05.10.2020
Справа № 642/4959/20
Провадження № 1-кс/642/1949/20
30 вересня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220510001765 від 27.09.2020 р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
В провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220510001765 від 27.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, за фактом того, що до Холодногірського ВП надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що 27.09.2020 близько 11.40 невстановлена особа, знаходячись біля будинку № 3 по вул. Юмашева в м. Харкові, незаконно заволоділа автомобілем Chery Tiggo д.н.з. НОМЕР_1 , яким він користувався, спричинивши значну матеріальну шкоду.
27.09.2020 інформація за вказаним фактом слідчим ОСОБА_5 внесена до ЄРДР за №12020220510001765, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
27.09.2020 о 21.15 за підозрою у вчиненні зазначеного правопорушення в порядку ст.208 КПК України було затримано.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_7 , показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , оглядом місця події, в ході якого вилучений автомобіль під керуванням ОСОБА_4 .
27.09.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду. Крім того, 01.09.2020 року відносно ОСОБА_4 направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України до Ленінського районного суду м. Харкова, що свідчить про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, та на шлях виправлення не становиться.
Вказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, та застосуванням до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Вважав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину тяжкому кримінальному правопорушенні проти власності, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Санкція за ч.2 ст. 289 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років з конфіскацією майна або без такої.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як зазначила сторона обвинувачення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що вказує те, що останній, підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та тяжкість покарання може змінити місце свого мешкання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, неможна виключати ризик скоєння ним нових кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_4 тривалий час займається протиправною діяльністю, офіційно не працевлаштований, отримує дохід за рахунок протиправної діяльності в сфері злочинів проти власності. Вищезазначені обставини свідчать, про неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, встановлених КПК України.
За наведених обставин, у разі перебування підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 , кримінального правопорушення-злочину і, оцінюючи сукупність обставин, та приходить до висновку, що підозрюваний виявляє підвищену соціальну небезпеку, і вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обирає ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а тому суд визначає заставу - у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 2197 х 40 = 87880 грн.
Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 25 листопада 2020 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , тобто з 21-15 год. 27 вересня 2020 р.
Строк дії ухвали - до 25 листопада 2020 року .
Визначити суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 87880 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, до спливу терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки передбачені ст. 194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1