Справа № 462/3425/20
21 вересня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
судді Постигач О.Б.
секретаря Тимощук І.І.
за участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи Рибака М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09.11.2012 року між нею та відповідачем був зареєстрований шдлюб, який 04.05.2018 року був розірваний рішенням Залізничного районного суду м. Львова. В шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що крім аліментів, які відповідач сплачує не в повному обсязі, жодної іншої матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надавав і не надає по цей час, не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток, не дбає про їхнє нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. На засіданні органу опіки та піклування Залізничної РДА ЛМР 01.11.2019 року, враховуючи інтереси дітей, комісія надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітніх дітей. Просить позов задовольнити.
26.08.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що він намагається брати участь у вихованні дітей, але позивачка через неприязні стосунки не надає можливості йому бачитись з дітьми, з приводу чого відповідач звернувся до суду із позовом про визначення днів і годин побачень з дітьми. На даний час відповідач не працює, але використовує будь які форми підробітку щоб оплачувати аліменти. Вважає, що невелика заборгованість по аліментах за минулий період не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав, так як і діти, і він зацікавлені у спілкуванні, відповідач має бажання піклуватись про своїх дітей та брати участь у їх вихованні. Просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення аналогічні наведеними у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні дали пояснення аналогічні наведеними у відзиві на позовну заяву, просять в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні позов підтримав покликаючись на висновок ЗРА ЛМР, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 №2608/4742 від 01.11.2019 року.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, представника органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного із батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, виховання дитини повинно спрямовуватись на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, підготовку дитини до свідомого життя в суспільстві.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він - ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.
Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 04.05.2018 року було розірвано рішенням Залізничного районного суду м. Львова.
Під час перебування в шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с. 6, 7/.
Судом також встановлено, що діти проживають з матір'ю.
В психолого-педагогічних характеристиках закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 139 на вихованку старшої групи ЗДО № 139 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та вихованця молодшої групи № 139 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вказано, що діти з неповної сім'ї. Вихованням і спілкуванням у сім'ї займається лише мама, яка приводить і забирає дітей з ЗДО, а також відвідує батьківські збори та приходить на дитячі свята. Батько не бере жодної участі у вихованні дітей, не відвідує групу, де виховуються його діти, не цікавиться їхнім навчанням. Не проявляє бажання піклуватися і проводити час з дітьми /а.с. 10, 11/.
З розрахунків заборгованості по сплаті аліментів вбачається, що станом на 13.01.2020 р. ОСОБА_2 нарахована сума аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 40800 грн, боржником сплачено 15386,76 грн., заборгованість становить 25413,24 грн; на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 26442,86 грн., боржником сплачено 14348,44 грн., заборгованість становить 12094,42 грн. /а.с. 12, 13/.
25 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 296/7848/16-ц, провадження № 61-43695 св 18 (ЄДРСРУ № 81436601) досліджував питання практичного застосування відповідної правової норми стосовно позбавлення батьківських прав і прийшов до правового висновку:
- ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
- більше того, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.
Згідно висновку Залізничної районної адміністрації Львівської міької ради, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.11.2019 року орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 /а.с. 8-9/.
Суд звертає увагу на ту обставину, що дійшовши до висновку про невиконання відповідачем батьківських обов'язків по відношенню до малолітніх дітей, орган опіки та піклування не зазначає та не конкретизує у висновку від виконання яких саме батьківських обов'язків ухиляється батько ОСОБА_2 .. Натомість у вказаному висновку вказано, що надаючи пояснення батько пояснив, що аліменти сплачує не регулярно, оскільки змінював місце праці і не мав фінансової можливості утримувати дітей, проте він з дітьми бачився у дні встановлені розпорядженням Залізничної районної адміністрації, в садочок не з'являвся, оскільки це право батька, а не обов'язок.
У частині шостій статті 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Надаючи оцінку висновку органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації ЛМР №2608-4742 від 01.11.2019 року, суд вважає його таким, що не містить обґрунтованих підстав позбавлення відповідача батьківських прав та суперечить інтересам дитини.
Крім цього в матеріалах справи міститься характеристика з місця проживання відповідача, згідно якої громадянин ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони, скарг від мешканців будинку не поступало /а.с. 36/.
З наданих відповідачем копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_2 не ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей, однак сплачує їх не в повному обсязі /а.с. 39-41/.
Отже, матеріали цивільної справи не містять доказів, які б свідчили про наявність підстав для застосування до відповідача такої виключної міри як позбавлення батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей.
Натомість відповідачем подано до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про визначення днів побачень із дітьми, що свідчить про наявний спір між батьками щодо участі відповідача у спілкуванні з дітьми, що підтверджується копією ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 14.07.2020 року.
На думку суду, наявність конфліктних та неприязних стосунків між сторонами у справі, не є підставою в розумінні ст. 164 ч. 1 СК України, для позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що позивач не довела належними та допустимими доказами в розумінні статей 77,78 ЦПК України, свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками по відношенню до малолітніх дітей, а також небажання останнього приймати участь у їх вихованні.
Враховуючи викладені обставини, а також враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, а також те, що відповідач має бажання приймати участь у вихованні дітей, про що зазначив у своїх поясненнях, суд вважає позовні вимоги позивача про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12-13, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, суд -
в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 вересня 2020 року.
Суддя Постигач О.Б.