Єдиний унікальний номер 759/3503/20 Головуючий в суді I інстанції Степонова С.В. Апеляційне провадження № 33/824/1686/2020 Суддя-доповідач Гриненко О.І.
07 вересня 2020 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м.Києва від 16 березня 2020 року, прийняту щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Святошинського районного суду м.Києва від 16 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. на користь держави зі стягненням судового збору.
Згідно із постановою судді, 13 лютого 2020 року о 20 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Subaru Impreza», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись на перехресті вул. Сім'ї Сосніних та бул. Кольцова, в місті Києві, при перестроюванні не надав перевагу в русі транспортному засобу «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 та рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, в результаті чого відбулось зіткнення від якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.3 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 16 березня 2020 року, в якій просить переглянути оскаржувану постанову та її скасувати і закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 уточнив під час апеляційного перегляду справи, так як сама апеляційна скарга таких вимог не містила. На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не в повному обсязі з'ясував всі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки всім наявним в матеріалах справи доказам та документам. Зокрема, як зазначає ОСОБА_1 судом не було враховано розміри проїзної частини дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме те, що на його думку, автомобіль «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 не знаходився в крайній лівій смузі.
Крім того, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначає про те, що суддею місцевого суду не взято до уваги той факт, що водій автомобіля «Volkswagen Transporter», всупереч знаку 4.3 про рух з лівої смуги руху ліворуч продовжив рух після дозволяючого сигналу світлофора прямо, що на думку апелянта стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Також, на думку апелянта, уповноважені особи патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП повністю не дотримались вимог ст.256 КУпАП.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , заслухавши його пояснення та пояснення іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суддя повно, всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Як на докази вини його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд обґрунтовано послався у своїй постанові на фактичні дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 079707 від 13 лютого 2020 року (а.с.1), схему дорожньо-транспортної пригоди, доданої до зазначеного протоколу (а.с.2) та письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції свої пояснення надав ОСОБА_1 .
Як правильно зазначив суддя місцевого суду у своїй постанові, зі схеми дорожньо-транспортної пригоди долученої до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що зіткнення транспортних засобів сталося на смузі руху автомобіля «Volkswagen Transporter»під керуванням водія ОСОБА_2 . Розташування автомобілів після ДТП, та характер пошкоджень транспортних засобів, зазначених на схемі ДТП беззаперечно свідчить про зміну руху автомобіля «Subaru Impreza», під керуванням ОСОБА_1 , а саме намагання перестроїтись з однієї смуги руху на іншу. Більш того, і в своїй апеляційній скарзі, і під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 визнав те, що дійсно, перебуваючи в крайній правій смузі руху, знаходячись на регульованому перехресті, він з метою надання можливості повороту направо транспортним засобам на стрілку зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора змістився своїм транспортним засобом вліво та після ввімкнення дозволяючого сигналу і початку руху сталося зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter».
Суддею місцевого суду обґрунтовано визнано належним та допустимим доказом протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 079707 від 13 лютого 2020 року, складений відносно ОСОБА_1 , оскільки в ньому міститься чітке формулювання суті адміністративного правопорушення та зазначені всі інші необхідні дані відповідно до вимог ст.256 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. а відтак, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо допущених порушень вимог закону при його складанні.
Посилання апелянта на недотримання іншим учасником ДТП - водієм автомобіля «Volkswagen Transporter» ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху України, а саме дотримання вимог знаку 4.3 Правил не підтверджується матеріалам справи і є явно надуманими.
Таким чином, недотримання ОСОБА_1 вимог пунктів 10.3 Правил дорожнього руху України, а саме те, що він перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при перестроюванні, не надав перевагу в русі автомобілю «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку, по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів - знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 13 лютого 2020 року о 20:35 годині, на перехресті вул. Сім'ї Сосніних та бул. Кольцова, в м. Києві.
Отже, суддя місцевого суду обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Святошинського районного суду м.Києва від 16 березня 2020 року, прийнята щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року, прийняту щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко