15 вересня 2020 року Справа № 160/1599/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі судового засідання - Ткаченко Ю.А.
за участю:
представника позивача - Сосновської Н.В.
представника відповідача - Любінецької Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Акціонерного товариства "Оператор газопровідної системи "Дніпропетровськгаз" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.12.2019 року № 2980 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, якою накладено штраф у розмірі 850 000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 13.01.2020 року АТ «Дніпропетровськгаз» отримало постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.12.2019 року № 2982 «Про накладення штрафу на товариство за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, якою на АТ «Дніпропетровськгаз» накладено штраф у розмірі 850 тис.грн. Постановою зазначено, що позивачем нібито допущено порушення пункту 2.1 глави Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 року № 201. Позивач вважає постанову протиправною, прийнятою з чисельними порушеннями чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду у підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити повністю з викладених у ньому підстав, та з урахуванням відповіді на відзив та додаткових письмових пояснень по справі.
В судовому засіданні представник позивача також зазначила, що позивач звертався до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування зі скаргою щодо прийняття НКРЕКП постанов від 20.12.2019 року №2979 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» та №2980 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу». Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування на засіданні 05.03.2020 року, на якому був присутній представник АТ «Дніпропетровськгаз», задовольнила скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, запереченнях та у додаткових письмових поясненнях, а його представник в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що постанова НКРЕКП від 20.12.2019 р. № 2980 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» прийнята НКРЕКП з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 КАС України підстави для задоволення позову відсутні. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про день та час його проведення повідомлялася належним чином.
Раніше до суду третя особа надіслала письмові пояснення, в яких зазначила, що оскільки посадовими особами НКРЕКП в даному випадку не був дотриманий встановлений Законом № 877-V порядок здійснення державного нагляду, а саме: не затверджена та не оприлюднена на офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеню ризику, позивач використав своє право, надане статтею 10 Закону №877-V щодо недопуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю). Крім того, Законом № 329-VIІІ не передбачено штрафу за таке порушення на ринку природного газу як недопуск службових осіб, у тому числі НКРЕКП, до проведення перевірки. Відповідно до Закону №222-VІІІ відмова ліцензіата у допуску до проведення перевірки органом ліцензування не відноситься до порушення ліцензіатом ліцензійних умов, а є підставою для складання окремого акта про недопуск органів ліцензування до проведення перевірки суб'єкта господарювання, а не акт за наслідками проведення перевірки, яка не відбулася. Таким чином, НКРЕКП при винесенні оскаржуваної постанови знехтувала вимогами Закону № 222-VIІІ та нормами Закону № 877-V, яких повинна дотримуватись, та які у даному випадку є спеціальними, в частині проведення відповідної перевірки. Таким чином, третя особа просила суд врахувати дані пояснення під час розгляду справи по суті та винесенні рішення у даній справі, а її представник під час проведення підготовчого засідання підтримала заявлені позовні вимоги позивача.
Протокольною ухвалою суду від 15.09.2020 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до остаточного вирішення справи №640/17890/20 - відмовлено.
Заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи письмові пояснення третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що АТ «Дніпропетровськгаз» не допустило представників НКРЕКП 10 та 11 грудня 2019 року до проведення позапланової перевірки на підставі статті 10 Закону № 877-V.
У зв'язку з не допуском до проведення позапланової перевірки та за результатом позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської з розподілу природного газу, який фактично не відбувся, 12.12.2019 р. відповідачем був складений акт № 463 про порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу.
У свою чергу спірна постанова № 2980 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу», була прийнята відповідачем на засіданні НКРЕКП 20.12.2019 р.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її прийнято внаслідок порушення АТ «Дніпропетровськгаз» пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» № 329-VІІІ від 09.04.2015 р. (далі - Закон № 329-VІІІ), чинного Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: положень статті 11 Закону № 877-V в частині обов'язку суб'єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Позивач пов'язує порушення своїх прав з діями Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг щодо прийняття постанови від 20.12.2019 року № 2980 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в розмірі 850 000 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу (ч.1 ст.2 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”).
Згідно з ст.3 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, серед іншого, державного контролю та застосування заходів впливу.
Основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, тощо.
Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов (ст.19 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”).
Так, позивач є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу, яка, відповідно до норм п.27 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст.9 Закону України «Про ринок природного газу» є ліцензованою.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про ринок природного газу» ліцензія на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов'язаної в т.ч. і з розподілом природного газу, видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.
В силу п.32 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з ст.19 цього ж Закону, НКРЕКП здійснює державний контроль на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Як видно з матеріалів справи, перевірка НКРЕКП АТ «Дніпропетровськгаз» проводилась на підставі посвідчення про проведення позапланової виїзної перевіри від 20.11.2019 року №470.
Відповідно до посвідчення Регулятор зазначив, що проведення позапланової перевірки позивача здійснюється на підставі звернень споживачів, зазначених у листі Державної регуляторної служби від 14.05.2019 року №3185/0/20-19.
Строк проведення перевірки з 10.12.2019 року по 12.12.2019 року.
В посвідченні зазначено, що предметом перевірки буде дотримання позивачем пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов (відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 29.06.2017 року №844).
Листом від 10.12.2019 року №490007-Сл-20289-1219 позивач повідомив про неможливість проведення відповідачем вищевказаної перевірки з підстав, передбачених законом.
Відповідач склав акт від 10.12.2019 року про відмову АТ "Оператор газопровідної системи "Дніпропетровськгаз" у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Акт про відмову позивача в проведенні перевірки був направлений відповідачем супровідним листом від 10.12.2019 року №37-20/469 та був отриманий позивачем 10.12.2019 року.
11.12.2019 року Комісія повторно намагалась здійснити перевірку позивача, але останній відмовив відповідачеві з підстав, викладених у листі від 10.12.2019 року №490007.1-Сл-20289-1219.
Відповідач 11.12.2019 року склав акт про відмову Акціонерного товариства "Оператор газопровідної системи "Дніпропетровськгаз" у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, який був отриманий позивачем 11.12.2019 року, про що був направлений акт про відмову позивача в проведенні перевірки.
12.12.2019 року відповідач склав акт №463 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Акт перевірки відповідач направив позивачеві супровідним листом від 12.12.2019 року №37-20/478 та був отриманий позивачем 13.12.2019 року.
На вказаний акт перевірки відповідач направив службою кур'єрської доставки АЯ з описом вкладення заперечення від 17.12.2019 року №490007.2-Сл-20661/1-1219, які відповідач отримав 19.12.2019 року, що підтверджується відміткою відповідача на накладній кур'єрської служби АЯ №683504.
Також, позивач подав заперечення на акт перевірки до НКРЕКП у Дніпропетровській області, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції НКРЕКП у Дніпропетровській області.
16.12.2019 р. о 15 год. 13 хв. на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет за посиланням http://www.nerc. gov.ua/?news=9719 було опубліковано повідомлення про те що 20 грудня 2019 року о 10-00 відбудеться засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання за адресою: м.Київ, вул.Смоленська, 19, кім.123 (конференц-зал). На порядок денний, в тому числі винесено питання № 27 «Про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз» (позапланова перевірка відповідно до погодження Державної регуляторної служби від 07.03.2019 р. № 1478/0/20-19)».
Також на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет за посиланням http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/MateriaIv_zasidan/2019/gruden/20.12.2019/p28 20-12-19.pdf було розміщено обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровська» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» відповідно до якого за порушення п.2.1. глави 2 Ліцензійних умов пропонується притягти АТ «Дніпропетровське» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 000 грн.
За цим же посиланням в мережі інтернет опубліковано проект постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» з якого вбачається, що на засіданні НКРЕКП, яке відбудеться 20.12.2019 р., орган ліцензування планує прийняти рішення про притягнення ліцензіата - АТ «Дніпропетровськгаз» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 тис.грн.
20.12.2019 року відповідачем було прийнято оскаржувану постанову.
Відповідно до п.1.1. Ліцензійних умов ліцензійні умови розроблені відповідно до Законів України «Про природні монополії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Згідно з п.2.1. Ліцензійних умов господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.
Тобто в силу приписів п.1.1. та п.2.1. Ліцензійних умов позивач зобов'язаний дотримуватись під час здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, в тому числі інших нормативно-правових актів саме у сфері нафтогазового комплексу.
Внаслідок неправильного тлумачення відповідачем п.2.1. Ліцензійних умов останній дійшов невірного висновку, що позивач порушив п.2.1. Ліцензійних умов внаслідок недопуску до перевірки співробітників відповідача.
Так, позивач, згідно з ст.11 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дійсно має обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Однак, недопуск позивачем відповідача до перевірки, за умови дотримання останнім порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було б порушенням, але не Ліцензійних умов, тому що Ліцензійні умови встановлюють вимоги до провадження господарської діяльності у сфері діяльності з розподілу природного газу, а не обов'язки позивача під час здійснення державного контролю.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про НКРЕКП» суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", «Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Згідно з п.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про НКРЕКП» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді накладення штрафу.
