Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2020 р. Справа№200/4809/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу, -
13 травня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 101858,62 грн., а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300) в сумі 101858,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач самостійно не погашає суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, тому позивач просить стягнути суму боргу у судовому порядку.
Відповідач відзиву на адміністративний позов не подав. Клопотання про продовження строку для надання відзиву до суду не надходило.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 1 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов'язано позивача облікову картку платника податку відповідача.
Ухвалою суду від 30 липня 2020 року вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання та витребувати у позивача докази у справі.
Ухвалою суду від 03 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 жовтня 2020 року.
Відповідач відзиву на адміністративний позов не подав. Клопотання про продовження строку для надання відзиву до суду не надходило.
Виклик відповідача в суд здійснювався відповідно до положень статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, докази належного повідомлення про розгляд справи наявні в матеріалах справи.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - Головне управління ДПС Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має нерухомість, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок); АДРЕСА_2 (нежитлові будівлі); АДРЕСА_3 (нежитлове приміщення); АДРЕСА_4 (квартира); АДРЕСА_10 (нежитлове приміщення); АДРЕСА_5 (нежитлове приміщення); АДРЕСА_10 (нежитлове приміщення); АДРЕСА_12 (нежитлове приміщення); АДРЕСА_6 (нежитлове приміщення); АДРЕСА_13 (нежитлове приміщення); АДРЕСА_7 (нежитлове приміщення).
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 101858,62 грн., у тому числі:
- 2644,80 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012319-4210-0531 за 2017 рік на суму 2 644,80 грн.;
- 944 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012318-4210-0531 за 2017 рік на суму 944 грн.;
- 462,40 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012317-4210-0531 за 2017 рік на суму 462,4 грн.;
- 299,20 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012315-4210-0531 за 2017 рік на суму 299,2 грн.;
- 2065,60 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012316-4210-0531 за 2017 рік на суму 2 065,6 грн.;
- 18872 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012314-4210-0531 за 2017 рік на суму 18 872 грн.;
- 6219,20 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17.01.2019 № 0012313-4210-0531 за 2016 рік на суму 6 219,20 грн.;
- 257,69 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012308-4210-0531 за 2016 рік на суму 257,69 грн.;
- 2277,83 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012312-4210-0531 за 2016 рік на суму 2 277,83 грн.;
- 813,02 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012311-4210-0531 за 2016 рік на суму 813,02 грн.;
- 398,24 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012310-4210-0531 за 2016 рік на суму 398,24 грн.;
- 1779 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012309-4210-0531 за 2016 рік на суму 1 779 грн.;
- 16253,51 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012307-4210-0531 за 2016 рік на суму 16 253,51 грн.;
- 5356,29 грн. - борг виник 25 квітня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 17 січня 2019 року № 0012306-4210-0531 за 2016 рік на суму 5356,29 грн.;
- 439,31 грн. - борг виник 30 вересня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 01 лютого 2019 рік № 0002981-4210-0531 за 2018 рік на суму 439,31 грн.;
8782,56 грн. - борг виник 30 вересня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 01 лютого 2019 року № 0002982-4210-0531 за 2018 рік на суму 8 782,56 грн.;
- 215,19 грн. - борг виник 30 вересня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 01 лютого 2019 року № 0002983-4210-0531 за 2018 рік на суму 215,19 грн.;
- 139,24 грн. - борг виник 30 вересня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 01 лютого 2019 року № 0002985-4210-0531 за 2018 на суму 139,24 грн.;
- 1230,82 грн. - борг виник 30 вересня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 01 лютого 2019 року № 0002986-4210-0531 за 2018 рік на суму 1 230,82 грн.;
- 961,28 грн. - борг виник 30 вересня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 01 лютого 2019 року № 0002987-4210-0531 за 2018 рік на суму 961,28 грн.;
- 4842,88 грн. - борг виник 02 грудня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 27 серпня 2019 року № 0058030-4210-0531 за 2018 рік на суму 4 842,88 грн.;
- 8962,51 грн. - борг виник 02 грудня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 27 серпня 2019 року № 0058031-4210-0531 за 2016 рік на суму 8 962,51 грн.;
- 10406,4 грн. - борг виник 02 грудня 2019 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 27 серпня 2019 року № 0058032-4210-0531 за 2017 на суму 10406,4 грн.;
- 7235,65 грн. - борг виник 18 лютого 2020 року у зв'язку із донарахуванням згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 12 листопада 2019 року № 0059599-4210-0531 за 2018 рік на суму 7235,65 грн.
Зазначені податкові повідомлення - рішення направлені на адресу відповідача: , однак поштові відправлення повернуті відділенням зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Доказів оскарження даних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано, строки сплати визначених у них податкових зобов'язань сплинули, у зв'язку з чим вони вважаються узгодженими.
16 травня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу за формою «Ф» № 48193-42 на суму 58642,78 грн., але поштове відправлення повернуто 25 червня 2019 року з відміткою відділення зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання". Вказана вимога не оскаржувалась, не відкликалась та є узгодженою.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом ("ПК України") контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є, зокрема фізичні особи, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України ).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 7 підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно до п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Суд зазначає, що вимога про сплату боргу та податкові повідомлення-рішення направлялися контролюючим органом на податкову адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_8 , які повернуті з відміткою відділення зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".
Згідно листа Сіверської міської ради про надання відомостей щодо реєстрації відповідача від 04 вересня 2020 року №07-09/2483, ОСОБА_1 вибув до м. Харкова з 2018 року.
Разом з цим суд зазначає, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України).
Відповідно до пп. 45.1. ч. 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Тобто, правильність наявних у ГУДПС відомостей щодо податкової адреси ОСОБА_1 залежить від своєчасного повідомлення платника податків про зміну цієї адреси та інформації, яку він вказав під час постановлення на облік податковим органом.
Таким чином, суд вважає, що оскільки податкові повідомлення рішення та вимога про сплату боргу надсилалися ОСОБА_1 на його податкову адресу (зміни до якої відповідачем не ініціювалися), ураховуючи, що повідомлення рішення та вимога не оскаржувалися та не відкликалися, сума боргу є узгодженою.
Аналогічний висновок також викладений у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року по справі №200/10310/19-а.
Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Оскільки, строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до повного погашення податкового боргу, що підтверджується наданими позивачем доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (податкова адреса: АДРЕСА_9 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010300) в сумі 101858,62 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв