вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 906/852/19
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, буд. 1, код 23697280)
до
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс» (01032, м. Київ, Шевченківський район, провулок Алли Горської, буд. 5, код 40794076)
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
про звернення стягнення на частку в статутному капіталі
за участю представників учасників справи:
від позивача: Яцина С.В.;
від відповідача: ОСОБА_3;
від третіх осіб: ОСОБА_3 ;
14.08.2019 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , в якій позивач просив суд - в рахунок погашення заборгованості за генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД, який забезпечений договором застави від 19.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31, звернути стягнення на частку в статутному капіталі, в розмірі 70 % статутного капіталу ТОВ «Органік Сідс», що складає 70,00 гривень, та належить ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.09.2018 публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (банк) та ТОВ «Органік Сідс» (позичальник 1) та ТОВ «Аделаїда-ЕКО» (позичальник 2) укладено генеральний кредитний договір № 127/2018/КОД-КБ-ГКД.
В забезпечення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД банком та ОСОБА_2 укладено договір застави (частки в статутному капіталі) від 19.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31. Відповідно до умов договору застави ОСОБА_2 передала в заставу частку в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» в розмірі 70% від розміру статутного капіталу товариства.
У зв'язку з тим, що позичальником 1 порушено зобов'язання щодо дотримання строків сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.08.2019 позовну заяву публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишено без руху; зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду доказів перелічених в додатку до позовної заяви, а саме: копію розрахунку ТОВ «Органік Сідс».
30.08.2019 до Господарського суду Житомирської області від представника відповідача надійшло клопотання від 27.08.2019, в якому представник відповідача повідомив суд про те, що відповідач зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 , в зв'язку з чим позов ПАТ АТ «Укргазбанк» територіально не підсудний Господарському суду Житомирської області та підлягає передачі на розгляд Господарського суду Київської області.
02.09.2019 до Господарського суду Житомирської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.09.2019 у справі № 906/852/19 клопотання представника відповідача про передачу справи на розгляд Господарського суду Київської області задоволено, а матеріали позовної заяви за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , про звернення стягнення на частку учасника товариства передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/852/19 за правилами загального позовного провадження; проведення підготовчого засідання призначено на 30.10.2019. Цією ж ухвалою, суд зобов'язав позивача подати до суду: докази направлення на належну адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви поданої до Господарського суду Житомирської області; докази, які підтверджують неналежне виконання зобов'язань ТОВ «Органік Сідс» за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД; письмові пояснення щодо позовних вимог до відповідача, враховуючи, що станом на 23.09.2019 ОСОБА_2 не значиться серед учасників ТОВ «Органік Сідс» та не є володільцем частки в статутному капіталі в розмірі 70%.
На адресу суду 07.10.2019 від позивача надійшли пояснення на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 25.09.2019 та відповідні докази, які суд зобов'язав позивача подати до суду.
На адресу суду 10.10.2019 від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Аргументуючи свої заперечення представник ОСОБА_2 посилався на те, що спір у справі не належить до юрисдикції господарського суду, оскільки відповідачем у справі є фізична особа, яка не є підприємцем, тож провадження у справі підлягає закриттю.
Крім того, представник вказував на те, що в провадженні господарських судів перебувають справи №№ 910/10722/19, 924/358/19 про звернення стягнення на частку товариства та стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД.
10.10.2019 на адресу суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмета спору. Подане клопотання мотивоване тим, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами до останньої про звернення стягнення на частку учасника товариства в рахунок погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД, поряд із тим, станом на день подання клопотання ОСОБА_2 не є учасником ТОВ «Органік Сідс».
Ухвалою суду від 30.10.2019 у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про закриття провадження у справі відмовлено; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс» та ОСОБА_1 ; підготовче засідання відкладено на 20.11.2019.
11.11.2019 до суду від представника ОСОБА_2 та третіх осіб надійшли клопотання, які аналогічні за змістом, про зупинення провадження у справі № 906/852/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 924/358/19. В обґрунтування поданого клопотання заявники вказують, що на розгляді Господарського суду Хмельницької області перебуває справа № 924/358/19, предметом розгляду якої є стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД. Водночас, на думку заявників, розгляд справи № 906/852/19 є неможливим до вирішення справи № 924/358/19, адже у вказаній справі встановлюються факти щодо наявності/відсутності заборгованості та її розміру за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД.
13.11.2019 до суду від представника ОСОБА_2 та третіх осіб надійшли клопотання, які аналогічні за змістом, про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та призначення у справі судової експертизи, на вирішення якої поставити питання - яка початкова ціна реалізації предмету застави - 70% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс».
19.11.2019 від представника ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення до відзиву, в якому представник вказує, що позивачем не надано доказів щодо внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо 70% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс», тобто, ОСОБА_1 , в розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України, є правомірним набувачем частки статутного капіталу.
Ухвалою суду від 20.11.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 11.12.2019; зобов'язано учасників справи надати суду додаткові письмові пояснення, що стосуються предмета спору.
29.11.2019 на адресу суду від представника ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі. В поданих поясненнях представник додатково обґрунтовує необхідність зупинення провадження у справі № 906/852/19 та зазначає, що в матеріалах цієї справи відсутні докази (документи первинного бухгалтерського обліку), які дозволяють встановити обставини, що мають значення для вирішення справи, наявність/відсутність заборгованості за кредитним договором та/або розмір цієї заборгованості. Представник вказує на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим, між тим, у межах справи № 924/358/19 призначено судово-економічну експертизу для встановлення розміру заборгованості, що на думку представника унеможливлює розгляд цієї справи до набрання законної сили рішення у справі № 924/358/19.
На адресу суду 09.12.2019 від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання представника ОСОБА_2 та третіх осіб про зупинення провадження у справі, згідно яких позивач заперечував проти зупинення провадження у справі, оскільки у справах №№ 902/852/19 та 924/358/19 склад сторін та предмет спору є різними.
Окрім цього, позивач вказує на те, що питання, які заявники просять поставити перед судовим експертом не є такими, що потребують спеціальних знань, адже поставлене питання зводиться до оцінки судом доказів, що надані сторонами та не входять до компетенції експерта.
Також, на переконання позивача, матеріали справи містять достатню кількість первинних банківських документів, необхідних для розгляду спору по суті.
Позивач стверджує, що відповідачем на підтвердження своїх аргументів стосовно невірності розрахунку заборгованості не було надано контррозрахунку, а доводи відповідача в цій частині ґрунтуються на власних припущеннях відповідача.
27.11.2019 від представника третіх осіб надійшов відзив на позов, який за своїм змістом ідентичний відзиву та додатковим поясненням до відзиву, які поданні від імені ОСОБА_2 .
10.12.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, в якому позивач зазначав, що 23.11.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію змін в установчих документах ТОВ «Органік-Сідс», пов'язану зі зміною складу учасників товариства, а саме замість ОСОБА_2 учасником та власником 70% статутного капіталу товариства став ОСОБА_1 та оскільки п. 2.11 договору застави від 19.09.2018 передбачає, що у разі відступлення заставодавцем частки в статутному капіталі товариства третій особі, застава є дійсною для набувача такої частки, який набуває статус заставодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за цим договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права на предмет застави, позивач просив замінити первісного відповідача належним. В зв'язку з викладеним позивач просив здійснити заміну первісного відповідача - ОСОБА_2 , належним відповідачем - ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 11.12.2019 клопотання публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про заміну первісного відповідача належним відповідачем задоволено; здійснено заміну відповідача у справі № 906/852/19 ОСОБА_2 , належним відповідачем - ОСОБА_1 ; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ; підготовче засідання відкладено на 26.12.2019.
На адресу суду 16.12.2019 від представника ОСОБА_1 та третіх осіб надійшли клопотання, в яких останні заперечують наданий позивачем розрахунок заборгованості, адже такий є необґрунтований з огляду на те, що з наданого розрахунку неможливо визначити періоди нарахування процентів, а також підставність нарахувань за різними процентними ставками за одні й ті самі періоди. Відповідач зазначає, що внаслідок необґрунтованості розрахунку процентів за різними процентними ставками, нарахування пені також здійснено невірно.
Крім того, відповідач вказує, що право на нарахування процентів позивач втратив після пред'явлення позову у справі № 924/358/19, а саме після 27.03.2019.
На підставі викладених обставин представник відповідача просив суд призначити у справі судову експертизу, на вирішення якої поставити питання - який розмір заборгованості ТОВ «Органік Сідс» за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД, який забезпечений договором застави від 19.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31?.
17.12.2019 до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній просив суд розпочати розгляд справи № 906/852/19 спочатку.
Ухвалою суду від 26.12.2019, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 23.01.2020.
16.01.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач заперечує проти задоволення клопотань відповідача та третіх осіб про призначення у справі судово-економічної експертизи.
Ухвалою суду від 23.01.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 12.02.2020.
21.01.2020 на адресу суду від представника ТОВ «Органік Сідс» повторно надійшло клопотання про зупинення провадження № 906/852/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 924/358/19.
04.02.2020 від позивача надійшли письмові пояснення щодо обґрунтованості розрахунку заборгованості за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД.
Ухвалою суду від 12.02.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 19.02.2020.
17.02.2020 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких відповідач додатково зазначає, що у відповідності до умов п. 5.2. договору застави, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувала в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання (частки учасника товариства в статутному капіталі, в розмірі 70% статутного капіталу ТОВ «Органік Сідс»), тобто, як вказує відповідач сторонами договору погоджено спосіб звернення стягнення на заставне майно як позасудовий, відповідно в судовому порядку такі вимоги не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 19.02.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 04.03.2020.
27.02.2020 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у доповненнях на відзив.
Ухвалою суду від 04.03.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 01.04.2020.
Ухвалами суду від 02.04.2020, 23.04.2020, 14.05.2020, 10.06.2020, 01.07.2020 підготовче засідання відкладено на 23.04.2020, 14.05.2020, 10.06.2020, 01.07.2020, 22.07.2020 відповідно.
23.06.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач зазначає, що розділом 5 договору застави від 19.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 визначений порядок звернення стягнення на предмет застави, в зв'язку з чим з метою ефективного захисту своїх прав позивач змінює предмет позову та просить суд звернути стягнення на частку, яка становить 70% статутного капіталу ТОВ «Органік Сідс», що складає 70,00 гривень та належить ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» шляхом реалізації вказаної частки на прилюдних торгах через виконавче провадження за вартістю, яка буде визнана суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 01.07.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог викладених в заяві про зміну предмета позову від 23.06.2020.
Також в судовому засіданні 22.07.2020, суд розглянувши клопотання представника відповідача та третіх осіб про зупинення провадження та призначення у справі судово-економічної експертизи, відмовив в їх задоволенні з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Предметом спору у справі є звернення стягнення на частку, яка становить 70% статутного капіталу ТОВ «Органік Сідс», що складає 70,00 гривень та належить ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» шляхом реалізації вказаної частки на прилюдних торгах через виконавче провадження за вартістю, яка буде визнана суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження.
Суд зазначає, що питання щодо документального підтвердження заборгованості за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД є правовим та не потребує спеціальних знань.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що встановлення фактичних даних у справі не потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а зібраних у справі доказів достатньо для з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи. Таким чином, суд не вбачає підстав для призначення у справі судової експертизи.
Крім того, призначення судової експертизи у справі є правом, а не обов'язком суду, яке суд може реалізувати лише у разі виникнення дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Щодо зупинення провадження у справі № 906/852/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 924/358/19.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта-шоста статті 75 ГПК України).
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
Дослідивши подане клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних підстав, які б підтверджували неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 924/358/19.
Ухвалою суду від 22.07.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.08.2020.
В судовому засіданні 12.08.2020 оголошено перерву до 09.09.2020.
В судове засідання 09.09.2020 з'явились представники позивача, відповідача та третіх осіб. Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
1. Кредитний договір
1.1. Генеральний кредитний договір
18.09.2018 публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аделаїда-ЕКО», товариством з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс» (позичальники) укладено Генеральний кредитний договір № 127/2018/КОД-КБ-ГДК (далі - Генеральний кредитний договір), згідно з п. 1.1. якого Генеральний кредитний договір визначає загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного п. 1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов'язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитною договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору.
