Справа № 467/885/20
3/467/344/20
15.09.2020 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області, розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою : АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,-
за 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Суд визнав доведеним, що 16 серпня 2020 року близько 17 год. 10 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи біля забороненої зони Державної установи «Арбузинська виправна колонія №83», що розташована по вул. Володимирській, 1 в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, спробував передати засудженим заборонені згідно Додатку 3 (пункт 4 розділу ІІ) Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року №2823/5, предмети шляхом їх перекиду через основну огорожу установи, а саме :2 літри прозорої рідини з явним запахом алкоголю та сім мобільних телефонів.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП.
Сам же ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про його дату, час і місце повідомлений належно, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, причин свого неприбуття не повідомив, будь - яких заяв чи то клопотань до суду не направляв.
З огляду на, що суд, виходячи з положень ст. 268 КУпАП та беручи до те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (постанова ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Тому суд, шляхом дослідження наданих йому доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, їх оцінки за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, було установлено наступне.
Адміністративна відповідальність за ст. 188 КУпАП настає у разі прихованої від огляду передачі або спробі передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів.
У свою чергу, ряд предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено, визначено Додатком 3 (пункт 4 розділу ІІ) до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року №2823/5.
Так, засудженим забороняється зберігати і використовувати будь-які напої із вмістом алкоголю та енергетичної дії, дріжджі, інші вироби на спиртовій основі; радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скретч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери тощо); гральні карти.
У даному випадку факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії МИ №84 від 16 серпня 2020 року, який складений у відповідності до норми ст.256 КУпАП; протоколу особистого огляду і огляду речей серії МИ №207 від 16 серпня 2020 року щодо заборонених предметів, перекид яких намагався вчинити ОСОБА_1 та у сукупності із даними рапорту о/у відділу ДУ «Арбузинська ВК №83» Садовського О.В. від 16 серпня 2020 року.
Усі ці докази є належними, так як самі по собі і в сукупності підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у цій справі, щодо події правопорушення (часу, місця і конкретного способу вчинення), мотивів, мети і спрямованості умислу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також щодо предметів правопорушення.
Сам же протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогами ст. 256 КУпАП щодо його обов'язкових даних і реквізитів і водночас він відображає складі адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП у точній відповідності із законом, тобто наявні усі елементи складу інкримінованого у цій ситуації правопорушення, а, відповідно, й обвинувачення висунуте згідно із законом.
До того ж він містить письмові пояснення ОСОБА_1 щодо мотивів і мети учинення ним правопорушення.
Крім того, усі вказані докази є допустимим, так як даних про те, що додані до нього матеріали отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України або здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, становлено не було.
Таким чином, шляхом дослідження наданих доказів у сукупності, у тому числі, їх обсягу, установлено, що було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП, а ОСОБА_1 винний у його вчиненні і підлягає адміністративній відповідальності.
А тому, з огляду на наведене, у ракурсі установлених судом фактичних обставин справи шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії конкретному складу правопорушення, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 188 КУпАП, оскільки він здійснив спробу передачі заборонених предметів особам, які утримуються в установі виконання покарань, шляхом їх перекиду через огорожу.
За такого, суд визнав повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП за обставин, установлених судом.
Тож, при накладенні адміністративного стягнення на нього суд враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема, ступінь його суспільної небезпеки, особу ОСОБА_1 , який не працює, відсутність відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності раніше, а також ступінь його вини, те, що він діяв умисно і усвідомлював характер свого посягання на установлений порядок управління, у тому числі відсутність обставин, що виключають адміністративну відповідальність та вказують на факти неосудності ОСОБА_1 .
Водночас, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 згідно із ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
За такого суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ст. 188 у виді штрафу з конфіскацією заборонених предметів, що були виявлені та вилучені у нього, що яке буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, у тому числі, ураховуючи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави належить стягнути судовий збір, який згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 - VI становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день розгляду справи становить 420,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 251,252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. з конфіскацією заборонених предметів - 2 (дві) літри прозорої рідини з явним запахом алкоголю та 7 (сім) мобільних телефонів:
1)Nokia 6270, IMEI НОМЕР_1 , без батареї;
2)Huawei, IMEI пошкоджено механічним шляхом, без батареї;
3)Asus ZE 500KG, IMEI НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , без батареї;
4)HTC, IMEI пошкоджено механічним шляхом, без батареї, білого кольору;
5)Nomi i451, IMEI НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , без батареї;
6)S180 чорного кольору без батареє та без IMEI;
7)LG KP110 IMEI НОМЕР_6 з батареєю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн.40 коп.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Суддя І.В. Явіца