Справа №639/6111/19 Головуючий 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1609/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.125 КК України
Іменем України
29 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 23.12.2019 стосовно ОСОБА_8 ,-
Вказаним вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Зволін Чехословацької Республіки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді 160 (ста шестидесяти) годин громадських робіт.
Згідно вироку, ОСОБА_8 14.02.2019 року приблизно о 13 годині знаходилась в коридорі на другому поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 , де стала ініціатором сварки на ґрунті раніше сформованих неприязних відносин зі своєю сусідкою ОСОБА_9 .
Саме в той час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості.
Реалізуючи свій протиправний, злочинний умисел, ОСОБА_8 спочатку, проявляючи агресію, застосовуючи фізичне насилля, несподівано для ОСОБА_9 схопила її руками за волосся та потягнула на себе, від чого вони удвох впали на підлогу.
Надалі ОСОБА_8 , перебуваючи в положенні лежачи на підлозі, продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи настання можливих наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , яка теж перебувала у положенні лежачи на підлозі, діючи умисно, нігтями пальців рук почала дряпати обличчя в ділянці носу, брів, лоба, а також в ділянці задньої поверхні плеча та в ділянці правої пахви. Потім ОСОБА_8 , бажаючи досягти свого злочинного задуму, застосовуючи фізичну силу, нанесла декілька ударів руками в ділянку спини потерпілої.
Після цього ОСОБА_8 припинила свої протиправні насильницькі дії щодо ОСОБА_9 , так як очевидці зазначених подій втрутились в дану подію.
В результаті злочинного діяння ОСОБА_8 спричинила потерпілій ОСОБА_9 наступні тілесні ушкодження:
- синці по задній поверхні правого плеча на рівні середньої третини, в правій пахвовій ямці;
- садна в лобній ділянці по умовно-середній лінії, на верхній повіці правого ока біля внутрішнього кута, на правій брові на рівні середньої третини, на спинці носа на рівні верхньої третини, в міжбрівних ділянках, на правій молочній залозі в ділянці верхньо-зовнішнього квадранта, в правій пахвовій ямці, по задній поверхні правого плеча на рівні середньої третини, на її передній поверхні в нижній третині, по задньо-внутрішній поверхні правого плеча в нижній третині, по лінії лопатки в проекції 6-7 ребер, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №09-1039/2019 від 29.08.2019 року.
Прокурор, ще до початку апеляційного розгляду відкликав свою апеляційну скаргу в порядку ст. 403 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 просить дослідити всі докази та процесуальні документи, що містяться в матеріалах судової справи. Вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 23.12.2019 - скасувати, у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що оскаржуваний вирок ухвалений з порушенням норм матеріального та процесуального права, кожному доказу суд надав невірну оцінку стосовно належності та допустимості, у зв'язку з чим підлягає безумовному скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченої та захисника, які просили задовольнити їх апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому порядку і безпосередньо досліджених судом, яким дана належна оцінка, зокрема:
Потерпіла ОСОБА_9 в суді першої інстанції пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 . З її сусідкою ОСОБА_8 в неї постійно виникають сварки та конфлікти на побутовому ґрунті, між ними склались неприязні відносини. 14.02.2019 приблизно о 13 год. вона знаходилась в загальному коридорі, де в неї із ОСОБА_8 знову виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті, після чого ОСОБА_9 пішла до своєї кімнати. Через деякий час ОСОБА_9 повернулась до загальної кухні, там перебувала ОСОБА_8 , остання знову почала сварку, під час якої почала нецензурно виражатися щодо ОСОБА_9 та почала її штовхати. У відповідь на це ОСОБА_9 також її штовхнула. Після цього ОСОБА_8 вдарила ОСОБА_9 долонею по обличчю. ОСОБА_9 розвернулась та почала йти до своєї квартири, однак ОСОБА_8 наздогнала її, схватила за волосся та повалили на підлогу. Коли вони вдвох упали на підлогу та лежали на боку, ОСОБА_8 однією рукою тримала ОСОБА_9 за волосся, іншою рукою нігтями почала дряпати їй обличчя, спину та під пахвою. З метою самозахисту ОСОБА_9 також схватила ОСОБА_8 за волосся, удари їй не наносила та тілесні ушкодження не спричиняла. В цей момент матір обвинуваченої, ОСОБА_10 , яка знаходилась на кухні, вибігла в коридор та почала хватати потерпілу ОСОБА_9 за руки та кричати, щоб вони заспокоїлись. Через незначний проміжок часу в коридор вибігли сусіди ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які їх розняли. Коли вони встали з підлоги, ОСОБА_8 штовхнула ОСОБА_9 ногою в грудну клітину. Після цього ОСОБА_9 викликала працівників поліції, яким написала заяву про притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.
