Єдиний унікальний номер 752/1872/20 Головуючий в суді I інстанції Колдіна О.О.
Апеляційне провадженя № 33/824/2344/2020 Суддя-доповідач Гриненко О.І.
10 вересня 2020 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвоката Александрова В.О. на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 03 березня 2020 року, прийняту щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 03 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави. Згідно із постановою суду, 23.01.2020 року о 00 год. 19 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Nissan Almera» д.н. НОМЕР_1 по вул. Ізюмська, 7 в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на виявлення стану сп'яніння проводився за згодою водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків.
Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Александров В.О. подав апеляційну скаргу на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 03 березня 2020 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом. Зокрема, апелянт зазначає, що судом залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_1 категорично заперечував факт керування автомобілем, однак суддя місцевого суду зазначену обставину не перевірив.
Також, захисник звертає увагу апеляційного суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений ще до його огляду на стан сп'яніння, що підтверджується часом складання зазначеному в протоколі, та часом зазначеному в роздруківці результатів огляду за допомогою приладу «Драгер». Крім того, на думку апелянта, у уповноважених працівників поліції не було підстав складати протокол про адміністративне правопорушення після огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, так як його підзахисний не погодився з результатами огляду та направився разом з поліцейськими для проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, на переконання захисника, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не містять належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак оскаржувані постанова Голосіївського районного суду м.Києва від 03 березня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Крім іншого, до апеляційної скарги захисника долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який на думку апелянта пропущений ним з поважних причин.
З метою забезпечення реалізації права особи на апеляційний перегляд судового рішення, а також враховуючи, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 27 травня 2020 року, апеляційний суд вважає за необхідне поновитистрок на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 03 березня 2020 року.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №257798 від 23 січня 2020 року (а.с.1), роздруківкою результатів огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою спеціального технічного засобу (а.с.2), в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, підписаному ОСОБА_1 без будь-яких застережень (а.с.3). Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суддя місцевого суду обґрунтовано послалася на письмові пояснення свідків, в присутності яких проводився огляд водія на стан алкогольного сп'яніння (а.с.5), а також на відеозапис з нагрудної камери поліцейського № АІ00631 (а.с.7), та висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведеного в закладі охорони здоров'я (а.с.4). Зазначеним доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника, щодо неправильного зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення часу його складання, а саме зазначено час складання 00 год.40 хв., тоді як в роздруківці результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння зазначено час 00год 51 хв. не заслуговують на увагу, так як жодним чином не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України.
Твердження апелянта про те, що його підзахисний ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а відтак у працівників поліції не було законних підстав для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння є неспроможним, так як з переглянутого під час апеляційного розгляду справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що водій ОСОБА_1 , заперечуючи факт керування транспортним засобом не зміг відповісти на запитання поліцейських хто керував автомобілем, заявивши, що йому про це невідомо. Така позиція особи, що притягується до адміністративної відповідальності розцінюється апеляційним судом, як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності. З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Александрова Д.О не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого і майнового стану.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова Голосіївського районного суду м.Києва від 03 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 03 березня 2020 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Александрова Д.О. - залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 03 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко