Справа № 128/3181/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Карпінська Ю.Ф.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
29 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора батальйону № 1 роти № 4 УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Кравчука Сергія Олеговича на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора батальйону № 1 роти № 4 УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Кравчука Сергія Олеговича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора батальйону № 1 роти № 4 УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Кравчука С.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1763810 від 18 листопада 2019 року, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення вимог п. 2.1«ґ» ПДР України та керування транспортним засобом без поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Постанову інспектора батальйону № 1 роти № 4 УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Кравчука Сергія Олеговича серії ЕАК № 1763810 від 18 листопада 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. - визнано протиправною та скасовано.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП КУпАП, - закрито.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновок суду містить невірний висновок щодо ненадання позивачу можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, оскільки чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. При цьому позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник оспорюваної постанови.
Реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді, на що вказав Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2019 року у справі №487/2179/17.
Правом на відзив позивач не скористався, що не перешкоджає розгляду справи .
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,18 листопада 2019 року інспектором батальйону № 1 роти № 4 УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Кравчуком Сергієм Олеговичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1763810, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Згідно постанови, 18.11.2019 о 19:36 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Opel Astra» н.з. НОМЕР_1 на іноземній реєстрації, не мав при собі поліса обов'язкового цивільного страхування наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1«ґ» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, що підтверджується копією постанови
Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив, що відповідачем під час винесення постанови були грубо порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об'єктивний та справедливий розгляд справи, оскільки не було взято до уваги численні клопотання позивача, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що полягали у наданні можливості скористатись правовою допомогою адвоката, що прямо передбачено положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (стаття 268 КУпАП).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами,
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено колегією суддів, в матеріалах справи наявний долучений відповідачем відеозапис з нагрудної камери поліцейського, згідно якого встановлено, що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції для перевірки транспортного засобу за реєстраційним номером.
В процесі перевірки було встановлено, що водій не мав при собі поліса обов'язкового цивільного страхування наземних транспортних засобів і його реєстрація в Моторно-транспортному страховому бюро України відсутня.
У зв'язку з встановленням порушення Правил дорожнього руху, патрульним поліцейським щодо ОСОБА_1 порушена справа про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , яка розглянута на місці.
Як свідчить відеозапис, під час спілкування із поліцейським, тобто, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, водій неодноразово звертав увагу на безпричинність зупинки поліцейськими, відсутність підстав для пред'явлення поліса та заявляв усні клопотання про бажання скористатися послугами адвоката для свого захисту.
Однак, поліцейський під час розгляду адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності при заявлених ним обґрунтованих клопотань і реалізації наданих йому ст. 268 КУпАП прав, відмовив позивачу оголосити перерву у розгляді на одну годину, до прибуття адвоката, заявив, що " у нього немає часу", тим самим позбавив ОСОБА_1 права скористатися послугами адвоката при невизнанні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення та відразу прийнята постанова про застосування до позивача адміністративного стягнення.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку згідно зі ст. 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що наведені порушення процесуальних норм не дають можливості повно і всебічно встановити всі обставини у справі, забезпечити реалізацію водієм наданих йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, вказане унеможливлює об'єктивний та всебічний розгляд справи, суд першої інстанції за правилами ч. 3 ст. 286 КАС України прийняв обґрунтоване рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № 1763810 від 18.11. 2019 року та закриття провадження у справі.
Такий висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у ряді постанов.
Так, 18 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 524/9827/16-а, адміністративне провадження №К/9901/20742/18 (ЄДРСРУ №87657275) досліджував правомірність постанови поліцейського складеної на місті зупинки ТЗ без надання права водію скористатися правовою допомогою адвоката.
Верховний Суд зазначив наступне.
"Справи, які віднесено до компетенції Національної поліції відповідають вимогам ч. 4 ст. 258 КУпАП - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанову у справах про адміністративні правопорушення з порушенням ПДР на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст.276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування.
Вказане вбачається з Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп2015, в якому зазначено, що: «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
В рамках даної справи було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення водій виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав інспектору відповідне письмове клопотання, однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Вказаними діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення."
Щодо твердження скаржника про те, що спрощений порядок розгляду адміністративної справи не передбачає надання особі права скористатися правом на правому допомогу, то такі є помилковими і не ґрунтуються на законодавстві.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Інспектора батальйону № 1 роти № 4 УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Кравчука Сергія Олеговича залишити без задоволення, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2020 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.