Крім того, допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанціїї свідок ОСОБА_13 пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , разом із ОСОБА_14 . У них по сусідству мешкають ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . На початку лютого 2019 року, точної дати свідок не пам'ятає, приблизно о 13 годині, перебуваючи у себе в квартирі, він почув словесний конфлікт, який відбувався у загальному коридорі між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_13 почув шум та вийшов у коридор то побачив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 лежали на підлозі у коридорі, обоє лежали на боку та тримали одна одну за волосся. Поруч з ними стояла ОСОБА_10 , яка є матір'ю ОСОБА_15 , та намагалась їх заспокоїти. В цей момент в коридор вийшов ОСОБА_14 та вони почали їх рознімати. ОСОБА_13 розняв руки та відтягнув ОСОБА_8 , а ОСОБА_14 відтягував ОСОБА_9 . Матір обвинуваченої ОСОБА_10 намагалась розняти руки ОСОБА_9 . Все це відбувалось протягом 1 хвилини. Після цього конфлікт завершився. ОСОБА_8 була у верхньому одязі та вийшла на вулицю, а ОСОБА_9 була у домашньому одязі та пішла до себе в квартиру. Явних тілесних ушкоджень ні у ОСОБА_8 , ні у потерпілої ОСОБА_9 , свідок не бачив. Приблизно через 30-40 хвилин ОСОБА_9 вийшла на загальну кухню та розповідала їм про цей конфлікт. Що стало причиною цього конфлікту йому не відомо.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є матір'ю обвинуваченої ОСОБА_8 , з якою мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із онукою. 14.02.2019 року приблизно о 14 годині вона разом із своєю донькою ОСОБА_8 вийшли із квартири та збирались йти по своїм справам. Коли вони вийшли у загальний коридор, то зустріли там сусідку ОСОБА_9 . Донька звернулась до ОСОБА_9 з питанням, навіщо вона переставила туалет для кішки, який перед цим стояв на кухні. ОСОБА_9 вдарила навідмаш долонею руки її доньку ОСОБА_8 по обличчю. Від несподіванки ОСОБА_8 впала на підлогу, а ОСОБА_9 навалилася на неї, сіла зверху на неї, після чого вони одна одну тримали руками за волосся. На підлозі вони знаходились приблизно 5 хвилин, при цьому удари чи інші тілесні ушкодження одна одній не спричиняли. В цей час із своєї квартири вийшли сусіди ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та підбігли до них. При цьому, ОСОБА_13 відтягував ОСОБА_9 , в свою чергу ОСОБА_14 стояв поруч та спостерігав. Коли їх розтягнули, будь-яких тілесних ушкоджень у своєї доньки ОСОБА_8 вона не бачила. Після цього ОСОБА_8 пішла в школу за своєю донькою, а свідок ОСОБА_10 пішла на роботу.
Так, колегією суддів з наведених вище підстав критично оцінюється надані суду показання свідка ОСОБА_10 , яка є матір'ю обвинуваченої ОСОБА_8 , оскільки вони не узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_13 , який є незаінтересованою особою у даному кримінальному провадженню, і під час допиту у суді підтвердив, що коли він вийшов в коридор, то ОСОБА_8 та ОСОБА_9 лежали та підлозі на боку, тримали одна одну за волосся руками.
