07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 2140/1424/18
адміністративне провадження № К/9901/24064/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року у справі № 2140/1424/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Херсонська міська рада, третя особа Херсонська міська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Херсонська міська рада, третя особа Херсонська міська рада, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо не скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:0946.
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:0946.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо не скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:0946. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:0946. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, 3-тя особа: Херсонська міська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року у справі № 2140/1424/18 та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, значення справи для сторін і суспільства, критеріїв визначених статтями 12, 257 КАС України, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), Верховний Суд вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі, як підстава касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції міститься посилання, що ця справа має виняткове значення для позивача.
Аналіз доводів касаційної скарги щодо існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи, свідчать про те, що вони мають загальний характер і не містять достатніх обгрунтувань, а тому не можуть вважатися винятковими випадками.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Також скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судового рішення прийнятого у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтованих підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року у справі № 2140/1424/18.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій