Іменем України
02 жовтня 2020 року
м. Харків
справа №624/243/20
провадження № 22-ц/818/4277/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 07 липня 2020 року,-
В квітні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 109 793,26 грн.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 07 липня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 520,31 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 86,18 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення відсотків, пені та штрафів скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. В обґрунтування посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Відсутність підпису відповідача на відповідних Тарифах, Умовах та Правилах не свідчить про те, що кредитний договір був неукладений. Підписуючи анкету-заяву та довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, відповідач висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Суд першої інстанції необґрунтовано застосував правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки умови кредитування належним чином погоджені з відповідачем, що підтверджується підписаною ним довідкою про умови кредитування. Висновок суду першої інстанції щодо непогодження з відповідачем умов кредитування щодо сплати відсотків, пені та штрафів спростовуються довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яку було підписано відповідачем. В зазначеній довідці сторонами узгоджено базову процентну ставку на місяць в розмірі 2,5 процентів, розмір щомісячних платежів - 7 процентів від заборгованості, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості та порядок її розрахунку, штрафи.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги позивач надав розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що сума за відсотками, що підлягає стягненню, становить 74,59 грн., сума штрафу становить 500,00 грн. фіксована частина та 229,75 грн. процентна складова.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконані, зважаючи на що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 520,31 грн., оскільки в анкеті-заяві від 28 квітня 2010 року, підписаної позичальником, процентна ставка, пеня та штрафи не зазначені, а Умови та Правила надання банківських послуг, та Тарифи, відповідачем не підписані. Доказів, що свідчать про надання відповідачу при підписанні анкети-заяви на ознайомлення Умови та Правила надання банківських послуг, в редакції, яку було надано до суду, позивачем не надано.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи відповідає не в повній мірі.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 квітня 2010 року ОСОБА_1 власноруч було підписано анкету-заяву про приєднання к Умовам та Правилам надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». З тексту даної анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_1 висловила свою згоду на те, що дана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, просить відкрити їй рахунок та надати зазначені в заяві послуги, зокрема кредитну картку (а.с. 46-47).
28 квітня 2010 року ОСОБА_1 було підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій сторонами погоджено умови кредитування (а.с. 48 ).
З даної довідки вбачається, що сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки, пені та штрафу, а саме, базова відсоткова ставка на місяць становить 2,5 проценти, розмір щомісячних платежів - 7 процентів від заборгованості, але не менше 50,00 грн. та не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = (базова процентна ставку за договором)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1 проценту від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентах 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше). Розмір штрафів при порушенні термінів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів: 500 грн. + 5 процентів від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісії) (а.с. 48).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст. 626 та ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч.1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий самій сумі або речі, визначені родинними ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В обґрунтування зазначених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало до суду апеляційної інстанції уточнений розрахунок, з якого вбачається, що заборгованість по процентах за користування кредитом становить 74,59 грн., сума штрафу становить 500,00 грн. фіксована частина та 229,75 грн. процентна складова.
Суд першої інстанції, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитом та штрафу, з тих підстав, що в анкеті-заяві, яку було підписано відповідачем, умови щодо процентів, пені та штрафу не зазначені.
З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2010 року ОСОБА_1 власноруч було підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій сторонами погоджено умови кредиту.
З даної довідки вбачається, що сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки, пені та штрафу (а.с. 48).
З наданих позивачем до суду першої та апеляційної інстанції письмових доказів беззаперечно вбачається, що сторонами під час укладення кредитного договору були узгоджені умови щодо процентної ставки за користування кредитом та суми штрафів.
Висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача за кредитним договором процентної ставки за користування кредитом та суми штрафу не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по процентах за користуванні кредитом в розмірі 74,59 грн. та сума штрафів в розмірі 500,00 грн. фіксована частина та 229,75 грн. процентна складова.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовом становить 2 102,00 грн., за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції становить 3 153,00 грн. (а.с. 105, 143).
Сума судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» та є пропорційною задоволеним позовним вимогам, становить 125,94 грн. (101,84 грн. - судовий збір за подання позовної заяви, 24,10 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 07 липня 2020 року - змінити.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 28 квітня 2010 року у розмірі 5 324,65 грн., з яких: заборгованість за кредитом -4 520,31 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 74,59 грн., сума штрафу 500,00 грн. фіксована частина та 229,75 грн. процентна складова.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 125,94 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук