25 вересня 2020 р. Справа № 480/4979/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність начальника ГУ ПФУ в Сумській області пов'язаної з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області) ОСОБА_1 за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу заробітну плату (оклад, ранг, вислуга) у відносинах публічної служби за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно в сумі 12 825грн. без урахування обов'язкових податків та зборів;
- відповідно до вимог п. 2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць без урахування обов'язкових податків та зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 №491-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » позивача було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 05 липня 2018 року. Після поновлення його на посаді за рішенням суду, відповідач не виплачували йому заробітну плату, при тому, що ним, як керівником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, було направлено до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке було правонаступником ліквідованого Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, табелі обліку робочого часу, належним чином складені та оформлені.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №125-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Однак, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 №332-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019. Однак, зокрема, у період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно позивач регулярно приходив на роботу та перебував на робочому місці з 08:00год до 17:15год. Однак, за вказаний період ГУ ПФУ в Сумській області, як правонаступник всіх прав і обов'язків Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області не здійснило нарахування та виплату йому заробітної плати.
Ухвалою суду від 10.08.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.52-53), в якому проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з того, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 5 «Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області» Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області 29.08.2018 реорганізоване шляхом злиття в Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.
На момент повторного поновлення позивача (25.07.2019) на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області було припинено, посада начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області була скорочена на підставі зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988.
Окрім того, у зв'язку з припиненням Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області 29.08.2018 штатний розпис та кошторис видатків на утримання цього управління у грудні 2018 року вже не діяли, а на 2019, 2020 роки не затверджувались.
При цьому, відмітив, що штатний розпис ГУ ПФУ в Сумській області не містить штатної посади «начальник Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області», а тому позивач не перебуває у трудових відносинах з ГУ ПФУ в Сумській області, а у відповідача не виникає жодних обов'язків з виплати заробітної плати позивачу.
Відтак, вважає, що оскільки Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області було припинено 29.08.2018, тому позивач не міг здійснювати відповідних повноважень, функцій та завдань, тобто не виконував тієї роботи, за яку роботодавець виплачує працівнику заробітну плату, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати йому заробітної плати за період з 01.07.2020 по 31.07.2020.
18.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав доводи, викладені у позові та наголосив, що твердження відповідача, що позивач не перебуває у трудових відносинах з ГУ ПФУ в Сумській області не відповідає дійсності та спростовуються наказами Пенсійного фонду України про поновлення на посаді, записами у трудовій книжці, а також тим, що відповідачем були здійснені нарахування заробітної плати на виконання рішень суду.
Станом на сьогодні заперечення на відповідь на відзив до суду не надходило.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 57 від 01 серпня 1994 року був призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду.
Наказом № 31-о від 17.05.2002 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, а наказом № 1-о від 27.10.2011 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області).
04.07.2018 позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05.07.2018.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №135-о «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був звільнений з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Не погодившись з вказаним наказом, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку та рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, ГУ ПФУ в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 05.04.2019 № 135-о, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019, стягнуто з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 34653 грн. 44 коп.
Вищевказані обставини встановлені рішеннями Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 та від 23.07.2019 у справі №480/1693/19, що набрали законної сили, та в силу ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19, наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019 (а.с.31).
ОСОБА_1 як начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку використання робочого часу за липень 2020 року (а.с.43), що був направлений позивачем разом із заявою від 23.07.2020 до ГУ ПФУ в Сумській області (а.с.39-40), та отриманий відповідачем 27.07.2020 згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38).
Проте нарахування та виплата ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 відповідачем не була проведена, що не заперечується відповідачем у відзиві.
Надаючи оцінку правовідносинам, що в даному випадку виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.
Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 №489 затверджені типові форми первинної облікової документації, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю обліку робочого часу.
Відтак, враховуючи вищевказані нормативні акти, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем як начальником Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку використання робочого часу за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 (а.с.43).
Табель обліку використання робочого часу за липень 2020р. був направлений та вручений представнику ГУ ПФУ Сумської області 27.07.2020 разом із заявою позивача (а.с.38-40), однак, відповідачем нарахування та виплата заробітної плати позивачу за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно не була проведена.
Суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів відсутності позивача на роботі за період з 01.07.2020 по 31.07.2020, відповідачем не було надано суду.
Згідно із ч.2 ст.50, ч.ч.1,2 ст.52 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення) (ч.1 ст. 50).
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби (ч.ч.1,2 ст. 52 Закону України «Про державну службу»). При цьому, відповідно до ч.2 ст. 51 Закону України «Про державну службу» схема посадових окладів на посадах державної служби та умови оплати праці державних службовців, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Таким чином, позивачу повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно, згідно табеля обліку використання робочого часу за липень 2020 року в сумі 12825 грн. (8150грн. посадовий оклад (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 №16) + 50% надбавки за вислугу років 4075грн. + надбавка до посадового окладу за 5 ранг - 600грн. (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2019 №15). При цьому, зазначена сума відповідачем не заперечувалась.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ГУ ПФУ в Сумській області як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї бездіяльності щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно.
Отже, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітної плати із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно в сумі 12825грн.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, забезпечивши захист його права на заробітну плату шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області заробітної плати за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 (включно) в сумі 12825 грн.
В силу приписів податкового законодавства України, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; на податкового агента покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
За наведених обставин суд відзначає, що сума заробітної плати ОСОБА_1 підлягає виплаті позивачу із відрахуванням обов'язкових податків, зборів, платежів.
При цьому посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з Пенсійним фондом України, як на підставу не нарахування та не виплати заробітної плати, є помилковим, оскільки Пенсійним фондом України на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 був виданий наказ від 25.07.2019 № 332-о, яким ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФ України Сумської області (а.с.31).
Крім того, судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 5 «Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області», прийнято рішення утворити Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України, реорганізувавши шляхом злиття Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області.
Таким чином, Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено, його правонаступником є Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» до головного управління було приєднані територіальні управління Пенсійного фонду України Сумської області, в тому числі і Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Разом із тим, 18.06.2019 юридичну особу Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено.
Таким чином, ГУ ПФУ в Сумській області є правонаступником як Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, так і Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Стосовно вимоги позивача про виплату суми без врахуванням обов'язкових податків та зборів, суд зазначає, що питання нарахування та виплати всіх податків та зборів визначається при виконанні судового рішення боржником, як податковим агентом, на якого покладено обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Відтак, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно із пунктом другим частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду у частині стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12825 грн. допустити до негайного виконання.
Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень. При цьому це є правом, а не обов'язком суду, який при вирішенні даного питання враховує, в тому числі наявність належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідача від виконання прийнятого судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про імовірність ухилення відповідача від виконання даного судового рішення, позивачем таких доказів не надано, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул. Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул. Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно, в сумі 12825 грн. (дванадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул. Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12825 грн. (дванадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 25.09.2020.
Суддя І.Г. Шевченко