23 вересня 2020 року справа № 200/12832/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (повний текст складено 28 січня 2019 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/12832/18-а (суддя в 1 інстанції - Чучко В.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0037254303 від 26.07.2018 року на суму 12 747,00 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (далі - ТОВ «НККГ», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - ГУ ДФС у Донецькій області) №0037254303 від 26.07.2018 року на суму 12 747,00 грн., надалі за текстом - Спірне ППР.
Позов обґрунтований тим, що на думку позивача Спірне ППР прийнято податковим органом із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки підприємство здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції та має сертифікат Торгово-промислової палати, що підтверджує настання обставин непереборної сили. Позивач вважає, що сертифікат звільняє його від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань платника податків, зокрема, щодо порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань. У зв'язку з наведеним позивач вважає Спірне ППР незаконним та необґрунтованим, а тому просив у судовому порядку його скасувати.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 200/12832/18-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0037254303 від 26.07.2018 року про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12 747 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» понесені судові витрати з судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Не погодившись з таким рішенням, Головним управлінням ДФС у Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що Спірне ППР повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання з ПДВ, а саме із затримкою більше 30 календарних днів, внаслідок чого до позивача були застосовані штрафні санкції. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року було замінено відповідача в адміністративній справі № 200/12832/18-а - Головне управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач).
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 31459617, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Квіткова, будинок 1, селище міського типу Новгородське, місто Торецьк, Донецька область, 85295. Перебуває на обліку в Артемівської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.справи 19-21).
03 липня 2018 року відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ по деклараціях з ПДВ, за результатами якої, того ж дня, був складений акт № 289/05-99-4303 (надалі - Акт перевірки) (арк.справи 36-39).
За результатами перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, відповідно до якого встановлено факт несвоєчасної сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 63 735 грн., згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за липень-серпень 2017 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2017 року із затримкою понад 30 календарних днів.
За висновками акту перевірки на підставі статті 126 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте Спірне ППР від 26.07.2018 року № 0037254303, про застосування до позивача штрафу у розмірі 20% від затриманої суми, що становить 12 747 грн. за порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (арк.справи 41).
Наведені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним питанням даної справи є саме прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані штрафні санкції.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ.
Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням від 2 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, смт. Новгородське м. Торецьк Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Згідно з «Переліком населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085, смт. Новгородське м. Торецьк Донецької області (місцезнаходження позивача) знаходяться на лінії зіткнення.
Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.
Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.
Відповідно до статті 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено статтею 14-1, згідно з якою форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
В матеріалах справи наявний сертифікат Торгово-промислової палати України від 11 грудня 2014 року № 5945/05-4 (№1930) про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року для позивача при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.
З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, більш того, підприємство знаходиться на лінії зіткнення та має сертифікат Торгово-промислової палати України позивач є звільненим з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій, а в даних правовідносинах - за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає обставинам справи, а отже підлягає скасуванню.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 200/12832/18-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 200/12832/18-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць