Справа № 560/5555/20
25 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
18.09.2020 року засобами поштового зв'язку до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, в якій позивач просить визнати бездіяльність Державної казначейської служби України, яка виражена у несвоєчасному виконанні рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 листопада 2018 року по справі № 686/21680/15-ц, та стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на його користь 8295,07 грн., компенсаційних втрат від несплаченої суми коштів по рішенню суду.
Крім того позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обгрунтування даного клопотання позивач зазначає, що 11.09.2019 року Державна казначейська служба України виконала рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 листопада 2018 року по справі № 686/21680/15-ц, та перерахувала на його картковий рахунок 1 106 009,43 грн.
Вказує, що частиною 2 статті 122 КАС України встановлений шестимісячний строк для звернення особи до адміністративного суду. До 03.10.2019 року частиною 2 статті 99 КАС України був встановлений річний строк звернення особи до суду.
Тому позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду.
Розглядаючи дане клопотання суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 122 КАС України (в редакції до 03.10.2019 року) визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Тобто позивачем невірно зазначено норму щодо строку звернення до суду.
Суд зазначає, що ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав 11.09.2019 року, а саме з моменту перерахування Державною казначейською службою України на його картковий рахунок 1 106 009,43 грн., відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 листопада 2018 року по справі № 686/21680/15-ц.
Тобто останнім днем строку звернення до суду з позовною заявою є 12.03.2020 року.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в Україні з 12 березня 2020 року встановлено карантин.
Продовження процесуальних строків звернення до суду вказаною постановою Кабінету Міністрів України не вирішувались, обмеження щодо порядку звернення до суду не встановлювались.
Проте Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540- IX розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину."
Таким чином строки звернення до суду із позовними заявами було продовжено під час дії карантину.
Однак, суд звертає увагу на те, що 17.07.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVІD-19)" від 18.06.2020 р. №731-ІХ.
Цим законом було внесено зміни до Прикінцевих положень, зокрема, КАС України щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв'язку з карантином, а саме п. 3 Прикінцевих положень КАС України викладено в наступній редакції: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином."
Тобто, фактично Законом №731-ІХ скасовано автоматичне продовження процесуальних строків та обов'язок суду визначити процесуальний строк меншим, ніж строк дії карантину.
З чинною редакцією п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд за заявою осіб може поновити строки, якщо визнає причини їх пропуску поважними та такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Отже, згідно прикінцевих положень КАС України, суд наділений дискреційними повноваженнями щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв'язку з карантином.
Крім того, згідно п. 2 Розділу ІІ Закону №731-ІХ продовжені строки закінчуються протягом 20 днів після набрання чинності Закону №731-ІХ, а саме 07.08.2020 р.
Зважаючи на викладене у позивача строк на звернення з даним позовом у позивача закінчився 07.08.2020 року.
Позовна заява була направлена засобами поштового зв'язку до суду 18.09.2020 року, що підтверджується інформацією, що міститься на конверті в якому надійшла позовна заява, тобто з пропуском встановленого строку.
У випадку пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивач не зазначає, які саме обставини, які були об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення.
Надані позивачем пояснення щодо річного строку звернення до суду, суд не бере до уваги, так як зазначено вище, що строк звернення до суду є шестимісячним.
Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та вважає його таким, що не підлягає задоволенню.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на встановлене, адміністративний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обгрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено, надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.К. Блонський