Відповідно до п. 1.2. Генерального кредитного договору, кредитні операції здійснюються в порядку, визначеному у відповідних додаткових договорах та з урахуванням положень Генерального кредитного договору. Кредитні операції за Генеральним кредитним договором проводяться виключно після укладання додаткових договорів до Генерального кредитного договору, які є невід'ємною частиною Генерального кредитного договору та містять посилання на Генеральний кредитний договір. Умови проведення банком Кредитних операцій викладені на офіційному сайті Банку: www.ukrgasbank.com.
Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за Генеральним кредитним договором встановлюється з 18 вересня 2018 року по 17 вересня 2023 року (включно).
Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за Додатковими договорами встановлюються в Додаткових договорах, але в будь-якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення Кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору. (п. 1.4. Генерального кредитного договору).
Згідно п. 3.1. Генерального кредитного договору, кредитні операції здійснюються Банком на користь Позичальника виключно після підписання Сторонами відповідного Додаткового договору до Генерального кредитного договору в розмірі не більше Ліміту кредитування за Додатковим договором та на умовах, визначених Додатковим договором та Генеральним кредитним договором. Додатковим договором визначаються особливості здійснення Кредитної операції, зокрема, в частині Ліміту кредитування за Додатковим договором, валюти, строків та умов Погашення заборгованості, графік погашення кредиту/ зменшення ліміту відновлювальної/не відновлювальної кредитної лінії.
Відповідно до п. 3.7. Генерального кредитного договору, Базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у Додаткових договорах, та не може перевищувати 100,01 процентів річних. Базова процентна ставка за Додатковим договором може бути фіксованою або змінюваною. Розмір та тип процентної ставки визначається у Додаткових договорах з урахуванням норм Генерального договору.
Підвищений розмір процентів: Сторони укладаючи Генеральний кредитний договір домовилися, що базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість, збільшується на:
- 3 (три) процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником умов п. 4.2.6. Генерального кредитною договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому позичальник не дотримувався умов п 4.2.6. Генерального кредитного договору. Період протягом якого діє умова щодо збільшення базового розміру процентів, зазначена у цьому пункті, закінчується 24-м числом другого календарного місяця, наступного за кварталом, в якому Позичальник виконав зазначені зобов'язання;
- 3 (три) процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником кожної з умов п.п. 4.2.16. - 4.2.22. Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов, зазначених в п.п. 4.2.16. - 4.2.22. Генерального кредитного договору і до дня виконання Позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
- 2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті/1 (один) процентний пункт для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником кожної з умов п.п. 4.2.7.1. - 4.2.7.6., п.п. 4.2.7.10 Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з 25-го числа другого місяця, наступного за останнім звітним кварталом, у якому Позичальник не виконав зобов'язання, зазначених в п.п. 4.2.7.1. - 4.2.7.6., п.п. 4.2.7.10. Генерального кредитного договору і встановлюється на 30 (тридцять) календарних днів. За недотримання вимог п.п. 4.2.7.1. - 4.2.7.6, п.п. 4.2.7.10. Генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року, збільшення базового розміру процентів діє з 25-го березня і встановлюється на 30 (тридцять) календарних днів;
- 2 (два) проценті пункти для Додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником кожної з умов п.п. 4.2.7.7. - 4.2.7.8. Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому Позичальник недотримувався умов п.п. 4.2.7.7. -4.2.7.8. Генерального кредитною договору або з 25-го березня, якщо Позичальник не дотримувався умов п.п. 4.2.7.7. - 4.2.7.8. Генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року. Період протягом якого діє умова щодо збільшення базового розміру процентів, зазначена у цьому пункті, закінчується 24-м числом другого календарного місяця, наступного за кварталом, в якому Позичальник виконав зазначені зобов'язання;
- 2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником кожної з умов п.п. 4.2.7.9., 4.2.7.11., 4.2.7.14. Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з 25-го числа другого місяця, наступного за останнім звітним кварталом, у якому Позичальник виконав зобов'язання, зазначені в п.п. 4.2.7.9., 4.2.7.11., 4.2.7.14. Генерального кредитною договору і встановлюється на 30 (тридцять) календарних днів. За невиконання вимог п.п. 4.2.7.9., 4.2.7.11., 4.2.7.14. Генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року, збільшення базового розміру процентів діє з 25-го березня і встановлюється на 30 (тридцять) календарних днів;
- 2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті/1 (один) процентний пункт для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником зобов'язання, зазначеного в п. 4.2.9. щодо надання будь-якого документу з додатком № 3 до Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому Позичальник не дотримувався умов п. п. 4.2.9. Генерального кредитного договору або з 25-го березня, якщо Позичальник не дотримувався умов п. п. 4.2.9. Генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року і до дня виконання Позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
- 2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником умов п.п. 4.2.24. Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому Позичальник не дотримувався умов п.п. 4.2.24. Генерального кредитною договору або з 25-го березня, якщо Позичальник не дотримувався умов п.п. 4.2.24. Генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року і до дня виконання Позивальником зазначених зобов'язань, в повному обсязі;
- 2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником умов п. п. 4.2.25. Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотриманих умов, зазначених в п.п. 4.2.25. Генерального кредитного договору і до дня виконання Позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
- 3 (три) процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для Додаткових договорів в іноземній валюті у разі недотримання Позичальником умов п.п. 4.2.27., 4.2.28. Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов, зазначених в п.п. 4.2.27., 4.2.28. Генерального кредитного договору і до дня виконання Позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
- 5 (п'ять) процентних пунктів для Додаткових договорів в національній валюті/5 (п'ять) процентних пунктів для Додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання Позичальником умов п. п. 4.2.29., 4.2.30. Генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов, зазначених в пп. 4.2.29., 4.2.30. Генерального кредитного договору і до дня виконання Позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі.
Вищезазначені умови про збільшення базового розміру процентів за користування Кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою Сторін, що виражено шляхом укладення цього Генерального кредитного договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Генерального кредитного договору. У випадку недотримання Позичальником одночасно двох або більше умов, визначених в п.п. 4.2.6, 4.2.7, 4.2.9, 4.2.16, 4.2.25, 4.2.27, 4.2.30 Генерального кредитного, базовий розмір процентів за користування Кредитом за всіма чинними Додатковими договорами підвищується на відповідну кількість процентних пунктів за кожне недотримання, і за наявності одночасно декількох порушень базовий розмір процентів підвищується на суму процентних пунктів за невиконання кожного з зобов'язань. Загальний розмір підвищення базової процентної ставки не повинен перевищувати 10 (десяти) процентних пунктів.
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі базової, або підвищеної базової відповідно до цього пункту Генерального кредитного договору, або процентної ставки на прострочену заборгованість, визначену відповідно до п. 3.13. Генерального кредитного договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 3.8. Генерального кредитного договору, проценти нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання Кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання (для овердрафтів та відновлюваних кредитних ліній) відповідного Додаткового договору та/або Генерального кредитного договору, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, в день повного (в т.ч. дострокового) погашення Кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) згідно з умовами відповідного Додаткового договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення Кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту. При цьому, проценти за користування кредитними коштами нараховуються на залишок заборгованості за кожним із Додаткових договорів, починаючи з дня надання кредитних коштів до дня повного погашення заборгованості за кожним із Додаткових договорів.
Проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку на який надано Кредит (для кредитів або не відновлювальних кредитних ліній) та в день дострокового розірвання (для овердрафтів та відновлювальних кредитних ліній) відповідного Додаткового договору та/або Генерального кредитного договору на рахунок, вказаний в Додатковому договорі. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від Позичальника в рахунок погашення процентів у встановлені Генеральним кредитним договором, строки, суми непогашених у строк процентів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості. У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості будь-яким із Додаткових договорів, Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку, в порядку, визначеному в пунктах 3.20 - 3.21 Генерального кредитного договору. (п. 3.9. Генерального кредитного договору).
Відповідно до п. 3.13. Генерального кредитного договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені Додатковими договорами (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі, передбаченому Додатковими договорами.
Згідно п. 3.17. Генерального кредитного договору процедура щорічної зміни процентної ставки, для Додаткових договорів зі змінюваною процентною ставкою:
Зміна процентної ставки здійснюється за ініціативою Банку без внесення змін (доповнень) до Додаткового договору один раз на рік, шляхом надсилання Банком Позичальнику, поручителям, Заставодавцям/Іпотекодавцям письмового повідомлення про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з одночасним направленням повідомлення на електронну пошту Позичальника, з якої вступає в силу інша процентна ставка. Повідомлення обов'язково має містити значення процентної ставки, на яку буде проведено заміну діючої процентної ставки (далі - Нова ставка), та дату починаючи з якої вона вступає в силу, (п. 3.17.1. Генерального кредитного договору).
Згідно п. 3.17.2. Генерального кредитного договору, нова ставка визначається банком за 25 (двадцять п'ять) днів до дати, річниці підписання Додаткового договору, з якої застосовується ця процентна ставка згідно Повідомлення як сума значення індексу UIRD12m для валюти, що відповідає валюті кредиту, станом на попередній день, що передує даті розрахунку Нової ставки та значення фіксованої маржі, зазначеної в Додатковому договорі.
Згідно п. 3.17.3. Генерального кредитного договору Банк не має права змінювати встановлений Договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди Позичальника.
Встановлений максимальний розмір збільшення (різниця Нової та початкової встановленої на дату укладання Додаткового договору) процентної ставки складає 50 процентних пункти, (п. 3.17.4. Генерального кредитного договору).
При від'ємному значенні індексу UIRD12m, для валюти, що відповідає валюті кредиту, до розрахунку Нової ставки приймається умовне значення індексу рівне нулю, (п. 3.17.5. Генерального кредитного договору).
1.2. Додатковий договір
24.10.2018 позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс» укладено додатковий договір № 127/2018/КОД-КБ-ГДК-МВКЛ2 до генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 про відкриття відновлюваної кредитної лінії (надалі - Додатковий договір) (т. 2 а.с. 13-138).
Відповідно до п. 1. Додаткового договору, Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього Додаткового договору відкриває Позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію в сумі 35000000,00 грн в межах встановленого Загального ліміту за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит в межах строку кредитування, встановленого в п. 2. цього Додаткового договору, та сплатити Плату за Кредит на умовах та в строки (терміни), визначені Генеральним кредитним договором та Додатковим договором.
Відповідно до п. 2.1. Додаткового договору, ліміт кредитування за додатковим договором відкривається з 01.10.2018 по 17.09.2023 (включно).
Позичальник зобов'язаний сплачувати кредит у строки визначені у Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за додатковим договором (додаток № 2 до даного додаткового договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в строк, встановлений в п. 2.1. даного Додаткового договору. (п. 2.2. Додаткового договору).
Згідно пункту 3.1. Додаткового договору базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного в п. 2. даного Додаткового договору на строкову заборгованість є змінюваним та встановлюється в розмірі суми значення індексу UIRD12m для валюти, що відповідає валюті кредиту (долар США, гривня), станом на попередній банківський день, що передує даті укладання договору та значення фіксованої маржі в розмірі: 3,98 процентних пункти, за кредитами наданими в гривні; 4,68 процентних пункти, за кредитами наданими в доларах США. Значення процентної ставки змінюється щорічно згідно за процедурою, визначеною в Генеральному кредитному договорі.
Пунктом 3.2. Додаткового договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк відповідно до п. 2 даного додаткового договору (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 3 додаткового договору та діючому на дату виникнення простроченої заборгованості, збільшеного на 5 (п'ять) процентних пункти.
Порядок встановлення процентної ставки, її зміни перегляду визначено Генеральним кредитним договором (п. 3.3. Додаткового договору).
