Справа: № 643/12023/18 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-кп/818/2937/20 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: Продовження строку тримання під вартою
31 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , без участі всіх потерпілих по даній справі, належних чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 01 07 2020 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора - продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 30 08 2020 року включно (а.с.19-20).
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
В апеляційній скарзі обвинувачений послався на тривалість судового розгляду (а.с.23).
Позиції учасників апеляційного провадження.
Обвинувачений та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її вимоги у повному обсязі.
Прокурор вважала ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просила залишити вимоги апеляційної скарги обвинуваченого без задоволення.
Потерпілі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Будь-яких заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від них не надходило.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника, вислухавши думку прокурора, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як слідує з матеріалів провадження, під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, судом першої інстанції постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою щодо останнього на 60 днів, тобто до 30 08 2020 року, включно.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 була заслухана думка прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Таким чином, враховуючи викладене та оцінивши окрім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, в сукупності всі обставини, у тому числі визначені ст.178 КПК України, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про існування у обвинуваченого ОСОБА_7 ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися і, що інший більш м'який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
Щодо відомостей про особу обвинуваченого, то ОСОБА_7 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та скоїв новий умисний злочин проти власності, не одружений, офіційно не працевлаштований.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що судом проаналізовано доводи сторони захисту на користь обвинуваченого, однак, він дійшов висновку, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам можливості його переховування від суду або вчинити новий злочин.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що існують обґрунтовані ризики того, що ОСОБА_7 буде переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки він не має стійких соціальних зв'язків та постійного місця мешкання на території Харківської області; незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших учасників процесу, які на момент продовження строку дії запобіжного заходу не були допитані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі для уникнення кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів; вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово (8 разів) судимий та обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, при цьому немає офіційних джерел заробітку.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд.
Колегія суддів звертає також увагу на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим в інкримінованому злочині, що в сукупності з іншими встановленими даними, зокрема про особу обвинуваченого, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що заявлені прокурором ризики є обґрунтованими. Дані обставини виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому доводи апелянта, які це заперечують, являються безґрунтовними.
Саме продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Звертаючись до суду із вимогою про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, обвинувачений посилається лише на тривалий судовий розгляд справи, однак ці доводи в будь-якому випадку не спростовують висновків суду про те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не минули та продовжують існувати на даний час.
Інших доводів, які б спростовували необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, та вказували на можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, апелянтом не наведено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення апеляційної скарги, за доводів, викладених в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 01 липня 2020 року про задоволення клопотання прокурора та про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30 серпня 2020 року, включно, щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4