ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
03 лютого 2011 р. № 2а-3995/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
за участі секретаря Гіщинської С.Я.
та представників
позивача Гвоздевич О.О.
Іваська С.М.
відповідача Демідюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Торгівельної фірми «Західторгінвест'до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання дій протиправними,-
встановив :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати незаконними висновки (положення) акту перевірки від 21 квітня 2010 року №1070/23-209/36501102, які стосуються безтоварності чи нікчемності фінансово-господарських операцій між позивачем і ТзОВ «Торгова компанія «Ельдорадо», ПП «Євротехнік'та визнати нечинним і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 06 травня 2010 року №№0001002321/0 та 00009923321/0.
Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої такий просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладені в Акті перевірки від 21 квітня 2010 №1070/23-209/36501102 незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25 травня 2009 року по 31 грудня 2009 року складено Акт №1070/23-209/36501102 від 21 квітня 2010 року в якому зазначені необгрунтовані висновки про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами -Приватним підприємством «Компанія «Галторгсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо», Приватним підприємством «Євротехнік». Стверджує, що товарність операцій з таких договорів підтверджується первинними документами. Крім цього, вказує на те, що підстави нікчемності правочину чітко визначені в законодавсті, однак обставини на які вказує відповідач, серед переліку підстав визнання правочину нікчемним не передбачено.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 25 травня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено Акт перевірки №1070/23-209/36501102 від 21 квітня 2010. Як вбачається з вищенаведеного Акту перевірки, пояснює відповідач, перевіряючими зроблено висновок про безтоварність операцій по договорах укладених між позивачем та його контрагентами Приватним підприємством «Компанія «Галторгсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо», Приватним підприємством «Євротехнік». А відтак на підставі цього, стверджує відповідач, таким правомірно на його думку зроблено висновок про нікчемність вищезгаданих договорів. Зокрема на підтвердження обгрунтованості вказаних висновків вказує на те, що за перевірений період господарської діяльності позивача, останнім згідно податкових накладних придбано товар (побутову техніку) у Приватного підприємства «Компанія «Галторгсервіс'на суму 78 923 730 грн. та реалізовано такий Товариству з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо'і Приватному підприємству «Євротехнік'за цю саму суму. Вказує на те, що згідно відомостей наявних в податкового органу, жодний з підприємств-постачальників Приватного підприємства «Компанія «Галторгсервіс'не відображав у податковій звітності операцій щодо продажу вказаної побутової техніки, а відтак Приватне підприємство «Компанія «Галторгсервіс'не могло мати в розпорядженні такого товару, крім того останній не має необхідних кадрових ресурсів для здійснення таких операцій, а позивач не надав документів, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності вказаної побутової техніки. Також стверджує, що позивачем не представлено на час перевірки первинних документів по операціях згідно цих договорів.
Представники позивача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять задоволити позов з підстав наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
В період з 25 березня по 15 квітня 2010 року на підставі направлень №176 від 25 березня 2010 року та №212 від 09 квітня 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 25 травня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено Акт перевірки №1070/23-209/36501102 від 21 квітня 2010 року.
Як вбачається з змісту вищенаведеного Акту перевірки, зокрема п.3.1.2 (Валові витрати), відповідач дійшов до висновку про безтоварність операцій та нікчемність договорів, укладених між позивачем та його контрагентами - Приватним підприємством «Компанія «Галторгсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо», Приватним підприємством «Євротехнік».
На підтвердження вказаної позиції відповідач в Акті перевірки вказує на те, що позивачем згідно податкових накладних придбано товар (побутову техніку) у Приватного підприємства «Компанія «Галторгсервіс'на суму 78 923 730 грн. та реалізовано такий Товариству з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо'і Приватному підприємству «Євротехнік'за цю саму суму. Вказує на те, що згідно відомостей наявних в податкового органу, жодний з підприємств-постачальників Приватного підприємства «Компанія «Галтогрсервіс'не відображав у податковій звітності операцій щодо продажу вказаної побутової техніки, а відтак Приватне підприємство «Компанія «Галторгсервіс'не могло мати в розпорядженні такого товару, крім того останній не має необхідних кадрових та транспортних ресурсів для здійснення таких операцій і щодо такого розпочата ліквідаційна процедура, а позивач на час перевірки не надав документів, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності вказаної побутової техніки, зокрема відповідних товарно-транспорних накладних.
Позивачем з метою доведення його позиції про товарність усіх операцій згідно укладених між ним та його контрагентами договорів представлено суду відповідні видаткові накладні і податкові накладні та доведено до відома суду, що транспортування вказаного товару здійснювалось Приватним підприємством «Компанія «Галторгсервіс».
Згідно пунктів 1, 11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, з наступними змінами та доповненнями, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
У відповідності до п.2.3.4 п.2.3 вищенаведеного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Відсутність в суб'єкта господарювання Приватного підприємства «Компанія «Галторгсервіс» транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилається відповідач, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності таким суб'єктом, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі договорів підряду.
А ймовірні порушення податкового законодавства Приватним підприємством «Компанія «Галторгсервіс», зокрема в частині достовірності даних наведених в податковій звітності, не є безумовними підставами для визнання усіх господарських операцій між таким суб'єктом та позивачем безтоварними.
Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем документи, які підтверджують товарність вказаних операцій.
Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій, укладених між позивачем та його контрагентами, є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.
Як вбачається зі змісту вищенаведеного Акту перевірки, перевіряючими зроблено висновки про нікчемність правочинів вчинених між позивачем та його контрагентами.
Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст.203 вищенаведеного Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ст.228 вищенаведеного Кодексу, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ними.
З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.
Однак, відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів з яких можливо було б встановити спрямованість вищезгаданих договорів проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінювання таких нікчемними.
Судом також враховується те, що договори, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсними не визнавались.
Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що оскаржувані дії позивача вчинені не добросовісно і не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин справи, що мали значення для вчинення таких дій, а відтак позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задоволити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки №1070/23-209/36501102 від 21 квітня 2010 року незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між Приватним підприємством Торгівельною фірмою «Західторгінвест'та Приватним підприємством «Компанія Галторгсервіс».
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2011 року.
Головуючий Ланкевич А.З.