Відповідно до п. 4. Додаткового договору, кредитні кошти надаються Банком Позичальнику окремими траншами, шляхом:
- оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених умовами цього Додаткового договору, розрахункових документів Позичальника безпосередньо з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в Київській обласній дирекції АБ «Укргазбанк», код Банку 320478;
- перерахування з рахунків, відкритих в Київській обласній дирекції АБ «Укргазбанк», код Банку 320478 на відповідні поточні рахунки Позичальника, відкриті в Київській обласній дирекції АБ «Укргазбанк», код Банку 320478. При цьому, за згодою Банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені цим Додатковим договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.
Додатком 2 до Додаткового договору «Графік зменшення ліміту мультивалютної відновлювальної кредитної лінії», визначено, що Позичальник зобов'язався виплачувати Банку суму Кредиту відповідно до графіку (дати та суми погашення) починаючи з 01.10.2018 по 17.09.2023.
В підтвердження факту перерахування на рахунок ТОВ «Органік Сідс» кредитних коштів у розмірі 35000000 гривень позивач посилається на відомості, що відображені у виписці по рахунку ТОВ «Органік Сідс» НОМЕР_3 за період з 18.09.2018 по 13.05.2019. В призначенні платежу вказано «надання кредиту в рахунок кредитної лінії згідно ДД № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-МВКЛ2 від 01.10.2018. до ГКД № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 (т. 3 а.с. 80-85).
2. Договір застави
Відповідно до п. 2.1.12. Генерального кредитного договору в редакції додаткової угоди від 18.09.2018 сторони дійшли згоди, що у забезпечення зобов'язань за Генеральним кредитним договором надано в заставу 100% частки в статутному фонді ТОВ «Органік Сідс». Заставна вартість 100% в статному фонді ТОВ «Органік Сідс», встановлюється за домовленістю сторін в розмірі 1,0 гривень, без врахування ПДВ.
19.09.2018 позивачем та ОСОБА_2 (заставодавець) було укладено Договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 частки у статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс», за яким в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором ОСОБА_2 передає в заставу позивачу частку в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» на загальну суму 70,00 гривень, що складає 70% статутного капіталу цього товариства (т. 1 а.с. 36-41).
За змістом п. 1.1. Договору застави він забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з Генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18 вересня 2018 року (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем та ТОВ «Аделаїда-Еко», та ТОВ «Органік Сідс».
Відповідно до п. 2.1. Договору застави в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю частку у статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс», місцезнаходження 30400, Хмельницька область м. Шепетівка, вул. Тітова буд. 1А, зареєстроване в ЄДР за номером 40794076 - надалі у тексті іменується Товариство), на загальну суму 70,00 гривень, що складає 70,0 (сімдесят цілих нуль десятих) % від розміру в статутного капіталу цього Товариства (надалі - предмет застави). Предмет застави належить заставодавцю на підставі, зокрема, Статуту Товариства, нова редакція якого затверджена Протоколом № 04/09-18/ОС Загальних зборів учасників Товариства від 04 вересня 2018 року та зареєстрована приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз О.А. 04 вересня 2018 року за реєстровим № 1504, код доступу 73685298015.
Предмет застави оцінено Сторонами в 0,70 (нуль) гривень 70 копійок без ПДВ (надалі - заставна вартість) (п. 2.2. Договору застави).
Відповідно до пункту 3.1.6. Договору застави - у разі невиконання позичальником умов кредитного договору/порушення строків погашення понад 30 календарних днів: кредиту, процентів за користування кредитними коштами, комісії/звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визнаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета застави.
Згідно витягу № 56966599 від 20.09.2018 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо приватного обтяження на користь позивача на підставі договору застави від 19.09.2018 щодо частки в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» на суму 70,00 гривень, що складає 70% від розміру статутного капіталу цього товариства та накладено заборону відчуження (т. 4 а.с. 101-102).
3. Зміна власника предмету застави
22.11.2018 ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс», що належить ОСОБА_2 у розмірі 70% статутного капіталу товариства, вартістю 70,0 гривень, про що складено акт приймання-передачі від 22.11.2018 (т. 3 а.с. 148-149).
Відповідні зміни зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
Отже, з 22.11.2018 власником частки у статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» у розмірі 70%, що на час укладання договору застави належала ОСОБА_4 став ОСОБА_1 .
За твердженням позивача до ОСОБА_1 перейшли всі обов'язки заставодавця за Договором застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 частки у статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» від 19.09.2018, укладеним позивачем з ОСОБА_4 .
Згідно Витягу № 58689738 від 14.03.2019 в Державному рестрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення по договору застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-32 від 19.09.2018, що зареєстрований в реєстрі за № 5032 (т. 3 а.с. 161).
За твердженнями позивача, станом на день звернення з позовною заявою за ТОВ «Органік Сідс» обліковується заборгованість за Генеральним кредитним договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 у розмірі 41903278,11 гривень, яка складається з:
- заборгованості по кредиту строкової - 31000000,00 гривень;
- заборгованості по кредиту простроченої - 4000000,00 гривень;
- заборгованості по процентах поточної - 373750,00 гривень;
- заборгованості по процентах простроченої - 5537440,09 гривень;
- пені за несвоєчасне погашення кредиту - 503013,70 гривень;
- пені за несвоєчасну сплату процентів - 489074,32 грн.
Враховуючи викладені вище обставини, Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з вимогою щодо звернення стягнення на предмет застави, а саме на частку учасника товариства - ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про заміну відповідача), що складає 70% статутного капіталу ТОВ «Органік Сідс» або 70 гривень та, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (від 23.06.2020), остаточно просив звернути стягнення на зазначену частку на користь позивача шляхом реалізації вказаної частки на прилюдних торгах через виконавче провадження за вартістю, яка буде визнана суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження.
