22 вересня 2020 р. Справа № 480/2897/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2897/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:
- визнати неправомірним застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при визначенні відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком застосування показника 3с-середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області при визначенні відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком застосувати показник 3с-середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2017-2019 роки (три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 19.02.2020 та провести виплату донарахованих сум і в подальшому проводити виплату пенсійного забезпечення у законно визначених розмірах.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В подальшому, 19.02.2020, після досягнення 60-річного віку, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на яку, отримав відповідь, з якої вбачається, що було проведено перехід з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, як зазначено в листі, під час розрахунку розміру пенсії позивачу було застосовано показник середньої заробітної плати за три попередні (2014-2016) роки.
На переконання ОСОБА_1 , дії відповідача щодо переведення його з одного виду пенсії на інший та у застосуванні показника заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки при призначенні пенсії за віком є протиправними, так як не відповідають нормам чинного законодавства. В зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 08.05.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/2897/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 02.06.2020, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 06 березня 2001 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та, відповідно, отримув пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В подальшому, 19.02.2020, після досягнення 60-річного віку, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.18)
Вважаючи, що розмір пенсійного забезпечення нарахований невірно, позивач 05.03.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про надання інформації та копій документів, що стосуються призначення пенсії за віком, однак відповіді не отримав.
17.04.2020 адвокатом до відповідача надіслано адвокатський запит із проханням надати копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 та розрахунку розміру призначеної пенсії та інформацію про показники, які були застосовані при визначенні розміру пенсії (а.с.16)
Листом від 24.04.2020 №1800-0305-8/16275 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у відповідь на адвокатський запит повідомило, що було проведено перехід з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, як зазначено в листі, під час розрахунку розміру пенсії позивачу було застосовано показник середньої заробітної плати за три попередні (2014-2016) роки (а.с.17)
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
За приписами ч. 3 ст. 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених норм вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Судом встановлено, що з 06 березня 2001 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше 19 лютого 2020 року після досягнення 60-річного віку.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, здійснивши переведення позивача з одного виду пенсії на інший, не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача у подальшому проводити виплату пенсійного забезпечення у законно визначених розмірах, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє. Суд зазначає, що права позивача, в частині виплати йому й надалі пенсії у законно визначених розмірах на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії на даний час не проведено, а відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В даному випадку, в якості підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 надав договір про надання правничих послуг від 14.04.2020, укладений з адвокатом Єфіменко Л.І. (а.с.29), додаткову угоду до договору про надання правничих послуг від 14.04.2020 (а.с.30), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 31), ордер серія СМ № 21 (а.с.32), акт прийому-передачі виконаних робіт №1 від 04.05.2020 (а.с.33) та квитанцію від 04.05.2020 №8 (а.с.34).
На думку суду, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки, як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 04.05.2020, крім іншого, адвокатом надано послуги з відрядження та участі в судовому засіданні в Сумському окружному адміністративному суді вартістю 500,00 грн., однак позовна заява надіслана до суду поштою та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірним застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при визначенні відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком застосування показника 3с-середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 211080013) при визначенні відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) для обчислення пенсії за віком застосувати показник 3с-середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2017-2019 роки (три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 211080013) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) з 19.02.2020 з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 211080013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та надання правничої допомоги в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик