01 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1751/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 576 000 грн., отримувач: УК у м. Херсоні/м. Херсон/11010500, код бюджету - 11010500, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA578999980333149341000021002, (зведений бюджет); по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 48 000 грн., отримувач: УК у м. Херсоні/м. Херсон/11011001, код бюджету - 11011001, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA908999980313030137000021002, (державний бюджет).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг в сумі 624 000 грн., в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 576 000 грн. (з 21.02.2019р.), по військовому збору - 48 000 грн. (з 21.02.2019р.), який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань. Враховуючи, що вчинені відповідачем дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, тому позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу в сумі 624 000 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.07.2020 року відкрито спрощене провадження в справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
У вказаній ухвалі запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та роз'яснено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Відповідно до частин 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин, враховуючи, що до суду повернулося поштове відправлення із повісткою, яка не вручена відповідачу з незалежних від суду причин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про розгляд даної справи.
Станом на 01.10.2020 року відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, виданого Херсонською міською радою Херсонської області від 04.07.2017 року №2499000000001745, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 04.07.2017 року.
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за боржником ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 624 000 грн., у тому числі:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 576 000 грн., який виник починаючи з 21.02.2019р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно податкової декларації (далі - ПД) про майновий стан і доходи від 13.02.2019р. №41505;
- по військовому збору на суму 48 000 грн., який виник починаючи з 21.02.2019р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно ПД про майновий стан і доходи від 13.02.2019р. №41505.
Залишок непогашеного грошового зобов'язання становить 624 000 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пунктами 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вказане зобов'язання відповідач добровільно не сплатив.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Згідно з п. 56.11. ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Із вищезазначеного слідує, що податкове зобов'язання набуло статусу узгодженого.
Оскільки вищевказані зобов'язання не було сплачено платником у встановлений податковим законодавством строк, то вони набули статусу податкового боргу у розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 59.4. ст. 59 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, надсилається податкова вимога.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом відповідачу рекомендованим листом з повідомленням було направлено податкову вимогу від 14.03.2019 року №1320-17, на суму 576 000 грн.
Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується витягом із інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею (ст.89 ПК України).
14.03.2019 року позивачем було прийняте рішення №1320-17 про опис майна відповідача у податкову заставу.
Судом не встановлено факту оскарження податкової вимоги та акту опису майна.
Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я позивача відкритий поточний банківський рахунок, з якого може проводитись стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу, задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 576 000,00 грн., отримувач: УК у м. Херсоні/м. Херсон/11010500, код бюджету - 11010500, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA578999980333149341000021002, (зведений бюджет); по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 48 000,00 грн., отримувач: УК у м. Херсоні/м. Херсон/11011001, код бюджету - 11011001, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA908999980313030137000021002, (державний бюджет).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 111020300