Справа № 560/4428/20
25 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши клопотання ОСОБА_1 по справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в сумі 105655,5 грн.
Ухвалою суду від 21.08.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Зазначає, що нею не було отримано позовної заяви та додатків до неї. Частина додатків до позовної заяви, які були отримані представником на електронну пошту, є неякісними та нечитабельними, що не дає можливості у повній мірі реалізувати мої права як відповідача у судовому процесі. З додатків до позовної заяви, які є читабельними, є очевидним, що жодного доказу про вручення податкових повідомлень-рішень позивач не надав. По частині позовних вимог сплив термін позовної давності, а детального розрахунку позовних вимог позивач не надав (щодо строків виникнення податкового боргу). При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з'ясувати всі вищенаведені обставини справи буде неможливим.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч. 5-6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Згідно з п. 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження категорії справ, визначені ч. 4 ст. 12 КАС України.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо доводів відповідача про те, що нею не було отримано позовної заяви та додатків до неї, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Позивачем надано, зокрема, опис вкладення у лист, адресований відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Саме вказана адреса зазначена Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС України у Хмельницькій області як місце реєстрації відповідача.
Отже, позивачем обов'язок, передбачений ч.2 ст.161 КАС України, щодо направлення копії позовної заяви та доданих документів, виконано. Тому доводи відповідача про неотримання нею копії позовної заяви з додатками є безпідставними.
При цьому відповідач не позбавлений права, визначеного п.1 ч.3 ст.44 КАС України, а саме - ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
Отримання відповідачем позовної заяви з додатками на електронну пошту, частина з яких, як вказує відповідач, є неякісними та нечитабельними, також не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо доводів відповідача про те, що доказу про вручення податкових повідомлень-рішень та детального розрахунку позовних вимог позивач не надав, по частині позовних вимог сплив термін позовної давності, суд зазначає наступне.
У додатках до позовної заяви, як і в описі вкладення у лист, адресованому позивачу, вказано, зокрема, про наявність розрахунку суми заборгованості, копії ІКП з нарахованою пенею та копій податкових-повідомлень-рішень з доказами їх направлення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Отже, такі доводи відповідача вирішуються судом під час ухвалення рішення, і не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, відповідачем в поданому клопотанні не наведено жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, в чому полягає складність справи та є необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін, та розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
При вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами докази, повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи незалежно від порядку провадження (загального чи спрощеного). При цьому сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Таким чином, вказану справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку із чим подане клопотання необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.А. Божук