Підставою звернення позивача до суду з даним позовом є невиконання ТОВ «Органік Сідс» умов Генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 та Додаткового договору № 127/2018/КОД-КБ-ГДК-МВКЛ2 від 24.10.2018, укладеного позивачем із ТОВ «Оргік Сідс», в забезпечення виконання зобов'язання за яким між позивачем та третьою особою ОСОБА_2 укладено договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 від 19.09.2018, обов'язки заставодавця за яким перейшли до відповідача по справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
1. Щодо суми основної заборгованості за тілом кредиту
Головною передумовою для вирішення питання про звернення стягнення на предмет застави є перевірка судом обставин, що підтверджують та/чи спростовують існування станом на час вирішення спору заборгованості ТОВ «Органік Сідс» перед позивачем.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи позивач надав ТОВ «Оргік Сідс» кредитні кошти шляхом їх зарахування на рахунок ТОВ «Органік Сідс» 01.10.1018 у розмірі 10000000 гривень та 11.10.2018 у розмірі 25000000 гривень, зі строком кредитування до 17.09.2023, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «Органік Сідс» НОМЕР_3 за період з 18.09.2018 по 13.05.2019 (т. 3 а.с. 80-85), яка, в контексті відсутності заперечень з боку відповідача та інших осіб факту отримання кредитних коштів у зазначеному розмірі є належним доказом, що підтверджує факт отримання ТОВ «Органік Сідс» кредитних коштів.
Як вже зазначалося, згідно Графіку зменшення ліміту мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, що є додатком 2 до Додаткового договору від 24.10.2018 погашення кредитної заборгованості мало здійснюватися частинами.
З наданої виписки по рахунку вбачається, що ТОВ «Органік Сідс» своїх обов'язків щодо повернення кредитних коштів не виконувало.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4.3.2. Генерального кредитного договору банк має право відмовитися від здійснення кредитних операцій на користь позичальника частково або у повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та погашення заборгованості позичальника, у разі настання будь-яких несприятливих подій, зазначених в п. 4.3.3. Кредитного договору.
14.03.2019 позивач звернуся до ТОВ «Органік Сідс» із листом-вимогою, в якому, із посиланням на положення п. 4.3.2. Генерального кредитного договору, вимагав дострокового погашення суми кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій протягом 30 днів (т. 1 а.с. 117-118).
Станом на 13.05.2019 у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «Органік Сідс» своїх зобов'язань заборгованість по кредиту строкова становить 31000000 гривень, а заборгованість по кредиту прострочена становить 4000000 гривень, що загалом за тілом кредиту становить заборгованість у розмірі 35000000 гривень.
Повторюючись суд зазначає, що наведені обставини підтверджується випискою по рахунку ТОВ «Органік Сідс» НОМЕР_3 за період з 18.09.2018 по 13.05.2019 (т. 3 а.с. 80-85), наданої позивачем, не заперечувалися та опосередковано підтверджені контррозрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Органік Сідс» (т. 3 а.с. 9), в якому товариство фактично підтвердило як факт отримання кредитних коштів у розмірі 35000000 гривень, так і факт існування строкової заборгованості по кредиту у розмірі 31000000 гривень, та простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 4000000 гривень.
Отже суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи заборгованості ТОВ «Органік Сідс» перед позивачем за тілом кредитом у розмірі 35000000 гривень, з яких заборгованість по кредиту строкова становить 31000000 гривень, а заборгованість по кредиту прострочена становить 4000000 гривень.
2. Щодо нарахованих позивачем відсотків
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як вбачається, порядок встановлення процентної ставки, її зміни та перегляду визначається положеннями п.п. 3.7.-3.17. Генерального кредитного договору та п.п. 3.1.-3.3. Додаткового договору.
Так, в розрахунку стягуваної суми заборгованості позивач посилається на наявність у ТОВ «Органік Сідс» заборгованості по процентах поточної заборгованості у розмірі 373750,00 гривень та по процентах простроченої заборгованості у розмірі 5537440,09 гривень.
2.1 Щодо визначення розміру процентної ставки
Із розрахунку позивача також вбачається, що ним застосовувалися різні процентні ставки, а саме 19, 25, 29, 30, 34 % річних.
При цьому процента ставка, що визначена позивачем у розрахунку, як базова становить 19%. Відповідач та інші учасники справи цього факту не заперечували.
Щодо обставин збільшення, застосованої позивачем процентної ставки, то змістовні пояснення з цього приводу викладено в письмових поясненнях, що надійшли на адресу суду 04.02.2020 (т. 3 а.с. 116-126).
В зазначених поясненнях позивач зазначив, що відповідне коригування процентних ставок в бік збільшення, відбувалося із дотриманням умов договору, зокрема положень п.п. 3.7-3.17 Генерального договору та п.п. 3.1.-3.3. Додаткового договору.
Відповідач та ТОВ «Органік Сідс» в перебігу розгляду справи заперечували підставність такого збільшення процентної ставки та наполягали на невизначеності підстав для збільшення та просили з цього приводу призначити проведення судової експертизи, проти призначення якої позивач заперечував.
Як вбачається з пояснень позивача від 04.02.2020 збільшення процентної ставки, що застосовувалася по відношенню до строкової заборгованості на 3, 5, 6 процентних пункти відбувалося з мотивів порушення позичальником умов п.п. 4.2.6., 4.2.7.1., 4.2.9., 4.2.24. Генерального договору.
Поряд із цим, об'єктивних даних, що підтверджували б факт порушення ТОВ «Органік Сідс» зазначених пунктів договорів, в чому такі порушення полягали, позивачем до матеріалів справи не надано.
Поряд із цим, з огляду на заперечення відповідача та ТОВ «Органік Сідс» та відсутність у матеріалах справи відповідних доказів, що могли б підтвердити факт порушення позичальником наведених умов, суд позбавлений можливості дійти висновку про підставність підвищення позивачем процентних ставок для розрахунку процентів по строковій заборгованості.
З огляду на викладене вище, суд може вважати підставним та доведеним здійснення позивачем нарахування процентів по строковій заборгованості (31000000 гривень) виходячи із процентної ставки тільки у розмірі 19%, що визначена сторонами як базовий розмір процентів, розрахований на підставі відкритих відомостей значення індексу UIRD12m для гривні станом на дату, що передувала даті укладення Додаткового договору, збільшений на фіксований розмір маржі у розмірі 3,98%, що цілком узгоджується, як із положеннями п. 3.1. Додаткового договору так і з відповідними положеннями Генерального кредитного договору.
Правомірність застосування позивачем процентної ставки до строкової заборгованості на рівні 25 та 29 % позивачем не доведена.
Щодо застосованої позивачем процентної ставки до нарахування процентів по простроченій заборгованості (4000000 гривень) то суд вбачає виправданим та доведеним застосування до такої заборгованості процентної ставки у базовому розмірі, збільшеному на 5 процентних пункти, тобто у розмірі 24% (19%-базовий розмір+5%), що цілком відповідає умовам п . 3.2. Додаткового договору.
Щодо застосування процентної ставки на рівні 30% та 34% по простроченій заборгованості то правомірність їх застосування позивачем належним чином також не доведена, а тому нарахування відсотків за такими ставками оцінюється судом як безпідставне.
2.2. Щодо визначення періоду нарахування процентів
З цього приводу суд дійшов висновку, що оскільки позивач звернувся 14.03.2019 до ТОВ «Органік Сідс» із вимогою про дострокове повне погашення кредитної заборгованості, нарахованих процентів та штрафних санкцій, встановивши в листі-вимозі строк для такого погашення 30 днів, суд вважає, що таким листом фактично змінено строк дії договору та порядок виконання позичальником своїх зобов'язань, а тому підставним можна вважати нарахування процентів за період лише до 13.04.2019 (14.03.2019+30 днів).
Відповідач та ТОВ «Органік Сідс» факт отримання зазначеного листа-вимоги не заперечували і хоча матеріали справи не містять відомостей про дату направлення такої вимоги, з огляду на відсутність відповідних заперечень учасників справи, суд виходить із дати пред'явлення такої вимоги 14.03.2019, тому кінцевою датою нарахування процентів є 13.04.2019, після якої нарахування процентів не є правомірним.
Аналогічну позицію щодо припинення нарахування процентів після пред'явлення банком вимоги про повне дострокове виконання умов договору викладено у Постанові Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.
Здійснивши перерахунок стягуваної суми процентів в контексті висновків суду, що викладено вище та стосується як процентної ставки, підставність застосування якої є доведеною, а також періоду за який такі проценти мають бути нараховані, суд прийшов до висновку, що заборгованість по процентах з поточної заборгованості становить 3109456 гривень, а заборгованість по процентах щодо простроченої заборгованості становить 252266,7 гривень, а загальна сума процентів, що підтверджується матеріалами справи становить 3361722,7 гривень.
З урахуванням частково оплаченої суми процентів, як про це зазначає позивач та що не заперечується іншими учасниками справи, у розмірі 72698,81 гривень, загальна сума процентів, що правомірно пред'явлена до стягнення та підтверджена в перебігу розгляду справи становить 3289023,89 гривень.
3. Щодо нарахованої суми пені
Позивач в позові зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «Органік Сідс» своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів ним нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 503013,70 гривень та пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 489074,32 гривень.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.3. Генерального кредитного договору передбачено, що за порушення визначених у Генеральному кредитному договорі та Додаткових договорах до Генерального кредитного договору строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня сплачується у національній валюті за офіційним курсом гривні до валюти заборгованості, встановленим Національним банком України на дату сплати. У випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені остання розраховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.
Здійснивши власний розрахунок суми пені за несвоєчасне погашення кредиту із дотриманням періоду нарахування, визначеного позивачем та приймаючи до уваги висновки суду, що викладено вище (зокрема щодо обмеження строку нарахування пені 13.04.2019), судом встановлено, що належним чином підтвердженими є вимоги щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 378400 гривень.
Здійснивши власний розрахунок суми пені за несвоєчасну сплату процентів кредиту із дотриманням періоду нарахування, визначеного позивачем та приймаючи до уваги висновки суду, що викладено вище (зокрема щодо обмеження строку нарахування пені 13.04.2019), а також визначеного судом вірного розміру процентів, судом встановлено, що належним чином підтвердженими є вимоги щодо нарахування пені за несвоєчасне сплату процентів у розмірі 241305,3 гривень.
Таким чином, суд вважає доведеним та підтвердженим існування станом на час вирішення цієї справи заборгованості ТОВ «Органік Сідс» перед позивачем у загальному розмірі 38908729,19 гривень, з яких: заборгованість по кредиту строкова становить 31000000,00 гривень; заборгованість по кредиту прострочена становить 4000000,00 гривень; заборгованість по процентах становить 3289023,89 гривень; пеня за несвоєчасне погашення кредиту становить 378400 гривень; пеня за несвоєчасну сплату процентів становить 241305,30 гривень, в рахунок погашення якої може бути звернуто стягнення на предмет застави.
4. Щодо звернення стягнення на заставлене майно
4.1. У якості правової підстави для вимог про звернення стягнення на заставлене майно позивач вказує, що 19.09.2018 між ним та ОСОБА_2 (заставодавець) укладений Договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 частки у статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс», за яким в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором ОСОБА_2 передає в заставу позивачу частку в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» на загальну суму 70,00 гривень, що складає 70% статутного капіталу цього товариства (т. 1 а.с. 36-41).
Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставою є спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом, якою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ст. ст. 1, 3 Закону України «Про заставу»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Відповідно до п 5.1. Договору застави заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави зокрема у випадках: порушення строків (понад 30 календарних днів) виконання зобов'язання за кредитним договором, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або часткові несплаті сум процентів, та/або при несплаті або часткові несплаті комісій, та/або при несплаті або часткові несплаті штрафних санкцій; у разі порушення заставодавцем/позичальником обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги заставодержателя про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку на підставі цього Договору. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права заставодержателя звернутися до суду.
Звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого документа здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Спеціальним законом щодо правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
За визначеннями, наведеними у ст.ст. 3, 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна; обтяження поділяються на публічні та приватні; публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду, а приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
В ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Отже можливість звернення стягнення на предмет застави передбачена як спеціальним Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Законом України «Про заставу» так і договором застави.
При цьому ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Як вже зазначалося згідно Витягу № 58689738 від 14.03.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення по договору застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-32 від 19.09.2018 (т. 3 а.с. 161).
З наведеного вбачається, що договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 укладений 19.09.2018 позивачем та ОСОБА_2 (заставодавець) є належною правовою підставою для вимог про звернення стягнення на заставлене майно.
Оскільки факт наявності порушення зобов'язання та заборгованості ТОВ «Органік Сідс» за Генеральним кредитним договором та Додатковим договором підтверджений матеріалами справи, позивач набув право задовольнити вимоги за цими договорами шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 від 19 .09.2018.
4.2. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 , як первісний відповідач по справі та власник частки, що є предметом Договору застави вказувала на те, що 22.11.2018 нею та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс», що належить ОСОБА_2 у розмірі 70% статутного капіталу товариства, вартістю 70,0 гривень, про що складено акт приймання-передачі від 22.11.2018 та проведені відповідні зміни в ЄДР (т. 3 а.с. 148-149).
ОСОБА_1 , після залучення його до участі у справі у якості належного відповідача, вказував на те, що правомірно набув право на частку, що є предметом застави та витребування у нього зазначеної частки не можливе, нормативного обґрунтувавши свої заперечення посиланням на положення ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та відсутність в реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження частки ОСОБА_2 на момент її продажу.
Надаючи належну юридичну оцінку доводам сторін в цій частині, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2.11. Договору застави у разі відступлення застводавцем частки (або її частини) у статутному капіталі Товариства іншій особі, застава є дійсною для набувача такої частки (частини частки), який набуває статус заставодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за цим Договором у тому обсязі і на тих умовах , що існували до набуття ним права на предмет заяви. При цьому, Заставодавець має дотримуватись вимог п. 3.4.2. цього договору.
Згідно п. 2.12. Договору застави особа, яка набула право на предмет застави набуває статус заставодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за цим Договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права на предмет застави.
Частиною 2 статті 586 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення містяться і у ст. 17 Закону України «Про заставу».
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач згоди на відчуження ОСОБА_2 частки в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» не надавав, ОСОБА_2 таке відчуження з банком не узгоджувала, а тому такий продаж здійснено із порушенням положень Договору застави, зокрема п. 3.4.2., який чітко визначає можливість здійснення заставодавцем відчуження предмету застави виключно на підставі письмового погодження з боку банку, що ОСОБА_2 було відверто проігноровано.
Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Як вже зазначалося згідно витягу № 56966599 від 20.09.2018 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо приватного обтяження на користь позивача на підставі договору застави від 19.09.2018 щодо частки в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» на суму 70,00 гривень, що складає 70% від розміру статутного капіталу цього товариства та накладено заборону відчуження (т. 4 а.с. 101-102).
Отже, відповідач ОСОБА_1 позбавлений права посилатися на добросовісність набуття права на частку та на захист його права власності із посиланням на положення ст. 10 Закону України Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», як такі, що унеможливлюють, після зміни власника частки, задоволення судом позову про звернення на неї стягнення, адже відповідне приватне обтяження на момент вчинення договору купівлі-продажу частки від 22.11.2018 містилося в Державному реєстрі, а тому обізнаність ОСОБА_1 про таке обтяження презюмується.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням визначення ОСОБА_1 належним відповідачем у справі, позивач підставно звернувся до суду із розглядуваним позовом із вимогами про звернення стягнення по зобов'язаннях ТОВ «Органік Сідс» на частку в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс», що належить відповідачу, як особі, до якої перейшли усі обов'язки за Договором застави та з урахуванням висновків суду, щодо підтвердженої та доведеної позивачем суми вимог в рахунок якої має бути звернуто стягнення на предмет застави, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
4.3. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Як вбачається, позивач в позові, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.06.2020 вимагає звернення стягнення на заставлене майно шляхом реалізації вказаної частки на оприлюднених торгах через виконавче провадження за вартістю, яка буде визнана суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження.
Згідно ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Алгоритм дій під час виконання виконавцем судового рішення про звернення стягнення на частку в статутному капіталі визначено в ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який має дотримуватися виконавцем під час здійснення виконання відповідного рішення, зокрема щодо визначення вартості частки.
Таким чином, встановлюючи спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження, суд приходить до висновку про необхідність здійснення реалізації заставленого майна шляхом його продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів за вартістю, яка буде визначена в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», адже саме такий спосіб реалізації, на думку суду, в більшій мірі відповідає змісту та суті порушеного права позивача та обраного ним способу захисту порушеного права.
З огляду на встановлені судом обставини, суд приймає рішення про часткове задоволення позову та звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 частки у статутному капіталі від 19.09.2018, а саме на частку в статутному капіталі ТОВ «Органік Сідс» у розмірі 70% статутного капіталу, що складає 70 гривень та належить ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в рахунок часткового погашення заборгованості, яка виникла у ТОВ «Органік Сідс» перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за Генеральним кредитним договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 та додатковим договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-МВКЛ2 від 24.10.2018 до генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018, у розмірі 38908729,19 гривень, з яких: 31000000,00 гривень - заборгованість по кредиту строкова; 4000000,00 гривень - заборгованість по кредиту прострочена; 3289023,89 гривень - заборгованість по процентах; 378400 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 241305,30 гривень - пеня за несвоєчасну сплату процентів, шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів за вартістю, яка буде визначена в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.
В рахунок часткового погашення заборгованості, яка виникла у товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс» (01032, м. Київ, Шевченківський район, провулок Алли Горської, буд. 5, код 40794076) перед публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, буд. 1, код 23697280) за Генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД та додатковим договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-МВКЛ2 від 24.10.2018 до генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018, у розмірі 38908729,19 гривень, з яких: 31000000,00 гривень - заборгованість по кредиту строкова; 4000000,00 гривень - заборгованість по кредиту прострочена; 3289023,89 гривень - заборгованість по процентах; 378400 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 241305,30 гривень - пеня за несвоєчасну сплату процентів, звернути стягнення на предмет застави за договором застави частки у статутному капіталі від 19.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31, а саме на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідністю «Органік Сідс» (01032, м. Київ, Шевченківський район, провулок Алли Горської, буд. 5, код 40794076) у розмірі 70% статутного капіталу, що складає 70,00 гривень та належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, буд. 1, код 23697280) шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів за вартістю, яка буде визначена в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, буд. 1, код 23697280) 1921,00 гривень судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення».
Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2020.
Суддя Р.М. Колесник