30 вересня 2020 року № 320/6154/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області, в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області щодо порушення строків розгляду запиту ОСОБА_1 від 29.04.2020;
- визнати незаконною відмову Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області у наданні інформації згідно пунктів 2, 3, 5, 6 запиту ОСОБА_1 від 29.04.2020;
- зобов'язати Макарівську сільську раду Іванківського району Київської області надати інформацію згідно пунктів 2, 3, 5, 6 запиту ОСОБА_1 від 29.04.2020 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;
- стягнути з Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області на користь ОСОБА_1 25000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Макарівська сільська рада Іванківського району Київської області, як розпорядник публічної інформації, неправомірно не надала інформацію, яку вимагав позивач згідно з його інформаційним запитом. Посилаючись на положення Законів України "Про доступ до публічної інформації", позивач заявляє про порушення відповідачем норм чинного законодавства, прав та законних інтересів позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
У зв'язку із відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції, копію ухвали суду було направлено відповідачу шляхом надсилання за адресою офіційної електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1
Як убачається зі звіту Інтернет провайдера, електронне повідомлення, що вміщує файл з ухвалою суду, доставлено наступним адресатам: ІНФОРМАЦІЯ_1 - 22.07.2020.
Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
29.04.2020 ОСОБА_1 , посилаючись на положення Закону України "Про доступ до публічної інформації", звернувся до Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області з запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати наступну інформацію:
1) скільки разів протягом 1991-2020 років Макарівська сільська рада Іванківського району Київської області здійснювала замовлення розробки документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Макарівської сільської ради, які були виготовлені протягом 1991-2020 років;
2) надати в електронному (сканованому вигляді) графічні частини кожної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області, які були виготовлені протягом 1991-2020 років;
3) надати відскановані копії рішень Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області та виконавчого комітету ради поточного скликання про преміювання посадових осіб Макарівської сільської ради та її виконкому за період 2015-2020 роки;
4) надати перелік депутатів Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області та членів виконавчого комітету Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області поточного скликання;
5) надати інформацію про розмір коштів, які надійшли на рахунки Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області в якості плати за землю щодо кожного платника окремо за період 2017 - 2020 років;
6) надати відомості про розмір коштів виплачених Макарівською сільською радою Іванківського району Київської області та її виконавчим комітетом в якості преміювання посадових осіб Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області та її виконавчого комітету за період 2015 - 2020 роки щодо кожної посадової особи окремо.
06.05.2020 ОСОБА_1 , листом за вх№02-31-131, надано відповідь на його інформаційний запит, згідно з якою позивачу повідомлено, що його запит стосується надання великого обсягу інформації та потребує пошуку серед значної кількості даних та документів, внаслідок чого Макарівська сільська рада відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" продовжує строк розгляду заяви в межах 20-денного строку.
Водночас повідомлено, що згідно відомостей Макарівської сільської ради замовлення розробки документації із землеустрою щодо інвентаризації земель здійснювалось двічі (у 2010 та 2017 роках); відомості щодо здійснення замовлення розробки документації із землеустрою щодо інвентаризації земель у період з 1991 по 2010 роки у сільській раді відсутні, у зв'язку з чим, керуючись ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" сільська рада направляє запит позивача у частині надання відомостей щодо кількості замовлень розробки документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Макарівської сільської ради у період з 1991 по 2010 роки та надання сканованих копій відповідних графічних частин документації із землеустрою за належністю до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 06.05.2020 №02-31-130).
Також зазначено, що про подальші результати розгляду запиту, позивача буде проінформовано додатково.
Крім того, до відповіді надано перелік депутатів та членів виконавчого комітету Макарівської сільської ради поточного скликання.
Листом від 28.05.2020 вих.№02-31-150 Макарівська сільська рада повідомила позивачу, що розглянула його запит на публічну інформацію від 29.04.2020, та надає копію рішення "Про оплату праці сільського голови" та "Про затвердження положення про преміювання сільського голови та працівників Макарівської сільської ради". Крім того зазначила, що інші рішення ради з 2017 року знаходяться в архіві.
Вважаючи, що відповідачем незаконно не надано відповіді, згідно пунктів 2, 3, 5, 6 його запиту, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою та третьою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно з статтею 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Частиною другою статті 13 Закону №2939-VI визначено, що до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами (частина третя статті 13 Закону №2939-VI).
Згідно з частиною першою статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частиною першою статті 19 Закону №2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону №2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя статті 19 Закону №2939-VI).
Статтею 20 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, особа має право звернутись до розпорядника публічної інформації з письмовим запитом про надання доступну до публічної інформації, який має бути розглянути протягом п'яти днів з дня надходження до розпорядника публічної інформації відповідного запиту.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі №800/369/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75241956) зазначила, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29.04.2020 позивачем подано запит на отримання публічної інформації до Макарівської сільської ради.
У відповідь на запит позивача, сільська рада, листом від 06.05.2020, в тому числі повідомила про продовження строку розгляду запиту в межах 20-денного строку.
Листом від 28.05.2020 Макарівська сільська рада повідомила позивача про розгляд його запиту.
Ураховуючи святкові та вихідні дні визначені на 2020 рік: 1 травня (п'ятниця) - День праці, 09 травня (субота) - День перемоги, 11 травня (понеділок) - вихідний день після Дня перемоги, суд дійшов висновку, що відповідачем не було пропущено встановлений чинним законодавством строк розгляду запиту ОСОБА_1 , у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль, то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Як убачається з матеріалів справи, запит позивача стосувався інформації про використання бюджетних коштів та обліку, використання земель територіальної громади, а також надання сканкопій відповідних документів.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
З огляду на вищезазначене, відповідач згідно з частиною першою статті 13 Закону №2939-VI відноситься до розпорядників публічної інформації, оскільки сільська рада є головним розпорядником коштів місцевого бюджету та земель територіальної громади, а тому ненадання такої інформації є незаконною.
При цьому, в такому випадку, не може бути обмежено доступ і до копій відповідних документів.
Отже, суд дійшов висновку, що не надання Макарівською сільською радою Іванківського району Київської області інформації на запит позивача від 29.04.2020, в частині ненадання відповідей на пункти 2, 3, 5, 6, є протиправною бездіяльністю, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Заявлена позивачем позовна вимога про зобов'язання відповідача надати публічну інформацію згідно пунктів 2, 3, 5, 6 вказаного запиту є належним способом захисту його порушеного права, та також підлягає задоволенню судом, оскільки для надання запитуваної інформації останнім виконано всі умови, визначені законодавством, і надання інформації не передбачає права розпорядника інформації діяти на власний розсуд.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №2939-VI особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Україна) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статтею 1167 ЦК Україна моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, моральну шкоду позивач вимагає у зв'язку з порушенням його прав на доступ до публічної інформації. Незаконні дії відповідача призвели до необхідності вжиття додаткових заходів для отримання потрібної йому інформації, витрачання особистого часу.
Водночас стверджуючи про те, що внаслідок ненадання відповіді на інформаційний запит позивачу було завдано моральну шкоду, останнім не доведено факту наявності будь-яких обставин, що свідчили б про перенесені душевні та/або фізичні страждання та їх природу; приниження честі та гідності позивача або його ділової репутації.
Також позивач не надав жодних доказів в обґрунтування розміру заявленої до відшкодування моральної шкоди.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн., задоволенню не підлягає.
Як встановлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що у правовідносинах, які склались між сторонами спору, у яких позивач є запитувачем публічної інформації, а відповідач - розпорядником публічної інформації, Макарівська сільська рада Іванківського району Київської області порушила встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації» приписи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Беручи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір з відповідача не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову Макарівської сільської ради Іванківського району Київської області у наданні інформації згідно пунктів 2, 3, 5, 6 запиту ОСОБА_1 від 29.04.2020.
Зобов'язати Макарівську сільську раду Іванківського району Київської області надати інформацію згідно пунктів 2, 3, 5, 6 запиту ОСОБА_1 від 29.04.2020 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.