Як вказано вище, недопуск позивачем відповідача до перевірки не є порушенням п.2.1. Ліцензійних умов, а відтак відповідач в порушення ст.22 Закону України «Про НКРЕКП» застосував до позивача санкції у вигляді накладення штрафу, який є санкцією саме за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
Таким чином, позивач не порушував п.2.1. Ліцензійних умов, оскільки відмова відповідачеві в допуску до перевірки не є порушенням Ліцензійних умов, а тому спірна постанова, прийнята відповідачем є протиправною та підлягає скасуванню.
Так, як зазначено вище, позивач не допустив відповідача до перевірки у зв'язку з ненаданням відповідачем копії документу щодо погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Внаслідок недопуску відповідач склав окремий акт про відмову в проведенні перевірки.
Відповідно до п.8 ч.12 ст.16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково є, крім іншого, є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування для здійснення перевірки додержання ліцензіатом відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законних підстав (відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).
В даному випадку, позивач відмовив відповідачеві в проведенні перевірки і така відмова, в разі якщо вона була б безпідставною, була б порушенням законодавства про ліцензування видів господарської діяльності та в силу п.8 ч.12 ст.16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» відповідальність за таке порушення була б у вигляді рішення відповідача про анулювання ліцензії позивача повністю або частково, але ніяк не накладення штрафу на позивача.
Відповідачем в акті перевірки були зафіксовані порушення по суті перевірки (порушення Ліцензійних умов) при цьому сама перевірка відповідачем не проводилась у зв'язку з відмовою позивача в допуску відповідача про що останній склав акт про відмову в проведенні перевірки.
Тобто, у відповідача взагалі відсутнє право складати акт перевірки та ще й зазначати в ньому порушення Ліцензійних умов за відсутності фактичного проведення перевірки.
В силу п.8 ч.12 ст.16, абз.3 ч.6 ст.19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» відмова ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування є окремою дією суб'єкта господарювання, яка має окрему від порушень саме ліцензійних умов, кваліфікацію, а тому відповідач мав право скласти акт перевірки в якому вказати лише про відмову позивача в проведенні перевірки та, в разі, якщо така відмова була безпідставною, застосувати стягнення у вигляді анулювання ліцензії.
Таким чином, відповідач протиправно склав акт перевірки, оскільки перевірка фактично не проводилась, а тому відповідач не мав можливості виявити жодних порушень.
Згідно з абз.4 п.7.2. Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 р. № 428 (далі - Порядок № 428), в редакції чинній на час проведення відповідачем перевірки та винесення постанови, ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
Акт перевірки був фактично отриманий нарочно 13.12.2019 р. (п'ятниця), шляхом подання до канцелярії АТ «Дніпропетровськгаз».
Таким чином, п'ятиденний строк для надання заперечень починає свій перебіг з першого робочого дня, наступного за вихідними - з 16.12.2019 року, а днем закінчення строку, для надання АТ «Дніпропетровськгаз» заперечень є 20.12.2019 року.
Відповідно до п.7.4 Порядку № 428 у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше тридцяти робочих днів з дня отримання ліцензіатом акта про результати перевірки.
Як зазначено вище, відповідач 19.12.2019 року отримав заперечення на акт перевірки, а тому враховуючи приписи п.7.4. Порядку № 428 внесення на засідання питання щодо розгляду порушень, зазначених в акті перевірки не могло відбутись раніше ніж 20.12.2019 р. - наступний робочий день після отримання заперечень на акт перевірки.
Так, Порядок денний засідання НКРЕКП, призначеного на 20.12.2019 р., пунктом 28 якого було призначено розгляд питання про порушення позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, був розмішений на офіційному сайті НКРЕКП ще 16.12.2019 р. об 15 год. 13 хв.
Тобто, відповідач раніше, в порушення п.7.4. Постанови №428, вніс на засідання Комісії питання про порушення позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Більш того, відповідач, не отримавши від позивача заперечень на акт перевірки, та навіть не провівши засідання Комісії, 16.12.2019 року опублікував проект постанови, що оскаржується.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з викладених вище підстав.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 12 750 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.12.2019 року №2980 "Про накладання штрафу на АТ "Дніпропетровськгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (вул.Смоленська, 19, м.Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) на користь Акціонерного товариства "Оператор газопровідної системи "Дніпропетровськгаз" (вул.Шевченко, 2, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 03340920) судовий витрати по справі у розмірі 12 750 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складений 25.09.2020 року.
Суддя К.С. Кучма