про відмову в забезпеченні позову
07 жовтня 2020 року справа № 320/5714/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивачів про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Ірпінської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 про визнання нечинними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Ірпінської міської ради, в якому позивачі з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.07.2020 просять суд:
- визнати нечинними та скасувати містобудівні умови та обмеження №0172-12-2018 від 21.12.2018 об'єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 , 56, 58, 58-б", видані відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради;
- визнати нечинним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об'єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б" виданого Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю Ірпінської міської ради;
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5714/20 за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 . Призначено підготовче засідання на 06.10.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 витребувано докази у справі від Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради. Продовжено підготовче судове засідання на 30 календарних днів. Відкладено підготовче судове засідання на 05.11.2020.
Суд зазначає, що 05.10.2020 до суду представником позивачів - адвокатом Махнівським М.О. подано заяву про забезпечення позову від 30.09.2020, в якій представник позивачів просить :
- забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об'єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б»;
- зобов'язати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради внести в Реєстр будівельної діяльності повідомлення про зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об'єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б»;
- заборонити Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради або іншим особам вчиняти дії щодо прийняття в експлуатацію багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б.
Відповідно до ч.1 ст.153 Кодексу адміністративного судочинству України заява про забезпечення позову подається, зокрема, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (ч.2 ст.154 КАС України).
В заяві про забезпечення позову представник позивачів просить розгляд клопотання проводити без участі сторін та учасників справи.
Враховуючи вищезазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України, приймаючи до уваги достатність у матеріалах справи доказів для розгляду заяви позивача про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивачів про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивачів вказує, що в результаті розпочатого будівництва багатоквартирних житлових будинків порушуються права мешканців кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова, провулок Садовий міста Ірпеня на небезпечне навколишнє середовище, яке повинно відповідати встановленим будівельним нормам щодо щільності забудови, безпечної відстані їх будинку від будинку, який зводиться на підставі оскаржуваних містобудівних умов та дозволу на виконання будівельних робіт, дотримання протипожежних відстаней.
В заяві про забезпечення позову вказує, що відповідно до Оновленого генерального плану м.Ірпінь, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради 19.12.2018 №4574-62-VІІ, територія, де розпочато будівництво багатоквартирних житлових будинків відноситься до садибної та котеджної житлової забудови, що виключає багатоквартирну забудову.
На думку заявника вказані обставини свідчать про очевидну незаконність рішення Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради про надання містобудівних умов та обмежень №0172-12-2018 від 21.12.2018, та як наслідок - рішення Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Ірпінської міської ради про надання дозволу на виконання будівельних робіт КС №112192771312 на спірний об'єкт будівництва.
При розгляді клопотання про забезпечення позову представник позивачів просить врахувати, що розгляд позовної заяви по суті після завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію та задоволення позову на користь позивачів унеможливить виконання рішення суду.
Також у заяві стверджується, що при наданні дозволу на будівництво багатоквартирних житлових будинків за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б, порушені приватні інтереси, які взагалі не були враховані під час його проектування та затвердження проектної документації.
На даний час, як зазначено в заяві про забезпечення позову, будівництво багатоквартирних житлових будинків за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б, спричинило суспільний резонанс, про що свідчать численні звернення громадян та громадських організацій до органів поліції, щодо протиправності рішень відповідачів.
У зв'язку із зазначеним представник позивачів вважає, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами та спрямовані на усунення негативних наслідків у майбутньому.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта та заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії індивідуального акту та заборони вчиняти певні дії.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
Предметом оскарження у даному позові є:
- визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень №0172-12-2018 від 21.12.2018 об'єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б", видані відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради;
- визнання нечинним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об'єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б" виданого Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю Ірпінської міської ради.
Суд не може погодитися із наведеним у заяві про забезпечення позову обґрунтуванням про те, що розгляд позовної заяви по суті після завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію та задоволення позову на користь позивачів унеможливить виконання рішення суду, адже виконання рішення суду у разі задоволення даного позову не передбачає вчинення будь-яких дій, оскільки позов не містить вимог зобов'язального характеру.
Твердженням позивачів про порушені приватні інтереси, які за доводами позивачів взагалі не були враховані під час проектування та затвердження проектної документації спірного об'єкту будівництва та при наданні дозволу на будівництво житлових багатоквартирних будинків, - суд не може надавати оцінку, оскільки дані обставини будуть встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.
При цьому, суд зазначає, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просять позивачі, без з'ясування фактичних обставин справи, означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Так само не є підставою для забезпечення позову наявність суспільного резонансу, спричиненого будівництвом багатоквартирних житлових будинків за адресою: м. Ірпінь, вул. Павленка В., 54-в, 54-г, 56, 58, 58-б, про що стверджує представник позивачів в заяві про забезпечення позову. Вказана обставина також підлягає судовій оцінці під час розгляду справи по суті.
На думку суду позивачами не доведено співмірності заходів забезпечення позову, а саме співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті їх невжиття, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявники звертаються до суду, так само не проаналізовано майнових наслідків заборони відповідачам здійснювати певні дії.
При цьому одного твердження у заяві про забезпечення позову про співмірність заходів з заявленими вимогами суд вважає недостатнім для розуміння співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті їх невжиття.
Доводи позивачів про спрямованість заходів забезпечення позову на усунення негативних наслідків у майбутньому суд не бере до уваги, адже позивачами не наведено відповідного обґрунтування на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову шляхом зупинення спірного дозволу на виконання будівельних робіт та зобов'язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради внести в Реєстр будівельної діяльності повідомлення про зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт, є фактично вирішенням справи по суті на весь період розгляду справи, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок викладений в абзаці 4 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 березня 2008 року, зі змісту якого слідує, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, суд вважає, що покладені позивачами в якості підстав для забезпечення позову обставини у вигляді неможливості виконання рішення суду після завершення будівництва та порушення приватних інтересів, не врахованих при наданні дозволу на виконання будівельних робіт, - не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів, а решта підстав заяви про забезпечення позову повністю дублює підстави самого адміністративного позову та зводиться до протиправності оскаржуваних містобудівних умов та дозволу - є спірними та підлягають дослідженню в межах судового розгляду справи.
У зв'язку з цим, задоволення заяви про забезпечення позову на підставі зазначеної обставини (очевидна ознака протиправності спірного рішення) є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
Так, зазначені доводи позивачів щодо протиправності виданих Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області містобудівних умов та обмежень та виданого Інспекцією ДАБК Ірпінської міської ради дозволу на виконання будівельних робіт становлять предмет доказування, який має досліджуватись під час розгляду справи, а тому очевидність ознак протиправності спірних рішень у даному випадку відсутня та стверджувати про протилежне на даний час передчасно.
Водночас, відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову на підставі викладених обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.
Будь-які інші підстави необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачами не зазначені, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт та заборони вчиняти певні дії відсутні, оскільки позивачі не навели належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Виходячи з викладених позивачами обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Махнівського М.О. про забезпечення позову від 30.09.2020 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Махнівського М.О. про забезпечення позову від 30.09.2020.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2020.
Суддя Кушнова А.О.