Справа № 629/4376/20
Номер провадження 2-а/629/48/20
РIШЕННЯ
05.10.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Каращука Т.О., за участю секретаря Котяй А.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області адміністративну справу зав позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ в особі Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 018916 від 29.08.2020 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ в особі Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 018916 від 29.08.2020 року, посилаючись на те, що 29.08.2020 року відносно нього винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. В постанові зазначено, що він начебто 29.08.2020 року керуючи транспортним засобом СHANA Benni, реєстраційний номер НОМЕР_1 в місті Лозова по вулиці Моторного здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора (червоний), чим порушив п. 8.7.3е ПДР. Вказав, що вказана постанова не містить жодної інформації щодо того, якими саме доказами керувалася посадова особа вирішуючи питання щодо події правопорушення і його причетності до його скоєння, а також посилався на процесуальні порушення при складанні постанови, які полягали в тому, що посадова особа порушила вимоги ст. ст. ст. 251, 256, 268, щодо повного всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи. На підставі вище викладеного, просить визнати неправомірні дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення за постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 018916 від 29.08.2020 року; скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 018916 від 29.08.2020 року про накладання на нього адміністративного стягнення у розмірі 425 гривень.
В судове засідання позивач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги не підтримують. Також надав диск з відеозаписом факту порушення водієм ОСОБА_1 ПДР та рапорт старшого лейтенанта полії Черненка Д.Ю .
Суд, дослідивши матеріалами справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно копії постанови у справі про адміністративне правопорушення серія БАА № 018916 від 29.08.2020 року, винесеної поліцейським СРПП старшим лейтенантом поліції Черненком Д.Ю. було встановлено, що ОСОБА_1 , 29.08.2020 року в м. Лозова по вул. Моторного керував транспортним засобом CHANA Benni д.н. НОМЕР_1 та здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофора (червоний) чим порушив п.8.7.3е Правил дорожнього руху України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та на нього накладено штраф у розмірі 425 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно вимог п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал світлофору, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог діючого законодавста закрема КУпАП, а також не містить жодної інформації щодо того, якими саме доказами керувалася посадова особа вирішуючи питання щодо події правопорушення і його причетності до його скоєння, крім того посилався на процесуальні порушення при складанні постанови, які полягали в тому, що посадова особа порушила вимоги ст. ст. ст. 251, 256, 268, щодо повного всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового засідання, в порядку ст. 220 КАС України, досліджено диск з відеозаписами з муніципальних камер спостереження міста Лозова та персонального мобільного відеореєстратора інспектора поліції, наданий представником відповідача, на якому зафіксовано факт порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 . З відеозаписів вбачається, що позивач дійсно зупинився на червоний сигнал світлофора, пропустив пішохода і продовжив рух в момент коли всі транспортні засоби, в тому числі і патрульний автомобіль, стояли біля світлофора. Також зафіксовано факт суперечки позивача з працівниками поліції, відмова ОСОБА_1 в наданні своїх анкетних даних, а також відмова від отримання та ознайомлення з матеріалами постанови, складеної працівником поліції відносно ОСОБА_1 в зв'язку з порушенням ним п.8.7.3е ПДР та відмова від перегляду відеозаписів з муніципальних камер спостереження міста Лозова, на яких зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху. Крім того, на вказаному відеозаписі відповідач у відповідності із законодавством роз'яснив позивачу його права.
В рапорті старшого лейтенантна поліції Черненка Дмитра зазначено, що 29.08.2020 під час несення служби в складі ГРПП і інспектором СРПП № 3 капітаном поліції Личковаха С.О. з 08-00 до 13-25 години по вул. Моторного під час зупинки на світлофорі на сигнал світлофора червоного кольору, зліва стоячий автомобіль CHANA Benni д.н. НОМЕР_1 почав рух на забороняючий сигнал світлофора. Даний автомобіль було зупинено згідно Правил дорожнього руху на виконання ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» п.3.11 на водія автомобіля було винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п.8.7.3е ПДР України. Під час відкритого розгляду справи водій ОСОБА_1 перечив, переходив на образи, погрози, суть правопорушення не слухав, після складання постанови від підпису та отримання копії відмовився. Копію постанови було направлено поштою. Факт порушення ОСОБА_1 . ПДР було зафіксовано на відео муніципальних камер спостереження міста.
Суд вважає, що позивач не довів незаконність постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.08.2020 року серія БАА № 018916, складеної відповідачем відносно нього, а наявні в справі докази вказують на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та правомірність дій відповідача зі складання зазначеної постанови.
Відтак, за встановлених при розгляді цієї справи обставин, суд дійшов висновку, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП, та відповідачем правомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності, а розмір накладеного на позивача адміністративного стягнення відповідає санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.08.2020 року серія БАА № 018916 відносно ОСОБА_1 , оскільки останній вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, на нього правомірно накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу, відповідно до вимог чинного законодавства, уповноваженою на те службовою особою, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за такі дії, а тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України суд приходить до висновку про необхідність компенсувати судові витрати за рахунок держави.
Керуючись статтями 19, 55 Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», ст. 122 КУпАП, статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ в особі Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 018916 від 29.08.2020 року відмовити в повному обсязі.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сергіївка, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 12 липня 2002 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України в особі Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Ярослава Мудрого, 7.
Суддя Т.О.Каращук