Окрім показань допитаних потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_13 , судом будо досліджено письмові докази у кримінальному провадженні, якими підтверджується винність обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи №192-2019 від 15.02.2019 року підтверджується, що 14.02.2019 о 15год. 20хв., тобто безпосередньо після події даного кримінального правопорушення, за зверненням ОСОБА_9 до ХОБСМЕ проведено її судово-медичне обстеження, під час проведення якого в неї встановлено наявність тілесних ушкоджень (к.п. а.с.14-15).
Фактичними даними відображеними в протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_9 від 25.03.2019 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_9 надала детальні показання про події, які відбувались 14.02.2019 року о 13 годині в коридорі на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 , а також показала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень громадянкою ОСОБА_8 (к.п. а.с.23-26).
Висновком судово-медичного експерта №09-880/19 від 17.07.2019 року підтверджується, що у гр. ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження:
Фактичними даними відображеними в протоколі слідчого експерименту (додаткового) за участю потерпілої ОСОБА_9 від 23.08.2019 року підтверджується, що потерпіла розповіла про обставини подій, а саме: 14.02.2019 близько 13 години її сусідка ОСОБА_15 спричинила їй тілесні ушкодження. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 на статисті вказала, що ОСОБА_16 схопила її за волосся та потягнула, від чого вони вдвох впали на підлогу, після чого ОСОБА_16 пальцями обох рук почала дряпати обличчя в ділянці носу та брів, а також нанесла ушкодження в ділянці лобу. Після чого ОСОБА_16 хапала обома руками та дряпала задню поверхню плеча та хапала в ділянці правої пахви. Також обома руками наносила удари в ділянку лопаток по спині. В цей час ОСОБА_8 порвала футболку, яка була на ОСОБА_9 , хапала її обома руками за праву руку, та нанесла пошкодження в ділянці правої молочної залози (к.п. а.с.39-43).
Висновком судово-медичного експерта №09-1039/19 від 29.07.2019 року підтверджується, що тілесні ушкодження, які маються у гр. ОСОБА_9 , утворились від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості діючих поверхонь яких не відобразились, синці - за механізмом удару або удару-стиснення, садна - за механізмом тертя-ковзання, та, враховуючи їх морфологічні ознаки, могли бути отримані протягом 1 доби до проведення первинного огляду (14.02.2019), тобто можливо, що у строк вказаний в ухвалі. Цей висновок підтверджується загальним виглядом ушкоджень, а також стадією загоєння саден і кольором синців.
Показання гр. ОСОБА_9 , що викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 23.08.2019 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення та способу спричинення встановлених у неї тілесних ушкоджень (к.п. а.с.37-38).
Таким чином, достовірність та об'єктивність наведених доказів у колегії суддів сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні та допустимі.
Суд апеляційної інстанції вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до вірного висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_8 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, з чим і погоджується колегія суддів.
Таким чином, суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а отже задоволенню в цій частині не підлягають.
Що стосується показань обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що потерпіла ОСОБА_9 першою вдарила її в обличчя долонею руки та спричинила ушкодження, то вони не підтверджуються об'єктивними судово-медичними даними чи іншими доказами у кримінальному провадженні, а також колегія суддів хоче зазначити, що навіть провокація не є спонуканням до вчинення злочину.
За таких обставин доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченої колегія вважає необґрунтованим та відмовляє в задоволенні його апеляційної карги.
Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_8 , то його вид та розмір відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При призначенні обвинуваченій покарання судом першої інстанції враховано, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, незаміжня, має на утриманні малолітню дитину, 2011р.н., офіційно не працевлаштована, є зареєстрованою та має постійне місце проживання
Крім того, судом першої інстанції враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України є умисним злочином невеликої тяжкості, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, данні про особу винної, відношення обвинуваченої до скоєного, факт повного невизнання вини та відсутність щирого каяття.
Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Сукупність даних про особу обвинуваченої, конкретні обставини вчинення нею кримінального правопорушення не свідчать про необхідність призначення їй найсуворішого покарання передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, тому колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання у виді 160 годин громадських робіт є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередженню скоєнню нею інших злочинів.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону під час апеляційного розгляду зазначеного кримінального провадження не встановлено.
Відтак вирок суду є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 23.12.2019 стосовно ОСОБА_8 ,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді