справа № 462/5685/20
22 вересня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки майна та визнання права власності,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити, що частки ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:02:002:0028, що розташована за адресою АДРЕСА_1 становили по 1/3 частині, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині у праві спільної часткової власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:02:002:0028, що розташована за адресою АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
У відповідності до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання фізично особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцемпозовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертається до суду з вимогами визначити, що частки ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:02:002:0028, що розташована за адресою АДРЕСА_1 становили по 1/3 частині, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині у праві спільної часткової власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:02:002:0028, що розташована за адресою АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , тобто з двома позовними вимогами, однак в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн., тобто за кожну позовну вимогу у розмірі по 840,80 грн.
Разом з тим, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності становить 1 відсоток ціни позову, однак до матеріалів справи не додано доказів оцінки майна, на яке позивач просить визнати право власності, що унеможливлює встановити вартість майна.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої, зокрема для долучення доказів оцінки майна, на яке позивач просить визнати право власності та сплати відповідного судового збору.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки майна та визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Постигач О.Б.