про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2020 року м. Київ № 320/8682/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області (08500, Київська область, м. Фастів, площа Соборна 1), в якому просить суд скасувати рішення Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області №426 від 07.09.2018; зобов'язати Виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області вжити заходів для повернення гаража на старе місце.
Відповідно до частини 1статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів як для суду так і для відповідача, які жодним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 зазначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У зв'язку з наведеним суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову позивач просить суд скасувати рішення Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області №426 від 07.09.2018 про демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд, в той час як до суду позовна заява надійшла 24.09.2020, тобто після спливу 2 років з моменту прийняття рішення.
Позивач у позові вказує, що у вересні місяці 2019 року він знайшов документи, "на підставі яких у мене забрали гараж. Як виявилось було прийнято рішення Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області №426 від 07.09.2018", яке і є предметом оскарження.
Тобто зі змісту позовної заяви та повідомлених самостійно позивачем обставин суд дійшов висновку про наявність у розпорядженні позивача оскаржуваного рішення значно раніше ніж дата звернення до суду, що свідчить про пропуск позивачем строку на звернення до суду.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві, починаючи з 07.09.2018 звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також повідомити суд коли та за яких обставин було демонтовано металевий гараж, що належить позивачеві; надати пояснення та докази на їх підтвердження щодо стадії розробки проекту землеустрою щодо відведення позивачеві земельної ділянки в оренду для обслуговування існуючого металевого гаража та повідомити суд які вчинялися позивачем дії щодо укладення договору оренди протягом 9 років з дати отримання дозволу на розробку проекту землеустрою; коли за та яких обставин позивач ознайомився з листом відповідача від 19.07.2019 № 18-12/65 щодо демонтажу гаража.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску (докази, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві, починаючи з 07.09.2018 звернутись до суду з адміністративним позовом);
- письмових пояснень та доказів на їх підтвердження щодо того, коли та за яких обставин було демонтовано металевий гараж, що належить позивачеві; надати пояснення та докази на їх підтвердження щодо стадії розробки проекту землеустрою щодо відведення позивачеві земельної ділянки в оренду для обслуговування існуючого металевого гаража та повідомити суд про те, які вчинялися позивачем дії щодо укладення договору оренди протягом 9 років з дати отримання дозволу на розробку проекту землеустрою; коли за та яких обставин позивач ознайомився з листом відповідача від 19.07.2019 № 18-12/65 щодо демонтажу гаража.
- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів як для суду, так і для відповідача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.