попередньої умови щодо налагодження контакту між ними, призводить до ускладнення реалізації судового рішення , що може бути усунуто шляхом його роз'яснення без зміни його змісту.
Згідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвали щодо відмови у роз'ясненні судового рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до постановлення помилкової ухвали, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України остання підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Данилова Юрія Валентиновича задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 червня 2020 року скасувати, передати питання для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 02 жовтня 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді: