Справа № 240/11800/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
24 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сторчака В. Ю.,
представника відповідача - Самчук Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Житомирській області № ЖИ120/ЖТ2055/96/АВ/П/ТД-ФС від 07.11.2019 про накладення штрафу в сумі 125190,00 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Управління Держпраці у Житомирській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснила допуск осіб до роботи без укладення трудового договору та з метою приховання неоформлених трудових відносин.
Позивач, в свою чергу, направила на адресу суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.
Позивач в судове засіданні не з"явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду у відповідності до вимог ст. 313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що 25.09.2019 начальником Управління Держпраці у Житомирській області видано наказ №1759 "Про проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 ", яким наказано провести в період з 25.09.2019 по 08.10.2019 позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування у ФОП ОСОБА_1 за юридичною адресою: АДРЕСА_1 з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
На підставі вказаного наказу 25.09.2019 виписано направлення на проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 з 25.09.2019 по 08.10.2019.
За результатами інспекційного відвідування складено акт №ЖТ2055/96/АВ від 07.10.2019, яким зафіксовано порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України та Постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17.06.2015 та встановлено, що до роботи в кафе був допущений громадянин Італії ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин.
07.10.2019 Управлінням Держпраці у Житомирській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЖИ120/ЖТ2055/96/АВ/П/ТД-ФС, якою на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України накладено на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 125 190 грн.
Зазначені вище обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що він довів свої вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів наявність використання позивачем праці працівників без належного документального оформлення та не повідомлення контролюючих органів про оформлення найманих працівників, і, відповідно, законність винесення оскаржуваної постанови, що підтверджено доказами, перевіреними в суді. На переконання суду, посадовими особами, при проведенні інспекційного відвідування позивача допущено порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та не враховані фактичні обставини справи та родинні зв'язки.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та оскаржуваному рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду та враховує наступне.
Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Досліджуючи правомірність застосування відповідачем до позивача відповідальності передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 6 Положення про Управління Держпраці у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року №8 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення) Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.
Статтею 6 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (Закон №877-V) визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, державний контроль за додержанням законодавства про працю може бути здійснений як у формі проведення перевірок (планові та позапланові), так і в формі інспекційних відвідувань.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Управління Держпраці в Житомирській області від 25.09.2019 №1759 та направлення від 25.09.2019 № 1514/09 у ФОП ОСОБА_1 з 25 вересня по 08 жовтня 2019 року проведено захід державного контролю за додержанням законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у формі інспекційного відвідування.
Відповідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (далі - Порядок №823), інспекційні відвідування проводяться з підстав, зазначених у пункту 5 даного Порядку.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю чи його заступник.
Інспекційні відвідування з підстав, визначених абзацами четвертим, п'ятим, одинадцятим, чотирнадцятим підпункту 6 цього пункту, проводяться виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.
Згідно із п. 8 Порядку № 823, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
За змістом п.п. 9, 10 вказаного Порядку під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об'єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.
В абзаці 10 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
У пункті 19 Порядку № 823 закріплено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Відповідно до п. 24 згаданого Порядку, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Згідно із п. 25 Порядку № 823, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
Судом встановлено, що наказ № 1759 від 25.09.2019 про проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 , який винесено начальником Управління Держпраці у Житомирській області на підставі підпункту 3 пунктом 5 Порядку №823, не містить жодних відомостей щодо аналізу відповідачем інформації отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту 5 Порядку №823, яка могла б вказувати про обставини з приводу неоформлених трудових відносин.
При цьому, з дослідженої заяви - скарги грамадянки ОСОБА_3 від 13.09.2019, яка слугувала підставою для проведення інспекційного відвідування вбачається, що заявник повідомляє відповідачу інформацію про те, що у кафе "Доміно", яке знаходиться у с. Березино Житомирського р-ну на автошляху "Київ -Чоп" у приміщенні АЗС "Укр-Петроль", нелегально працює громадянин Італії ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин. Разом з тим, в заяві не містилось жодної інформації про необхідність проведення перевірки саме ФОП ОСОБА_1 , однак, як вбачається з матеріалів справи, позаплановий захід державного контролю було призначено саме відносно ФОП ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що зміст заяви грамадянки ОСОБА_3 виключає можливість віднесення її до підпунктів 1, 2 пункту 5 Порядку № 823 (звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю чи звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин).
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для прийняття керівником відповідача рішення про проведення інспекційного відвідування позивача за наслідками аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту 5 Порядку №823, яка могла б вказувати про обставини з приводу неоформлення позивачем трудових відносин.
Що стосується виявлених відповідачем за результатом інспекційного відвідування порушень трудового законодавства, а саме допущення до роботи без оформлення трудових відносин громадянин Італії ОСОБА_2 , колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).
Таким чином, забороняється, а також є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, факт допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника, а підприємство (чи ФОП) щодо неї є суб'єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України. При цьому, як зауважив суд першої інстанції, диспозиція ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлює відповідальність саме за «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору».
Судовим розглядом встановлено, що 25.09.2019 року, під час проведення інспекційного відвідування, позивач була відсутня в кафе, тому що поїхала по господарським потребам, а в приміщенні кафе залишила свого цивільного чоловіка. Також повідомила, що з громадянином Італії ОСОБА_2 з 2007 року мешкає однією сім'єю, веде спільне господарство, а також зазначила, що він постійно перебував разом з нею в приміщенні кафе, дивився телевізор, готував собі каву та їжу. Жодних функціональних обов'язків по обслуговуванню клієнтів кафе він не мав, тому що не володіє українською чи російською мовами.
Крім того, щодо підтвердження факту виконання певних робіт громадянином Італії ОСОБА_2 фотофіксацією, судом встановлено, що в акті інспекційного відвідування відсутні відомості про пристрій за допомогою якого здійснено фотофіксацію. Натомість у судовому засіданні з'ясовано, що фотофіксація осіб при здійсненні інспекційного заходу проведена на особистий мобільний телефон інспектора, крім того, така фотофіксація проводилась таємно без повідомлення.
Будь-яких інших доказів на підтвердження допуску до роботи без оформлення трудових відносин позивачем громадянином Італії ОСОБА_2 суду надано не було, факт виконання вказаною особою будь-якої роботи за фактичною адресою здійснення діяльності позивача не підтверджено.
Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що відповідачем не вжито усіх заходів з метою зібрання достатньої доказової бази під час проведення інспекційного відвідування та передчасного висновку, що громадянин Італії ОСОБА_2 працює у позивача.
Оскільки висновки щодо порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю, суд апеляційної інстанції вважає такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами, тому оскаржувана постанова про накладення штрафу не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, а тому доводи апелянта слід відхилити.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 вересня 2020 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.