06 жовтня 2020 року м. Київ № П/320/759/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач-1) та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач-2) та просить суд:
визнати протиправну бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019;
зобов"язати Генеральний штаб Збройних Сил України нарахувати грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019;
визнати протиправну бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019;
зобов"язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити грошовову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу в Збройних Силах України, а після був звільнений із служби і виключений з усіх списків грошового забезпечення. Зазначає, що звернувся до відповідача і з заявою про виплату йому компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, однак останній йому протиправно відмовив, чим порушив його законні права та інтереси.
12.03.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач просить суду у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України у формі ID-картки, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19720112-03974, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідно до посвідчення від 19.08.2016 серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій.
Згідно із посвідченням від 18.02.2019 серії НОМЕР_3 позивачу встановлена ІІ група інвалідності.
Наказом начальника Генерального штабу - головнокомандувача Збройних Сил України (по стройовій частині) від 14.01.2019 № 8 позивача звільнено у запас за станом здоров'я.
Як вбачається із зазначеного наказу стосовно позивача не вирішено питання щодо виплати йому компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки.
В матеріалах справи також відсутні докази проведення такої виплати.
03.12.2019 позивач звернувся до відповідача-2 із вимогою нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019 рік з грошового забезпечення станом на день звільнення із військової служби.
Листом від 03.01.2020 № 305/21 йому було відмовлено у нарахуванні та виплаті у зв'язку з тим, що у спеціальний період надання такої відпустку відповідно до чинного законодавства припиняється.
Вважаючи зазначену відмову протиправною позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регламентовані Законом України «Про відпустки» від 05.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96) Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011)
Відповідно до ст. 4 Закону № 504/96, законодавством встановлені види щорічних відпусток, а саме основна та додаткова, а також інші додаткові відпустки.
Згідно із ст. 16-2 Закону № 504/96 встановлена додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, зокрема, учасникам бойових дій додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Також ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, надається така пільга, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п. 12).
Крім цього ст. 101 Закону № 3551 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону № 504/96. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Крім того, ст. 10 Закону № 504/96 розділу ІІ «Щорічні відпустки» регламентований порядок надання щорічних відпусток.
Згідно з п. 8 ч. 13 ст. 10 Закону № 504/96 щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551. Вказана норма співвідноситься з п. 12 ст. 12 Закону № 3551.
Таким чином, позивачу, якій не використав щорічну додаткову відпустку, при його звільненні відповідач повинен був нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану відпустку.
Посилання ж відповідача на те, що в особливий період надання військовослужбовцям інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки даним предметом спору є вимога про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 03.02.2019, а не про надання вказаного виду відпустки.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У рішенні Верховного Суду від 16.06.2019 у справі № 620/4218/18 (зразкова справа) зазначено, що ознаками типової справи є: - позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби; - відповідач, суб'єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені; - підстави спору: а) фактичні - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, не нарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні - норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; - предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551 в період визначений п.п. 17-18 ст. 101 Закону № 2011.
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, яким було відмовлено у виплаті грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України № 3551 в період визначений п.п. 17-18 ст. 101 Закону № 2011.
Верховний Суд у рішенні від 16.06.2019 у справі № 620/4218/18 зазначив, що відповідно до ч. 14 ст. 101 Закону № 2011 у рік звільнення, зазначених в абзацах 1 та 2 цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Норми Закону № 3551 не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551 з 2016 по 2018.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 21.08.2019 залишила без змін рішення Верховного Суду від 16.06.2019 у зразковій справі № 620/4218/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 також зазначено, що грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Виходячи з положень ч. 2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (ст. 245 КАС України).
Разом з тим, беручи до уваги, що обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки покладено саме на Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, отже суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 03.02.2019 року та зобов'язання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 03.02.2019.
Крім того вимоги, щодо визнання протиправною бездіяльності Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019 та зобов"язання Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019 по своїй суті відображають вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019 та зобов"язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019, а враховуючи, що судом задовольняються вимоги щодо відповідача-2, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог до відповідача-1.
За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправну бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22990368) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019.
Зобов"язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.02.2019.
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.